ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12.07.2011 р.

N П/9991/299/11

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючий, суддя Кочан В. М., судді: Веденяпін О. А., Головчук С. В., Заяць В. С., Розваляєва Т. С., секретар судового засідання Александрова Я. А. (за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Тітової О. О.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним рішення від 31.03.2011 р. N 793/9-Дд про застосування дисциплінарного стягнення, встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України суду з адміністративним позовом про визнання незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31.03.2011 р. N 793/9-Дд про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і пояснив, що 27.04.2011 р. він отримав копію рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31.03.2011 р. N 793/8-Дд, яким до нього як до судді Полтавського окружного адміністративного суду застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Як слідує зі змісту рішення, підставою для застосування дисциплінарного стягнення було порушення ним правил підвідомчості, встановленої законом, при відкритті провадження в адміністративній справі N 2а-4487/10/1670 за адміністративним позовом ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання неправомірними дій та бездіяльності та скасування постанови про арешт коштів боржника.

Як зазначив позивач, постановляючи 28.09.2010 року ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, він виходив з того, що предметом оскарження було рішення державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області по зведеному виконавчому провадженню.

В подальшому судом до участі у справі було залучено другого відповідача та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 01.11.2010 року провадження у справі було закрито, оскільки суд прийшов до висновку, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На переконання позивача, його позиція відповідає вимогам закону, судовій практиці, яка склалась при розгляді справ щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності, державної виконавчої служби, внаслідок прийняття ухвали про відкриття провадження у справі прав сторін чи зацікавлених осіб порушено не було.

Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в судовому засіданні проти позову заперечила та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

На думку представника відповідача, оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі та в межах повноважень, наданих законом, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав істотних порушень ним норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язаних, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтованого вжиття заходів забезпечення позову.

Указом Президента України "Про призначення суддів" N 622/2008 від 07.07.2008 р. ОСОБА_1 призначений на посаду судді Полтавського окружного адміністративного суду, на якій працює з 21.07.2008 р.

28.09.2010 року суддя Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 відкрив провадження в адміністративній справі N 2а-4487/10/1670 за адміністративним позовом ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання неправомірними дій та бездіяльності та скасування постанови про арешт коштів боржника.

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом оскарження було рішення державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області по зведеному виконавчому провадженню.

Ухвалами суду від 04.10.2010 р., 07.10.2010 р. та 19.10.2010 р. судом залучено до участі в справі інших співвідповідачів та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Ухвалою суду від 01.11.2010 р. закрито провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Зазначена ухвала оскаржена позивачем в апеляційному порядку та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 р. залишена без змін.

Представником стягувачів у виконавчому провадженні 27.10.2010 р. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України подано скаргу з вимогою про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за порушення правил підвідомчості при відкритті провадження у справі за позовом ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавський області Лук'янчикова О. О. про визнання дій неправомірними та скасування постанови.

За наслідками перевірки скарги членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було складено висновок з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (за порушення правил підвідомчості справ).

Як слідує зі змісту рішення N 793/8-Дд від 31.03.2011 р., Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийшла до висновку, що суддя неправомірно відкрив провадження у справі, чим порушив права третіх осіб, та застосувала до позивача дисциплінарне стягнення у виді догани.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" звернуто увагу адміністративних судів на те, що приписами Господарського процесуального кодексу передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 3 постанови цього ж Пленуму, з урахуванням відповідних положень цивільного та господарського процесуальних законів, розгляд спорів щодо рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні рішень судів різних юрисдикцій у зведених виконавчих провадженнях належить до юрисдикції адміністративних судів лише в разі розгляду спорів щодо дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, які провадяться державним виконавцем з метою виконання зведеного виконавчого провадження.

Згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України з'ясування обставин справи, перевірка їх доказами, в тому числі огляд виконавчого провадження, вивчення постанов про об'єднання виконавчих проваджень чи постанов про приєднання до зведеного виконавчого провадження та витребування судом інших доказів можливе після відкриття провадження у справі.

Інших випадків витребування і дослідження виконавчого провадження або окремих документів з нього, окрім як в межах розгляду справи в суді, процесуальним законом не передбачено.

Сукупність зібраних і перевірених в судовому засіданні доказів дають підстави вважати, що провадження у справі було відкрито суддею ОСОБА_1 з дотриманням вимог ч. 1 ст. 107 КАС України.

Звідси, суд вважає, що порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя позивач не допустив, підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні, а тому оскаржуване рішення слід визнати незаконним.

Керуючись ст. ст. 158 - 163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.

Визнати незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31.03.2011 р. N 793/9-Дд про застосування дисциплінарного стягнення до судді ОСОБА_1 Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у вигляді догани.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 

Головуючий, суддя

В. М. Кочан

Судді:

О. А. Веденяпін

 

С. В. Головчук

 

В. С. Заяць

 

Т. С. Розваляєва

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали