ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

УХВАЛА

від 6 липня 2011 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Патрюка М. В., суддів: Балюка М. І., Гуменюка В. І., Жайворонок Т. Є., Лященко Н. П., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за касаційними скаргами відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") та ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2009 року, встановила:

У березні 2004 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що працював оператором у цеху блюмінг N 1 Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь" (далі - КДГМК "Криворіжсталь") та був головою первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України КДГМК "Криворіжсталь". Наказом від 23 січня 2004 року N 97-л його було звільнено з роботи за прогул 24 грудня 2003 року без поважних причин. Оскільки був відсутній на роботі з поважних причин, а профспілкова організація не дала згоди на його звільнення, ОСОБА_6 просив визнати незаконним і скасувати наказ про звільнення, поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати завдану йому моральну шкоду в розмірі 1 млн. 500 тис. грн. та оплатити листок тимчасової непрацездатності.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково: визнано незаконним і скасовано наказ від 23 січня 2004 року N 97-л про звільнення ОСОБА_6 з роботи за п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України); поновлено ОСОБА_6 на посаді оператора 4 розряду поста управління (летючі ножиці) у цеху блюмінг N 1 ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"; стягнуто з ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 січня 2004 року до 3 березня 2009 року в розмірі 46982 грн. 47 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У травні 2009 року ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У травні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 розд. XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку ЦПК України в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Касаційні скарги не підлягають задоволенню.

За положеннями п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про поновлення на роботі, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що звільнення за прогул є незаконним, оскільки 24 грудня 2003 року ОСОБА_6 був відсутній на роботі з поважних причин, а саме: з 9 години 30 хвилин до 10 години він знаходився в апеляційному суді Дніпропетровської області за викликом цього суду, з 15 години до 16 години - у Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу за викликом цього суду, що підтверджується відповідними судовими повістками.

Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. А відповідно до ч. 1 ст. 97 цього Кодексу оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці.

Апеляційний суд відповідно до указаних норм та роз'яснень, які містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (далі - Постанова Пленуму), при визначенні середнього заробітку керувався Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (із наступними змінами та доповненнями).

Так, за п. 8 указаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки відповідач надав суду довідки про середній заробіток ОСОБА_6 за останні два місяці роботи з розрахунку середньогодинного заробітку, доводи касаційної скарги ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у цій частині безпідставні.

Відмовляючи ОСОБА_6 у нарахуванні на визначену суму середнього заробітку індексації й компенсації, апеляційний суд правильно виходив із такого.

У пп. 1 п. 22 указаної постанови Пленуму роз'яснено, що індексація заробітної плати провадиться підприємством згідно зі ст. 33 Закону України "Про оплату праці" у період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року N 663 (зі змінами та доповненнями).

Тобто заробітна плата за останні два місяці роботи перед звільненням визначається підприємством уже з урахуванням цієї величини за наявності умов, передбачених указаними законами.

Зважаючи на те, що індексація суми середнього заробітку, який нараховується за час вимушеного прогулу, указаними нормативними актами не передбачена, висновок суду про відмову в цій частині вимог є законним і обгрунтованим.

У пп. 2 п. 22 постанови Пленуму роз'яснено, що компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону України "Про оплату праці" і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року N 1427 (зі змінами).

У даній справі суд не розглядав вимоги про порушення термінів виплати заробітної плати, тому не було підстав для нарахування компенсації втрати частини заробітної плати.

У суду не було також законних підстав для обчислення суми середнього заробітку з урахуванням підвищення заробітної плати на підприємстві за час вимушеного прогулу ОСОБА_6, оскільки такі вимоги суперечать указаним нормам матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Абз. 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснює, що відповідно до ст. 2371 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відмовляючи ОСОБА_6 у стягненні 1 млн. 500 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд дійшов висновку, що моральні страждання позивача компенсуються шляхом відновлення його порушеного права - поновлення на роботі.

Ураховуючи те, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд не має права на переоцінку доказів, а обраний апеляційним судом спосіб відшкодування моральної шкоди не суперечить нормам матеріального права, доводи касаційної скарги в цій частині також необхідно відхилити.

Оскільки апеляційний суд визнав причини неявки представника ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у судове засідання 3 березня 2009 року неповажними, то відповідно до положень ст. 305 ЦПК України перешкод для розгляду справи в суду не було.

Інші доводи касаційних скарг на правильність висновків суду не впливають.

Рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційні скарги слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційні скарги відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" та ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. В. Патрюк

Судді:

М. І. Балюк

 

В. І. Гуменюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

Н. П. Лященко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали