ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16.07.2010 р.

Справа N 2а-9582/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Яманко В. Г., суддів - Шишова О. О., Жаботиньскій С. В., при секретарі судового засідання - Супрун О. О. (без участі позивача, представника позивача, належним чином повідомлені, без участі відповідача, представника відповідача, належним чином повідомлені), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року по справі 2а-9582/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Президента України Янукович Віктора Федоровича про визнання незаконним та скасування Указу Президента України, встановила:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Президента України, у якій просив суд визнати незаконним та скасувати Указ Президента України N 753/2005 року від 6 травня 2005 року "Про присвоєння звання Герой України із удостоєнням ордена "Золота Зірка лейтенанту ОСОБА_5".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року у задоволенні вимог ОСОБА_2 було відмовлено. У постанові суд послався на вимоги ст. 99 КАС України яка передбачає річний строк звернення до адміністративного суду для захисту порушеного права.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції ігнорував розгляд обставин щодо дослідження порядку присвоєння звання "Герой України". Вказав на неправомочність представника Президента надавати заперечення на позовну заяву, тому наявна неправомірність застосування річного строку звернення до суду для захисту порушеного права. Не надано правової оцінки щодо дотримання вимог Законів України "Про громадянство України" та "Про державні нагороди України". Просив суд скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суд від 11 червня 2010 року та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги про визнання незаконними та скасування Указу Президента України N 753/2005 від 6 травня 2005 року.

Сторони належним чином повідомлені у встановленому порядку про час і місце судового розгляду. Від представника Президента України надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Від позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_6 надійшло повідомлення електронною поштою про розгляд справи за їх відсутності. При таких обставинах колегія вважає можливим вирішити справу у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Указом Президента України від 6 травня 2005 року N 753/2005, за бойову відвагу у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановлення Прапора Перемоги над Рейхстагом, присвоєно звання Герой України із удостоєнням ордена "Золота Зірка" лейтенанту ОСОБА_5.

Апелянт (позивач по справі) вважає, що даний Указ не відповідає положенням Закону України "Про державні нагороди України" від 16 березня 2000 року N 1549-3, які відповідно до Конституції України встановлюють державні нагороди України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, також не відповідає вимогам ч. 2 статті 5 Закону України "Про державні нагороди України" від 16 березня 2000 року, оскільки особа яка нагороджується повинна бути громадянином України.

Прийняття зазначеного Указу Президентом України Ющенко Віктором Андрійовичем в межах компетенції передбаченої пунктом 25 статті 106 Розділу 5 Конституції України не є спірною між сторонами обставиною. Зазначений Указ є юридичною формою рішення, способом реалізації владних управлінських функцій Президентом України.

Державні нагороди України (далі-державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною, таке значення наведене статтею 1 Закону України "Про державні нагороди України".

Стаття 2 наведеного Закону визначає склад законодавства про державні нагороди до якого відносить Конституцію України, наведений вище Закон та укази Президента України, що видаються відповідно до нього.

Орден є одним з видів державних нагород відповідно до статті 3 Закону України "Про державні нагороди України".

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів зокрема фізичних осіб, у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розглядаючи вимоги ОСОБА_2 колегія судів зазначає що нормативно-праві акти це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, зупиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої власті, які розраховані на тривалий час використання. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у визначених областях та, як правило розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Іншу групу актів, по критерію юридичної природи, складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їх відносин. Загальною ознакою, властивою індивідуальним актам управління, є їх виражений правозастосувальний характер. Головна черта таких актів - конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, що дають такі акти; рішення конкретних, зокрема індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовленому сьогоденні актами.

Виходячи з характеру та обсягу відносин, що врегульовано спірним Указом він є правовим актом індивідуальної дії, зазначена обставина не є спірною.

Під час апеляційного провадження не встановлено будь-яких порушень прав позивача, діями Президента України, який прийняв Указ про присвоєння звання Герой України із удостоєнням ордена "Золота Зірка" лейтенанту ОСОБА_5

Крім того колегія суддів визначає, що суд першої інстанції правильно застосував положення частини 2 статті 99 КАС України, яка вказує, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд першої інстанції вірно не поновив строк звернення до суду, не взяв до уваги посилання позивача про те, що на час прийняття Указу, позивач був неповнолітній, оскільки ОСОБА_8 мав право звернутися до суду через своїх законних представників, крім того 2 вересня 2008 року він став повнолітнім та міг самостійно звернутися до суду, але без поважних причин пропустив вказаний строк.

Частиною 1 статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно зроблений висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування Указу Президента України N 753/2005 від 6 травня 2005 року "Про присвоєння ОСОБА_5 звання Герой України" на підставах проаналізованих та викладених у цієї ухвалі, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року по справі 2а-9582/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року по справі 2а-9582/10/0570 залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкласти на строк - 5 днів.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 16 липня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 20 липня 2010 року.

 

Головуючий

В. Г. Яманко

Судді:

О. О. Шишов

 

С. В. Жаботинська

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали