ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

20.04.2010 р.

N 2а-9203/09/2670

Додатково див. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року (Постанова N 2а-9203/09/2670)

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого, судді Арсірія Р. О., суддів: Донця В. А., Кротюка О. В., при секретарі судового засідання Поліщук О. А., вирішив адміністративну справу за позовом заступника Генерального прокурора України до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та нечинним розпорядження від 03.12.2008 р. N 1517-р.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 N 1517-р з внесеними змінами від 28.04.2009.

Позов мотивовано тим, що відповідачем порушено вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 4 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", оскаржуване розпорядження суперечить Указу Президента України від 06.03.2008 N 200 та рішенню Ради національної безпеки та оборони України від 15.02.2008.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що перевіркою встановлено завищення позивачем сум бюджетного відшкодування, тому оскаржувані рішення є обґрунтованими, а в задоволенні позову слід відмовити.

За результатами розгляду документів і матеріалів, поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

03.12.2008 відповідачем було прийнято розпорядження N 1517-р "Про затвердження переліків господарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій (частки) яких підлягають продажу, державних підприємств, холдингових компаній і відкритих акціонерних товариств, що підлягають до продажу в 2009 році".

02.07.2009 Генеральним прокурором України було принесено протест N 07/2/1-125 вих-09 на вказане розпорядження Уряду.

У протесті прокурора зазначено, що розпорядження Кабінету Міністрів України N 1517-р від 03.12.2008 не повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. Зокрема, в протесті прокурор посилається на Указ Президента України від 06.03.2008 N 200, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України "Про забезпечення національних інтересів і національної безпеки у сфері приватизації та концептуальні засади їх реалізації" від 15.02.2008. Згідно з цим рішенням Кабінету Міністрів України доручено у місячний термін прийняти рішення про віднесення до стратегічних такі галузі економіки як паливно-енергетичний, оборонно-промисловий комплекси, транспортна галузь, житлово-комунальне господарство. Уряду заборонено до затвердження зазначених програм здійснювати приватизацію об'єктів державної власності.

Прем'єр-Міністр України, розглянувши протест Генерального прокурора України, відхилив його, посилаючись на те, що у протесті порушується питання невідповідності акта Уряду не Конституції або законам України, а підзаконному акту - рішенню Ради національної безпеки та оборони України.

Крім того, у відповіді на протест зазначено, що Кабінет Міністрів України не здійснює приватизацію об'єктів державної власності, а оскаржуваним актом визначив завдання Фонду державного майна стосовно проведення заходів з підготовки та здійснення відповідно до законодавства продажу об'єктів державної власності з метою виконання вимог ст. 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 році" в частині забезпечення у 2009 році надходження до Стабілізаційного фонду Державного бюджету України коштів, одержаних від приватизації державного майна, та вимог пп. "ї" п. 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20.10.2008 щодо утвердження разом із Фондом державного майна України переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2009 році.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.

Згідно зі ст. 21 цього Закону протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Як пояснив представник позивача, позовна заява подана саме з метою реалізації повноваження прокурора на оскарження відхилення протесту прокурора.

Разом з тим, позовні вимоги стосуються оскарження саме розпорядження Уряду - визнання його незаконним та нечинним. Під час розгляду справи представник позивача позовних вимог не змінив.

Одночасно, суд звертає увагу, що ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" встановлює обмежений строк на звернення до суду для оскарження відхилення протесту прокурора, який має враховуватися в силу ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Тобто відповідно до змісту вказаної статті прокурора бере участь в адміністративній справі у процесуальному статусі представника.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що поданий позов підлягає розгляду відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Генеральний прокурор не є суб'єктом або представником будь-якої особи - суб'єкта правовідносин, що врегульовані оскаржуваним розпорядженням Уряду.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Під час розгляду справи судом не було встановлено порушень відповідачем прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач обов'язку щодо доказування виконав у повному обсязі.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є необґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 60, 69 - 71, 94, 160 - 165, 167, 171, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

У позові заступника Генерального прокурора України відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Головуючий, суддя

Р. О. Арсірій

Судді:

В. А. Донець

 

О. В. Кротюк

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали