ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27.07.2010 р. 

N К-2179/10 

Повернуто ухвалу Вищого адміністративного суду України
для повторного вирішення питання про допуск справи до провадження
постановою Верховного Суду України від 7 лютого 2011 року (Ухвала N 21-72а10)

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Весельської Т. Ф., Гашицького О. В., Горбатюка С. А., Штульмана І. В., Чумаченко Т. А., розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Л. В. М. на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 квітня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2009 року у справі за позовом Л. В. М. до управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу про визнання незаконною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії по інвалідності внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, встановила:

Л. В. М. звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу про визнання незаконною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до вимог статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 квітня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2009 року постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 квітня 2008 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, Л. В. М. звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення - про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з вимогами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що позивач внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, визнаний інвалідом III групи та належить до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що законних підстав для задоволення позовних вимог не було.

Такий висновок судів відповідає обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до декількох законів (в тому числі "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону), то призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.

З матеріалів справи вбачається, що Л. В. М. перебуває на обліку як пенсіонер в управлінні Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу та з 2005 року отримує основну пенсію згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому на момент розгляду справи позивач із заявою встановленої форми про переведення його на інший вид пенсії (по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") - не звертався.

Таким чином на момент звернення Л. В. М. із заявою про перерахунок основної пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" правові підстави для здійснення такого перерахунку позивачу були відсутні, а тому відмова управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу в здійсненні такого перерахунку була законною.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо доцільності відмови позивачу в задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Л. В. М. залишити без задоволення.

Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 квітня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2009 року у справі за позовом Л. В. М. до управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу про визнання незаконною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії по інвалідності внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали