ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21.07.2011 р.

N П/9991/287/11

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючий, суддя - Кочан В. М., судді: Веденяпін О. А., Головчук С. В., Розваляєва Т. С., Цвіркун Ю. І., секретар судового засідання Кочерга В. П. (за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Веселовського П. І., представника третьої особи - Маліновської В. М.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Вища рада юстиції, про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України N 3288-VI від 21.04.2011 р. (Постанова N 3288-VI) в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області за порушення присяги судді, встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Верховної Ради України з вимогами про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України N 3288-VI від 21.04.2011 р. (Постанова N 3288-VI) в частині звільнення його з посади судді за порушення присяги та визнання незаконним рішення Вищої ради юстиції від 06.12.2010 р. в частині внесення подання до Верховної Ради України про звільнення його з посади судді за порушення присяги.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і пояснив, що рішенням Вищої ради юстиції від 06.12.2010 р. внесено подання до Верховної Ради України про звільнення його з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області за порушення присяги.

Постановою Верховної Ради України N 3288-VI від 21.04.2011 р. (Постанова N 3288-VI) його звільнено з посади судді за порушення присяги.

На переконання позивача, оскаржувана постанова є незаконною, оскільки він присяги судді не приймав, а тому не може нести відповідальність за її порушення; жодного вчинку, який би свідчив про порушення присяги, він не вчиняв.

Подання Вищої ради юстиції про звільнення за порушення присяги судді розглянуто Верховною Радою України за його відсутності, яка мала місце з поважних причин.

Крім того, всупереч вимог Кодексу законів про працю України, звільнення з посади судді відбулось в період його перебування у відпустці по догляду за дитиною.

Позивач також зазначив, що в залі парламенту під час голосування про його звільнення з посади судді були присутні менше ніж 226 депутатів, що є додатковою підставою для визнання оскаржуваної постанови незаконною.

Представник Верховної Ради України в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що факт порушення позивачем присяги судді був встановлений Вищою радою юстиції. Позивача було проінформовано про день та час розгляду Верховною Радою України подання про його звільнення.

На думку представника відповідача, факт відсутності позивача на пленарному засіданні Верховної Ради України і та обставина, що позивач перебував у відпустці по догляду за дитиною, не перешкоджали Верховній Раді України вирішити питання про звільнення позивача.

За проект Постанови про звільнення позивача проголосував 291 депутат, а тому твердження про присутність у залі менше ніж 226 депутатів є необґрунтованим.

Представник Вищої ради юстиції в судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, наведених представником відповідача.

Вислухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Указом Президента України N 482/96 від 27.06.96 року ОСОБА_1 призначений на посаду судді Бориспільського міського суду Київської області

Постановою Верховної Ради України від 07.02.2002 р. N 3060-III позивач обраний суддею цього ж суду безстроково, а після реорганізації суду працював на посаді судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Вищою радою юстиції 6 грудня 2010 року розглянуто пропозиції члена Вищої ради юстиції Портнова О. В. від 29 та 30 липня 2010 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області за порушення присяги і прийнято рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді за порушення присяги.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" питання про звільнення судді з підстав, передбачених п. п. 4 - 6 ч. 5 ст. 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного висновку або за власною ініціативою.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушенням ним присяги судді.

Факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.

Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції".

На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2011 р. адміністративний позов в частині визнання незаконним рішення Вищої ради юстиції від 06.12.2010 р. про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області за порушення присяги залишено без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, колегія суддів акти Вищої ради юстиції вважає законними, а доводи позивача про необгрунтованість висновку Вищої ради юстиції про порушення ним присяги судді - безпідставними.

Порядок розгляду Верховною Радою України питань про звільнення суддів з посад у зв'язку із порушенням ними присяги визначено законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Регламент Верховної Ради України".

Відповідно до ст. 111 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.

Згідно з ч. 2 ст. 216 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" підготовку питань про звільнення з посад суддів Конституційного Суду України та суддів, обраних Верховною Радою безстроково, до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради організовує Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

Після отримання та реєстрації в Апараті Верховної Ради України матеріалів про звільнення суддів з посад Голова Верховної Ради України доручає підготовку відповідних проектів постанов Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя.

Проекти постанов Верховної Ради України про звільнення суддів відповідно до ст. 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи вносяться на розгляд Верховної Ради України Головою Верховної Ради України.

Судом встановлено, що процедура реєстрації та підготовки проекту оскаржуваної позивачем постанови порушена не була.

Про день та час розгляду Верховною Радою України проекту постанови про звільнення з посади судді за порушення присяги позивач був повідомлений.

Постановою Верховної Ради України N 3288-VI від 21.04.2011 р. (Постанова N 3288-VI) ОСОБА_1 звільнений з посади судді у зв'язку з порушенням присяги.

Як слідує зі стенограми засідання Верховної Ради України, за пропозицію про звільнення позивача проголосував 291 депутат, а тому твердження позивача про присутність у залі менше ніж 226 депутатів, є необґрунтованим.

Безпідставним є також твердження позивача про те, що він не може бути звільненим за порушення присяги судді, оскільки відповідачем не надано доказу прийняття ним присяги.

Проходячи публічну службу та виконуючи з червня 1996 року обов'язки судді, позивач повинен був дотримуватись присяги судді та не вчиняти дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, а тому факт неприйняття ним присяги чи відсутність тексту присяги в особовій справі, не звільняють позивача від відповідальності за порушення присяги судді.

Необґрунтованою є також позиція позивача про неможливість звільнення його з посади судді в період перебування у відпустці по догляду за дитиною, оскільки звільнення позивача відбулось не з підстав, передбачених Кодексом законів про працю, а з підстав, передбачених Законами України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Керуючись статтями 158 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України N 3288-VI від 21.04.2011 р. (Постанова N 3288-VI) в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області за порушення присяги судді відмовити.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 

Головуючий, суддя

В. М. Кочан

Судді:

О. А. Веденяпін

 

С. В. Головчук

 

Т. С. Розваляєва

 

Ю. І. Цвіркун

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали