ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 19 вересня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Гуля В. С., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Пошви Б. М., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г. (за участю представників: Міністерства юстиції України - Станецької О. В., Подільської районної в м. Києві державної адміністрації - Рутц В. В., Мороза Д. С., ПАТ "Страхова компанія "Лемма" - Красніков П. І.), розглянувши заяву Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 6 квітня 2011 року у справі N 38/223-10 за позовом Подільської районної в м. Києві державної адміністрації до Акціонерного товариства закритого типу "Страхова компанія "Лемма", третя особа - публічне акціонерне товариство "Земельний банк", про визнання незаконною відмови у виплаті страхового відшкодування та зобов'язання виконати умови договору шляхом сплати суми, встановив:

У серпні 2010 року Подільська районна у м. Києві державна адміністрація звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до АТЗТ "Страхова компанія "Лемма" про зобов'язання виконати умови договору добровільного страхування фінансових ризиків від 25 квітня 2007 року N 3411602 шляхом сплати на користь Подільської районної у м. Києві державної адміністрації страхового відшкодування в розмірі 17800000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувалися невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором добровільного страхування фінансових ризиків від 25 квітня 2007 року N 3411602, укладеного між сторонами, згідно з умовами якого страховим випадком є невиконання Харківським акціонерним комерційним Земельним банком своїх зобов'язань за депозитним договором від 25 квітня 2007 року N Д-3083. Внаслідок неповернення цим Банком позивачу грошових коштів у розмірі 18800000,00 грн. позивач звернувся до страхової компанії з заявою про настання страхового випадку, проте відповідач, порушуючи умови договору страхування, відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на правомірну відмову у виплаті ним страхового відшкодування на підставі частини першої статті 26 Закону України "Про страхування" у зв'язку з навмисними діями страхувальника, спрямованими на настання страхового випадку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2010 року в позові відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 7 лютого 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позов. Постановою Вищого господарського суду України від 6 квітня 2011 року постанову суду апеляційної інстанції скасовано та залишено без змін рішення суду першої інстанції.

У заяві Подільська райдержадміністрації у м. Києві просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 6 квітня 2011 року у справі N 38/223-10.

Підставою для перегляду постанови заявник вважає неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм статей 526, 599, 629, 979, 988, 990, 991 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 8, 16, 20, 25 та 26 Закону України "Про страхування", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

До поданої заяви заявник долучив копії постанов у аналогічних справах від 11 листопада 2008 року N 33/32-08-1432, від 24 вересня 2009 року N 48/39, від 23 червня 2008 року N 4/358-07(18/63), від 8 вересня 2010 року N 32/59, від 13 жовтня 2009 року N 32/160-07, від 29 березня 2011 року N 22/380, від 9 вересня 2008 року N 25/552, у яких, на його думку, висловлено протилежну правову позицію.

Ухвалою від 9 червня 2011 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу N 38/223-10 для перегляду Верховним Судом України оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, дослідивши доводи заявника, Верховний Суд України дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заяву про перегляд судових рішень господарських судів може бути подано на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Обставини справи, що розглядається, відрізняються від обставин у справах, на рішення в яких посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 6 квітня 2011 року.

Так, предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача суми страхового відшкодування за договором страхування фінансових ризиків, пов'язаних з неможливістю повернення депозитних коштів, розміщених на депозитному рахунку третьої особи.

Предметом розгляду справ, постанови в яких додано заявником в якості подібних, є наявність чи відсутність підстав для стягнення страхових відшкодувань за договорами страхування інших ризиків, зокрема договорами страхування нерухомого майна, кредиту, обов'язкового страхування повітряних суден, обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, вантажу, товарів в обігу.

Враховуючи те, що факт подібності правовідносин у розумінні статей 11116, 11126 ГПК у наведених заявником випадках не підтвердився, то підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права відсутні.

Відповідно до статті 11116 ГПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду, не підтвердилися.

Керуючись статтями 11123, 11124 та 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

Заяву Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 6 квітня 2011 року у справі N 38/223-10 залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена лише на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

 

Головуючий

В. С. Гуль

Судді:

М. І. Балюк

В. П. Барбара

І. С. Берднік

С. М. Вус

Л. Ф. Глос

Л. І. Григор'єва

М. І. Гриців

В. І. Гуменюк

А. А. Ємець

В. В. Заголдний

М. Р. Кліменко

Є. І. Ковтюк

М. Є. Короткевич

В. І. Косарєв

О. В. Кривенда

В. В. Кривенко

Н. П. Лященко

В. Л. Маринченко

Л. І. Охрімчук

М. В. Патрюк

В. Ф. Пивовар

П. П. Пилипчук

Б. М. Пошва

А. І. Редька

Я. М. Романюк

Ю. Л. Сенін

А. М. Скотарь

Т. С. Таран

Ю. Г.Тітов

І. Б. Шицький

В. Ф. Школяров

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали