КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

11.11.2010 р.

Справа N 6/103

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Хрімлі О. Г., суддів Коротких А. Ю., при секретарі Літвіної Н. М., за участю: Кожокарі М. Ю., представників позивача: Новосад Л. В., Назаренко А. Ю., представника відповідача - Герасименка А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 квітня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Міжрегіональний фондовий союз" до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним абзацу 9 пункту 3 розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, встановила:

Відкрите акціонерне товариство "Міжрегіональний фондовий союз" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним абзацу 9 пункту 3 розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 квітня 2009 року адміністративний позов задоволений у повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь в апеляційному розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з ухваленням нової з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність абзацу 9 пункту 3 розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Статтею 2 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів, захисту прав учасників фондового ринку, інтеграція в європейський та світовий фондові ринки.

Статтею 3 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах, зокрема, прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів, встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням, проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Згідно ст. 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Пунктом 13 частини 1 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" визначено, що державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року N 1000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2007 р. за N 49/13316, затверджено Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Положення розроблено відповідно до статей 3 та 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", статей 6, 9 та 12 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", статті 47 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та інших нормативно-правових актів України.

У відповідності до п. 3 розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів із змінами та доповненнями, внесеними Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 27.05.2008 р. N 546, номінальний утримувач на вимогу власника зобов'язаний забезпечити внесення записів до системи реєстру щодо передачі власнику раніше знерухомлених цінних паперів.

Для реалізації власниками прав за цінними паперами в порядку, установленому законодавством, номінальний утримувач за розпорядженням реєстроутримувача зобов'язаний надати перелік власників, для яких він є номінальним утримувачем за станом на дату обліку в таких випадках:

рішення емітента про проведення чергових та позачергових загальних зборів акціонерів;

рішення емітента про виплату дивідендів;

рішення власників, що є власниками у сукупності більш ніж 10 відсотками акцій, що голосують, про проведення позачергових зборів у передбаченому законодавством порядку;

рішення про припинення діяльності емітента шляхом реорганізації або ліквідації;

інших випадках, передбачених законодавством України.

До розпорядження реєстроутримувача додаються копії документів (або витяги з них), які підтверджують наявність підстав для складання реєстру власників іменних цінних паперів.

Оплата послуг номінальних утримувачів у випадках, зазначених в абзацах третьому та четвертому цього пункту, здійснюється власниками знерухомлених цінних паперів, за якими надається така інформація, відповідно до умов договору про відкриття рахунку у цінних паперах.

Позивач вважає, що встановлення Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в пункті 3 розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів правил щодо порядку оплати послуг, які надаються номінальними утримувачами реєстраторам, суперечить ст. 19 Конституції України та Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок".

Вирішуючи питання щодо законності абзацу 9 пункту 3 розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 статті 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" передбачено, що для складання реєстру власників іменних цінних паперів на обумовлену дату для виконання зобов'язань емітента номінальний утримувач повинен надати реєстратору список усіх власників.

Відповідно до п. 3 розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів із змінами та доповненнями, внесеними Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 27.05.2008 р. N 546, номінальний утримувач за розпорядженням реєстроутримувача зобов'язаний надати перелік власників, для яких він є номінальним утримувачем за станом на дату обліку.

Оплата послуг номінальних утримувачів у випадках, зазначених в абзацах третьому та четвертому цього пункту, здійснюється власниками знерухомлених цінних паперів, за якими надається така інформація, відповідно до умов договору про відкриття рахунку у цінних паперах.

Таким чином, до обов'язкових функцій номінального утримувача відноситься функція щодо складання та надання реєстроутримувачу переліку власників іменних цінних паперів, для яких він є номінальним утримувачем, за станом на дату обліку та здійснюється у визначених випадках за рахунок цих власників.

У відповідності до п. 2.1 Типового договору про відкриття рахунку у цінних паперах, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 1998 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 1998 р. за N 522/2962, на підставі документів, визначених Положенням про порядок ведення реєстру власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 року N 60, Положенням про депозитарну діяльність та цим Договором, - реєструватись як номінальний утримувач у реєстрі власників іменних цінних паперів та виконувати зазначені функції відповідно до внутрішніх документів Зберігача та чинного законодавства України.

Депонент оплачує послуги зберігача згідно з укладеним з ним договором про відкриття рахунку у цінних паперів, що має відповідати Типовому договору про відкриття рахунку у цінних паперах, та відповідно до затверджених тарифів зберігача.

Згідно з п. 2.1 Типового депозитарного договору, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 1998 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 1998 р. за N 521/2961, на підставі документів, визначених Положенням про порядок ведення реєстру власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 року N 60, Положенням про депозитарну діяльність та цим Договором, - реєструватись як номінальний утримувач у реєстрі власників іменних цінних паперів та виконувати зазначені функції відповідно до регламенту Депозитарія та чинного законодавства України.

Зберігач оплачує послуги депозитарію згідно з укладеним з ним депозитарним договором, що має відповідати Типовому депозитарного договору, та відповідно до затверджених тарифів депозитарію.

Таким чином, відповідно до Типових договорів депозитарного договору та про відкриття рахунку у цінних паперах, пункту 3 Розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 N 1000, із змінами, внесеними рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.05.2008 N 546, оплата послуг номінального утримувача - депозитарію або зберігача щодо формування та передання реєстроутримувачу списків власників цінних паперів шляхом складання зведеного облікового реєстру або облікового реєстру здійснюється за рахунок осіб, які включені до цих списків.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано, що коли номінальним утримувачем виступає депозитарій, то у депозитарному договорі між зберігачем та депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунок у цінних паперах, на якому відображаються операції з цінними паперами депонентів цього зберігача, має обумовлюватися порядок оплати послуг номінального утримувача - депозитарію щодо формування та передання реєстроутримувачу зведеного облікового реєстру, складеного на підставі наданих зберігачами облікових реєстрів, за рахунок коштів, які ці зберігачі відповідно до договору про відкриття рахунку в цінних паперах отримали від депонентів, що включені до цього реєстру.

Згідно з п. 20 Глави 1 Розділу II Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.2006 N 349, ліцензіат повинен дотримуватись вимог, зокрема, Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", нормативно-правового акта Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, який регулює питання провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що Комісія діяла в межах чинного законодавства України, зокрема, відповідно до Конституції України, Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 171, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів постановила:

Апеляційну скаргу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 квітня 2009 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Міжрегіональний фондовий союз" - відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 16 листопада 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий, суддя

О. Г. Хрімлі

Судді:

А. Ю. Коротких

 

Н. М. Літвіна

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали