ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17.03.2011 р.

N К-31310/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів - Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління Міністерства надзвичайних ситуацій у м. Горлівці Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 серпня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року у справі N 2а-12349/10/0570 за позовом управління Міністерства надзвичайних ситуацій у місті Горлівці Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, треті особи - Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі міста Горлівки Донецької області про визнання недійсною вимоги, встановила:

У травні 2010 року управління Міністерства надзвичайних ситуацій у місті Горлівці Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області звернулося в суд з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, треті особи: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі міста Горлівки Донецької області, в якому просило визнати недійсним п. 2 вимоги відповідача щодо необхідності вирішення питання про проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до Пенсійного фонду та повернення зайво сплачених коштів в сумі 60807,24 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Міністерства надзвичайних ситуацій у м. Горлівці Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, управління МНС в м. Горлівці Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Донецькій області зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 20.05.2004 р., включене до ЄДРПОУ, є державною організацією, здійснює свою діяльність на підставі Положення, затвердженого начальником Головного управління МНС України в Донецькій області і, відповідно до п. 9 цього Положення, утримується за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області діє на підставі Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України N 111 від 09.01.2001 р. Контрольно-ревізійний відділ в м. Горлівки є підрозділом КРУ в Донецькій області без права юридичної особи.

Вказаним підрозділом КРУ в Донецькій області була проведена ревізія використання бюджетних коштів, виділених для забезпечення діяльності сил цивільного захисту у Управління МНС в м. Горлівці Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Донецькій області за період з 01.02.2007 р. по 31.01.2010 р., результати якої викладені в акті ревізії N 17-24/18 від 30.03.2010 р., при цьому, під час ревізії було встановлене порушення позивачем п. 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1, за період з 01.02.2007 р. по 31.01.2010 р. внаслідок проведення нарахувань до Пенсійного фонду України на сплачену одноразову грошову допомогу при звільненні, в той час, як ця грошова допомога, у відповідності зі ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постановами Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. N 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" та від 07.11.2007 р. N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" не відноситься до грошового забезпечення, внаслідок чого було зайво перераховано внесків до Пенсійного фонду України на загальну суму 60807,24 грн.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550, Контрольно-ревізійним відділом в м. Горлівки прийнято вимогу N 17-13/1010 від 20.04.2010 року щодо усунення виявлених ревізією порушень, пунктом 2 якої від позивача вимагається відшкодувати порушення шляхом повернення коштів ПФУ або корегування суми внесків у звіті ПФУ в сумі 60807,24 грн.

Суди вірно зазначили, що повноваження Пенсійного фонду України щодо перевірки правомірності нарахування страхових внесків не виключають компетенцію органів контрольно-ревізійної служби з контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 10 цього Закону, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо.Пунктом 7 частини 1 цієї ж статті вказаним органам також надане право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 113 Бюджетного кодексу України органи державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів.

Отже, законодавчо встановлений обов'язок відповідача з перевірки правомірності використання бюджетних коштів, який не обмежений напрямками такого використання та повноваженнями інших органів виконавчої влади, а також відносно того, що законодавство не містить обмежень щодо виправлення даних звітності платника страхових внесків до Пенсійного фонду України, що були б пов'язані з наявністю актів перевірок органами ПФУ.

Приймаючи п. 2 вимоги N 17-13/1010 від 20.04.2010 щодо необхідності відшкодувати порушення шляхом повернення коштів ПФУ або корегування внесків у звіті до ПФУ в сумі 60807,24 грн., відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, встановлений законодавством.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним п. 2 вимоги відповідача щодо необхідності вирішення питання про проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до Пенсійного фонду та повернення зайво сплачених коштів в сумі 60807,24 грн.

Згідно ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, ухвалила:

Касаційну скаргу управління Міністерства надзвичайних ситуацій у м. Горлівці Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області -відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 серпня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали