ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

06.08.2010 р.

N 2а-8406/10/2670

Постанову залишено без змін (згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2011 року) (Ухвала N 2а-8406/10/2670)

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого - судді Вєкуа Н. Г., суддів - Кузьменко В. А., Мазур А. С.,  при секретарі судового засідання - Гладій А. В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" до Міністерства економіки України про визнання незаконним Порядку, встановив:

ТОВ "Донбаснафтопродукт" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства економіки України, в якій просив визнати дії щодо внесення у Порядок розгляду скарг, поданих учасниками до моменту укладання договору про закупівлю, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 30.01.2009 року N 65, зареєстрованого Міністерством юстиції України 10.03.2010 р. N 222/16238, такими, що перевищують вимоги діючого законодавства, визнати Порядок у частині пп. "а", "б" п. 10 незаконним та недійсним, зобов'язати відповідача скасувати зазначені підпункти Порядку.

Позивач надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника, позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав.

Вислухавши заперечення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач в позовній заяві стверджує, що будь-які Положення, Порядки, Інструкції та інше, що видаються органами державної влади, не повинні суперечити чинному законодавству України, а вказані у подібних актах вимоги або норми регламенту взаємовідносин з іншими суб'єктами цих взаємовідносин не повинні перевищувати вищого діючого законодавства або мати якісь додаткові вимоги та обмеження, які законодавством не обумовлені.

Кабінетом Міністрів України постановою від 17.10.2008 N 921 затверджено Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (далі - Положення).

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 N 921 (зі змінами) функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти покладено на Міністерство економіки України.

Відповідно до пункту 86 Положення до укладення договору про закупівлю скарга з приводу порушення замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності подається учасником, що бере в ній участь, замовнику або уповноваженому органу. У разі надходження скарги протягом трьох робочих днів з дня її отримання уповноважений орган інформує про це замовника.

Згідно з підпунктом 8 пункту 10 Положення однією з основних функцій уповноваженого органу є затвердження порядку розгляду скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупівлю.

Порядок розгляду скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупівлю, затверджений наказом Мінекономіки від 30.01.2009 N 65 відповідно до підпункту 8 пункту 10 Положення.

Згідно з пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 (далі - Положення про державну реєстрацію), на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей.

Абзацом другим пункту 1 вищезазначеного Положення про державну реєстрацію встановлено, що державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Згідно з абзацом другим пункту 6 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади здійснює Мін'юст.

Враховуючи вищезазначене, факт реєстрації 10.03.2009 за N 222/16238 Мінюстом Порядку свідчить про його відповідність загалом та підпунктів "а" та "б" пункту 10, зокрема, Конституції та законам України.

Щодо твердження Позивача про застосування за аналогією статті 5 Закону України "Про звернення громадян" суд виходить з наступного.

Згідно з преамбулою Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон) Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадинам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Виходячи із змісту преамбули предметом регулювання Закону є порядок звернення до органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб.

У зв'язку з тим, що організаційно-правовою формою Позивача є товариство з обмеженою відповідальністю (юридична особа), дія Закону взагалі та, зокрема, стаття 5 Закону не поширюється на правовідносини щодо звернення юридичних осіб до органів державної влади.

Крім того, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із статтею 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

У позовній заяві Позивач всупереч статтям 2, 104 КАС України не визначає та не обґрунтовує, яким чином права та законні інтереси у сфері публічно-правових відносин були порушені Міністерством економіки України у зв'язку із внесенням у пункт 10 підпунктів "а" та "б", оскільки інформація стосовно номеру оголошення та інформаційного бюлетеня "Вісник державних закупівель", у якому було опубліковано оголошення про проведення процедури закупівлі, є загальнодоступним як в письмовому вигляді (журнал Вісник державних закупівель), так і на офіційному сайті Віснику державних закупівель.

Таким чином, твердження Позивача про те, що дії Відповідача щодо внесення у Порядок підпунктів "а" та "б" у пункт 10 є такими, що перевищують вимоги діючого законодавства та звужує права та законні інтереси широкого кола осіб є безпідставними та необгрунтованими.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладені на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним нормативно-правового акта.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення позивача, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, 160 - 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 10.08.2010 р.

 

Головуючий

Н. Г. Вєкуа

Судді:

В. А. Кузьменко

 

А. С. Мазур

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали