ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15.11.2011 р.

N К/9991/28393/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючої - судді Леонтович К. Г., суддів: Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Цуркана М. І., Черпіцької Л. Т., секретаря Нагорного М. В., за участю: Мозгового В. П., Гомоли Н. І. та її представника Ковальчука С. М., представника Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської П. Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Г. Н. І. на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2011 року у справі N 2а-469/10 за позовом Г. Н. І. до Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області, М. А. М., третя особа - Бориспільська міська рада Київської області, про визнання незаконним та скасування рішення, встановила:

У лютому 2010 р. Г. Н. І. звернулася в суд з позовом до Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області, М. А. М., третя особа Бориспільська міська рада Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Управління N 179/1-09 від 13 березня 2009 року, яким відповідач відмовив її у наданні висновку про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 0,03 га, яка знаходиться в м. Борисполі, по вул. 1-го Травня, 7-а, та перебуває в її користуванні, з підстав наявності на вказаній земельній ділянці загального проходу до домоволодіння гр. Боброва площею 0,0084 га відповідно рішення суду від 22.08.2003 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам Закону та порушує її право на оформлення земельної ділянки у власність, оскільки жодною із норм актів законодавства України не встановлено заборони на відведення земельної ділянки, частина якої використовується суміжним землевласником для загального проходу через земельну ділянку, якою вона користується. Крім того, Бориспільська міська рада 24.08.2004 р. прийняла на підставі рішення суду від 23.06.2004 р. рішення про надання позивачці дозволу на розробку технічної документації документів, які посвідчують право власності на присадибну ділянку земельної ділянки, розмір якої - 0,03 підтверджується ухвалою Бориспільського міськрайонного суду про роз'яснення рішення суду.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2010 року заявлений позов задоволений. Визнане протиправним та скасоване рішення Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області від 13 березня 2009 року за N 179/1-09, яким Г. Н. І. відмовлено у наданні висновку про погодження технічної документації землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 0,03 га, яка знаходиться в м. Борисполі по вул. 1-го Травня, 7-а та перебуває в користуванні Г. Н. І. Зобов'язано Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області прийняти належне у відповідності до чинного законодавства України рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2011 року скасоване рішення суду першої інстанції та в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Г. Н. І. звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яка ухвалена відповідно Закону.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 березня 1987 року між Б. М. І. та Б. (Г.) Н. І. був укладений договір купівлі-продажу 9/25 частини житлового будинку, що знаходиться в м. Борисполі, по вул. 1-го травня 7, площа якого складає 68,8 кв. м, з відповідними надвірними будівлями, а саме льох, вбиральня, огорожа, тротуари. Г. Н. І. звернулася 21.10.2003 року до Бориспільської міської ради із заявою про надання її у власність земельної ділянки, розташованої під житловим будинком,,площа якої складає 0,03 га з метою використання її для будівництва та обслуговування житлового будинку. Однак, Бориспільська міська рада у строки та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, не прийняла належного рішення. Позивачка 12 грудня 2003 року звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із скаргою на неправомірні дії та бездіяльність Бориспільської міської ради, який рішенням від 23 червня 2004 року задовольнив скаргу, визнавши неправомірною бездіяльність Бориспільської міської ради, якою створено перешкоди у передачі їй у власність земельної ділянки, розташованої в м. Борисполі по вул. 1-го Травня, 7-а та зобов'язав міську раду протягом місяця з моменту вступу рішення суду в законну силу розглянути на сесії питання про передачу у власність земельної ділянки. Крім того, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області було роз'яснено рішення Бориспільського міськрайонного суду від 23 червня 2004 року та зазначено, що земельна ділянка, яка розташована за вказаною у рішенні адресою, має площу 0,03 га.

Бориспільська міська рада Київської області на підставі вказаного рішення суду 26 серпня 2004 року прийняла рішення, яким надала дозвіл позивачці на розроблення технічної документації щодо документів, які посвідчують право власності на присадибну земельну ділянку в м. Борисполі по вул. 1-го Травня, 7-а.

Відділом земельних ресурсів у м. Борисполі 24 грудня 2008 року позивачці був наданий висновок N 3021 про наявні обмеження на використання земельної ділянки, яка знаходиться в м. Борисполі по вул. 1-го Травня, 7-а, площею 0,03 га.

Позивач звернулася до Управління містобудування та архітектури із заявою про надання висновку про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яка знаходиться в м. Борисполі по вул. 1-го Травня, 7-а, площа якої складає 0,03 га.

Управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 13 березня 2009 року рішенням N 179/1-09 у наданні вказаного висновку було відмовлено, мотивуючи тим, що з технічної документації на житловий будинок в м. Борисполі по вул. 1-го Травня, 7-а, а саме з плану земельної ділянки встановлено, що фактичний розмір земельної ділянки під забудову позивачки складає 0,0216 га, на загальній площі 0,03 га, при цьому із вказаних 0,03 га 0,0084 га визначено як загальний прохід до домоволодіння гр. Боброва. Позивачка вважає вказане рішення відповідача незаконним, оскільки наявність загального проходу не є перешкодою для приватизації земельної ділянки, а особа, яка користується вказаним проходом має право на встановлення земельного сервітуту.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги послався на ті обставини, що за наявності згоди міської ради про розроблення технічної документації, ухвали суду про роз'яснення рішення від 23 червня 2004 року що земельна ділянка, яка розташована в м. Бориспіль, вул. 1-го травня, 7-а, має площу 0,03 га, позитивного висновку землевпорядної організації про наявні обмеження на використання земельної ділянки, відповідач незаконно відмовив у наданні висновку про погодження технічної документації, законодавчими нормами не передбачено відмови та заборони відведення земельної ділянки у власність у випадку її використання власником суміжної земельної ділянки, що не позбавляє його права встановлення земельного сервітуту.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог послався на ті обставини, що рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 17 листопада 1977 року N 318 був виділений колективний прохід і під'їзд до будинку Б. М. І., рішенням Бориспільського міського суду Київської області від 22 серпня 2003 позивачці відмовлено у задоволенні позову про визначення порядку користування земельною ділянкою. Вказаним рішенням також встановлено, що розмір земельної ділянки позивачки становить 0,0216 га і межі земельної ділянки встановлені відповідно плану 29 травня 2003 року Бориспільським дочірнім підприємством Київського регіонального науково-виробничого центру державного земельного кадастру. Крім того, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2007 року, яке набрало законної сили, визнані незаконними дії Г. Н. І. в частині самовільного захоплення землі загального користування та будівництва на цій землі споруд, зобов'язано Г. Н. І. не чинити перешкод М. В. П. (спадкоємцю) у користування домоволодінням N 9 по вул. Першого Травня в м. Бориспіль Київської обл.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вищенаведеними висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішення Управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради у відмові в наданні висновку на земельну ділянку розміром 0,03 га з підстав, що на вказаній земельній ділянці розміром 0,03 га рішенням суду від 22.08.2003 року визначений загальний прохід до домоволодіння гр. Боброва розміром 0,0084 га, згідно технічної документації на житловий будинок N 7-а по вул. 1-го Травня у м. Борисполі, з плану земельної ділянки фактичний розмір земельної ділянки під забудову позивачки складає 0,0216 га. на загальній площа 0,03 га.

Згідно обставин справи позивачка звернулася у 2003 р. до міської ради про надання її земельної ділянки у власність розміром 0,03 га. Разом з тим рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 17 листопада 1977 року N 318 із спірної земельної ділянки пл. 0,03 га був виділений колективний прохід і під'їзд до будинку Б. М. І. (суміжного користувача), рішенням Бориспільського міського суду Київської області від 22 серпня 2003 позивачці відмовлено у задоволенні позову про визначення порядку користування даною земельною ділянкою. Вказаним рішенням встановлений розмір земельної ділянки позивачки 0,0216 га, також встановлені межі земельної ділянки відповідно плану встановлення меж від 29 травня 2003 року, виготовленого Бориспільським дочірнім підприємством Київського регіонального науково-виробничого центру державного земельного кадастру, в якому визначений загальний прохід пл. 0,0084 га та розмір земельної ділянки, якою користується позивачка пл. 0,0216 га. Крім того, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2007 року, яке набрало законної сили, визнані незаконними дії Г. Н. І. в частині самовільного захоплення землі загального користування (загального проходу до суміжного землеволодіння) та будівництва на цій землі споруд, зобов'язано Г. Н. І. не чинити перешкод М. В. П. (спадкоємцю після смерті Б.)) у користуванні колективним проходом і під'їзд до будинку Б. М. І. Виходячи з наведеного з 2003 р. позивачка користується земельною ділянкою пл. 0,0216 га та визначений загальний прохід. Бориспільська міська рада Київської області на підставі рішення суду 26 серпня 2004 року прийняла рішення, яким надала дозвіл позивачці на розроблення технічної документації щодо документів, які посвідчують право власності на присадибну земельну ділянку в м. Борисполі по вул. 1-го Травня, 7-а без визначення розмірів земельної ділянки. Відділом земельних ресурсів у м. Борисполі 24 грудня 2008 року позивачці був наданий висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки, яка знаходиться в м. Борисполі по вул. 1-го Травня, 7-а, площею 0,03 га, а не позитивний висновок, як вказував суд першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної виконавчої влади здійснюють свої повноваження у межах та у спосіб, встановлений Конституцією, та відповідно до законів України. Повноваження щодо земель загального користування, щодо яких винесена оскаржувана постанова та контроль за їх використанням здійснює Бориспільська міська рада Київської області.

Згідно до ст. 143 Конституції України - територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Статтею 12 ЗК України передбачені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок.

Таким чином, у відповідності до Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають у комунальній власності. Таке розпорядження вони здійснюють шляхом безоплатної передачі земель у приватну власність громадянам, в тому числі земель присадибних ділянок.

Відповідно до чч. 1 - 3 ст. 83 ЗК України - землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо.

Судами встановлено, що позивачка користувалася земельною ділянкою і звернулася про приватизацію присадибної ділянки, в тому числі і частини земельної ділянки відносно якої винесене рішення щодо її загального користування як загальний прохід, тобто мало місце розпорядження даною частиною земельної ділянки, вказане рішення органу місцевого самоврядування ніким не скасоване, на підставі якого визначені межі користування земельною ділянкою.

Виходячи з наведеного Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради прийшло до обґрунтованих висновків, що відповідно плану земельної ділянки від 2003 р., яким встановлені межі користування, встановлений фактичний розмір земельної ділянки під забудову позивачки площею 0,0216 га на загальній площі 0,03 га, при цьому 0,0084 га визначений як загальний прохід до домоволодіння гр. Боброва, тому відсутні підстави для приватизації всієї земельної ділянки площею 0,03 га за наявності виділеної рішенням виконкому частини земельної ділянки під загальний прохід.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до вірних висновків про правомірність висновку Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 13 березня 2009 року N 179/1-09 щодо відмови в погодженні технічної документації із землеустрою відносно складання документів, що посвідчують право власності позивачці на земельну ділянку площею 0,03 га.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Г. Н. І. залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеному статтями 237 - 239 КАС України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали