ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

02.04.2009 р.

N 6/103

Постанову скасовано(згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року) (Постанова N 6/103)

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Добрянської Я. І., при секретарі судового засідання - Зубко Л. П. вирішив адміністративну справу Відкритого акціонерного товариства "Міжрегіональний фондовий союз" до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним рішення (за участю представників сторін: позивача - Новосад Л. В. (довіреність N 17255/10-08 від 29.10.2008 р.) відповідача - Цибулі О. В. (довіреність N 16/02/16288 від 09.09.2008 р.).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.04.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Міжрегіональний фондовий союз" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача - Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним абз. 9 п. 3 розділу XI рішення N 1000 від 17.10.2006 р. "Про затвердження Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів".

На виконання ухвали окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2009 р. по справі N 6/103 та у відповідності до ст. 171 КАС України у щоденному друкованому виданні Комісії "Відомості ДКЦПФР" було надруковано оголошення про судове оскарження нормативного акта, а саме визнання незаконним абзацу 9 пункту 3 розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішення Комісії N 1000 від 17.10.2006 р.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що в пункті 3 розділу XI Положення ДКЦПФР визначила з яких осіб депозитарій як номінальний утримувач повинен одержувати оплату свої послуг за надання реєстроутримувачу переліку власників цінних паперів, для яких депозитарій є номінальним утримувачем. На думку позивача абзац 9 пункту 3 розділу XI Положення є незаконним та суперечить статті 19 Конституції України та Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Відповідач - з позовом не погоджується, надав заперечення проти позовних вимог та зазначив, що при прийнятті рішення від 17.10.2006 р. N 1000, Комісія діяла в межах чинного законодавства України, зокрема, відповідно до Конституції України, Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" та просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив:

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначено Законом України від 30.10.96 р. N 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку діє в межах повноважень, наданих їй Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та Положенням про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженим відповідним Указом президента України від 25.09.2002 р. N 861/2002.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Основним завданням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних, здійснення державного регулювання та контролю за випуском та обігом цінних паперів та їх похідних у регіоні, додержання законодавства у цій сфері.

Відповідно до п. 15 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, відповідно до покладених на неї завдань, надано право встановлювати вимоги та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Комісії від 27.05.2008 р. N 546 були затверджені зміни та доповнення до Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії N 1000 від 17.10.2006 р. (далі - Положення)

Пунктом 3 розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (далі - Положення), затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР, Відповідач) N 1000 від 17.10.2006 р. (із змінами та доповненнями внесеними рішенням ДКЦПФР від 27.05.2008 р. N 546), передбачено, що номінальний утримувач на вимогу власника зобов'язаний забезпечити внесення записів до системи реєстру щодо передачі власнику раніше знерухомлених цінних паперів.

Для реалізації власниками прав за цінними паперами в порядку, установленому законодавством, номінальний утримувач за розпорядженням реєстроутримувача зобов'язаний надати перелік власників, для яких він є номінальним утримувачем за станом на дату обліку в таких випадках:

рішення емітента про проведення чергових та позачергових загальних зборів акціонерів;

рішення емітента про виплату дивідендів;

рішення власників, що є власниками у сукупності більш ніж 10 відсотками акцій, що голосують, про проведення позачергових зборів у передбаченому законодавством порядку;

рішення про припинення діяльності емітента шляхом реорганізації або ліквідації;

інших випадках, передбачених законодавством України.

(...)

Оплата послуг номінальних утримувачів у випадках, зазначених в абзацах третьому та четвертому цього пункту здійснюється власниками знерухомлених цінних паперів, за якими надається така інформація, відповідно до умов договору про відкриття рахунку у цінних паперах.

Відповідач зазначає, що відповідно допункту 3 Розділу XI Положення, номінальний утримувач за розпорядженням реєстроутримувача зобов'язаний надати перелік власників, для яких він є номінальним утримувачем за станом на дату обліку.

Оплата послуг номінальних утримувачів у випадків, зазначених в абзацах третього та четвертому пункту 3 (у випадках рішення емітента про проведення чергових та позачергових загальних зборів акціонерів, та рішення емітента про виплату дивідендів) здійснюється власниками знерухомлених цінних паперів, за якими надається така інформація, відповідно до умов договору про відкриття рахунку у цінних паперах.

Депонент оплачує послуги зберігача згідно з укладеним з ним договором про відкриття рахунку у цінних паперах, що має відповідати Типовому договору 1 (Типовий договір про відкриття рахунку у цінних паперах, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 14.07.98 р. N 87), та відповідно до затверджених тарифів зберігача. Зберігач оплачує послуги депозитарію згідно з укладеним з ним депозитарним договором, що має відповідати Типовому договору 2 (Типовий депозитарний договір, затверджений рішенням ДКЦПФР від 14.07.98 р. N 87), та відповідно до затверджених тарифів депозитарію.

На думку позивача, у ДКЦПРФ відсутні повноваження на визначення у нормативно-правових актах порядку оплати послуг номінальних утримувачів, а також витрати, пов'язані з проведенням зборів повинен нести емітент, а не власники цінних паперів.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" номінальний утримувач - депозитарій або зберігач цінних паперів, зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів як юридична особа, якій ці цінні папери передано за дорученням та в інтересах власників цінних паперів для здійснення операцій у Національній депозитарній системі.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 р. цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Здійснюючи випуск цінних паперів емітент бере на себе зобов'язання щодо забезпечення реалізації прав, які посвідчуються такими цінними паперами.

Одним з прав власника акцій є право на управління акціонерним товариством, яке реалізується шляхом участі акціонера у загальних зборах акціонерного товариства. Вказаному праву відповідає обов'язок акціонерного товариства забезпечити участь акціонера у загальних зборах, що передбачає, зокрема, обов'язки своєчасно повідомити акціонера про проведення загальних зборів, надати можливість ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним, забезпечити реєстрацію акціонера для участі у зборах та ін.

Під час організації проведення загальних зборів в акціонерного товариства виникають різного характеру витрати, пов'язані з проведення загальних зборів: персональне повідомлення акціонерів про проведення зборів; публікація загального повідомлення в пресі; одержання переліку акціонерів, які мають право брати участь у зборах; оренда приміщення; виготовлення інформаційних матеріалів для зборів та інші витрати. А оскільки обов'язок забезпечити проведення загальних зборів покладений на емітента, то відповідно і всі витрати, пов'язані з проведенням зборів повинен нести емітент, але не акціонери.

Крім того, згідно частини 2 статті 152 Цивільного кодексу акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства. Також слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 32 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 р. (набирає чинності 29.04.2009 р.) загальні збори проводяться за рахунок коштів акціонерного товариства.

Крім того, акції належать до емісійних цінних паперів. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).

Знерухомлення цінних паперів - переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію (абзац 18 статті 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні").

Тобто, після знерухомлення цінних паперів змінюється лише місце зберігання цінних паперів та форма існування цінних паперів, однак при цьому жодним чином не змінюються характеристики випуску цінних паперів та обсяг прав, які надаються цими цінними паперами. Права власників знерухомлених цінних паперів є однаковими з правами власників незнерухомлених цінних паперів цього ж випуску.

Разом з тим. згідно вимог законодавства оплату послуг реєстратора за надання реєстру за документарними цінними паперами та оплату послуг депозитарію за надання емітенту зведеного облікового реєстру за бездокументарними цінними паперами здійснює виключно емітент таких паперів, а не їх власники.

В зв'язку з чим, ДКЦПФР безпідставно, з порушенням вимог ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 3, ч. 6 ст. 6 Закону поклала на власників знерухомлених цінних паперів додатковий обов'язок, порівняно з власниками бездокументарних та документарних (незнерухомлених) цінних паперів, - оплачувати надання емітенту зведених (облікових) реєстрів. Таким чином, ДКЦПФР, спірним нормативним актом, поставила власників знерухомлених цінних паперів в нерівні умови порівняно з власниками бездокументарних та документраних цінних паперів. Не зважаючи на те, що метою державного регулювання ринку цінних паперів, відповідно до статті 2 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", є забезпечення рівних можливостей доступу інвесторів на ринок цінних паперів, ДКЦПФР спірною правовою нормою фактично створила переваги одним власникам цінних паперів над іншими.

Крім того, позивач, як номінальний утримувач, не пов'язаний будь-якими договірними відносинами з власниками знерухомлених цінних паперів на виконання спірної норми зобов'язаний стягувати з них плату за надання іншому суб'єкту (реєстроутримувачу) облікового реєстру. За таких обставин послуга щодо надання облікового реєстру надається фактично реєстроутримувачу, який на виконання договору з емітентом зобов'язаний забезпечити формування реєстру власників іменних цінних паперів на певну дату.

Отже, на думку суду, оскільки дана послуга не надається безпосередньо власникам знерухомлених цінних паперів, то за таких обставин у позивача не має жодних правових підстав вимагати оплати відповідних послуг саме депонентами зберігачів (власниками знерухомлених цінних паперів).

Тобто, суд погоджується з позицією позивача, про те що ДКЦПФР абзацом 9 пункту 3 розділу XI Положення необґрунтовано зобов'язала власників знерухомлених цінних паперів оплачувати лише одну з багатьох витрат емітента, пов'язаних з проведенням загальних зборів акціонерів - послуги номінальних утримувачів за надання реєстроутримувачу облікових реєстрів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження ДКЦПФР визначені Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96 р.

Відповідно до частини 4 статті 10 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.97 р. ДКЦПФР має право за погодженням з Антимонопольним комітетом України встановлювати максимальний розмір тарифів депозитарію. При цьому наявність у ДКЦПФР повноваження на встановлення максимальних тарифів депозитарію не передбачає наявності повноважень на визначення порядку оплати послуг депозитарію.

Таким чином, встановлення Відповідачем в пункті 3 розділу XI Положення обов'язкових правил щодо порядку оплати послуг, які надаються номінальними утримувачами реєстраторам, суперечить статті 19 Конституції України та Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини на які позивач посилається при їх обґрунтуванні.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність винесеного рішення.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Міжрегіональний фондовий союз" в повному обсязі шляхом визнання незаконним абзацу 9 пункту 3 розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 1000 від 17.10.2006 р. (із змінами та доповненнями внесеними рішенням ДКЦПФР від 27.05.2008 р. N 546).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва постановив:

1. Визнати незаконним абзац 9 пункту 3 розділу XI Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 1000 від 17.10.2006 р. (із змінами та доповненнями внесеними рішенням ДКЦПФР від 27.05.2008 р. N 546

2. Зобов'язати Державну комісії з цінним паперів та фондового ринку опублікувати в усіх офіційних друкованих виданнях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку п. 1 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2009 р. протягом 10 днів після набрання рішенням суду законної сили.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

 

Суддя

Я. І. Добрянська

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали