ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17.01.2012 р.

 Справа N 48/557

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Демидової А. М., суддів - Воліка І. М., Коваленко С. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1. Компанії "ОллМед Інтернешнл Інк" (позивач); 2. ОСІ Фармасьютікалз, Інк (відповідач-1) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. (скасовано рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р.) у справі N 48/557 господарського суду міста Києва за позовом Компанії "ОллМед Інтернешнл Інк" до 1. ОСІ Фармасьютікалз, Інк (відповідач-1); 2. Пфайзер Продактс, Інк (відповідач-2); 3. Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (відповідач-3) про визнання патенту недійсним та зобов'язання вчинити певні дії (за участю представників: від позивача - не з'явились, від відповідача-1 - Сиклітенко В. В., від відповідача-2 - не з'явились, від відповідача-3 - Лучко І. Ю.), встановив:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Компанії "ОллМед Інтернешнл Інк" до компаній "ОСІ Фармасьютікалз, Інк", "Пфайзер Продактс, Інк" та до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі - Департамент) про визнання недійсним повністю патенту України N UA44254C2 від 15.02.2002 р. та зобов'язання Департаменту внести відомості про визнання патенту N UA44254C2 від 15.02.2002 р. недійсним до державного реєстру патентів України на винаходи та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги мотивовані тим, що державна реєстрація патенту України N UA44254C2 від 15.02.2002 р. проведена з порушенням положень законодавства України, а саме позивач вказує на відсутність винахідницького рівня, тобто винахід не відповідає умовам патентоздатності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі N 48/557 (суддя Бойко Р.В.) позов задоволено повністю, визнано патент України N UA44254С2 від 15.02.2002 р. недійсним повністю, зобов'язано Державний департамент інтелектуальної власності внести відомості про визнання недійсним патенту України N UA44254С2 від 15.02.2002 р. до державного реєстру патентів України на винаходи та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність", стягнуто з Пфайзер Продактс, Інк та з Державного департаменту інтелектуальної власності на користь Компанії "ОллМед Інтернешнл Інк" по 42,50 грн. державного мита та по 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначене рішення мотивовано невідповідністю запатентованого за патентом України N UA44254С2 винаходу такій умові патентоздатності, як винахідницький рівень, що, у свою чергу, свідчить про наявність передбачених законом підстав для визнання оспорюваного патенту недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шипко В. В., судді Борисенко І. В., Разіна Т. І.) рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі N 48/557 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові Компанії "ОллМед Інтернешнл Інк" відмовлено повністю, стягнуто з Компанії "ОллМед Інтернешнл Інк" на користь ОСІ Фармасьютікалз, Інк 42,50 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Зазначену постанову судом апеляційної інстанції прийнято з посиланням на приписи статей 462, 464, 469 ЦК України, статей 7, 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним патенту України N UA44254С2 на винахід.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. у справі N 48/557, Компанія "ОллМед Інтернешнл Інк" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену постанову, а рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі N 48/557 залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. у справі N 48/557, Компанія ОСІ Фармасьютікалз, Інк також звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд змінити зазначену постанову в частині розподілу судових витрат та стягнути з Компанії "ОллМед Інтернешнл Інк" на користь ОСІ Фармасьютікалз, Інк витрати за проведення повторної судової експертизи. Скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм статей 41, 49 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.11.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А. М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С. С. прийнято касаційні скарги ОСІ Фармасьютікалз, Інк та Компанії "ОллМед Інтернешнл Інк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. у справі N 48/557 до касаційного провадження та призначено розгляд скарг у судовому засіданні на 06.12.2011 р. о 10 год. 20 хв.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2011 р., з урахуванням положень ч. 3 ст. 4, статей 86, 89, 1114, 1115 ГПК України, Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.65 р., пункт 2 ухвали Вищого господарського суду України від 24.11.2011 р. по справі 48/557 викладено в наступній редакції: "Розгляд скарг призначити у судовому засіданні на 17.01.2012 р. о 10 год. 00 хв.".

До Вищого господарського суду України 12.01.2012 р. від Приватного акціонерного товариства "Юридична практика" надійшла заява, подана на підставі п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", про забезпечення доступу в зал судового засідання представників преси, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка за результатами розгляду судовою колегією була задоволена.

Від Компанії ОСІ Фармасьютікалз, Інк до Вищого господарського суду України 12.01.2012 р. надійшов відзив на касаційну скаргу Компанії "ОллМед Інтернешнл Інк", в якому Компанія проти задоволення скарги заперечує та просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. у справі N 48/557 залишити без змін.

До початку судового засідання, 17.01.2012 р., до Вищого господарського суду України від відповідача-3 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить суд постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. у справі N 48/557 залишити без змін.

Всі учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційних скарг, що підтверджується матеріалами справи, а саме відмітками про відправку процесуальних документів, однак позивач та відповідач-2 не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Відповідач-2 - Пфайзер Продактс, Інк, який є резидентом Сполучених Штатів Америки, був також повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи ухвалами Вищого господарського суду України від 24.11.2011 р., від 28.11.2011 р. з дотриманням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.65 р., Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 р. та ст. 9 Конституції України. До суду від Пфайзер Продактс, Інк надійшов оригінал повідомлення про вручення поштового відправлення як доказ отримання відповідачем-2 27.12.2011 р. відповідних ухвал.

За змістом ст. 15 Конвенції, з урахуванням застережень згідно  Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", справа може бути розглянута, незважаючи на відсутність представника відповідача-2.

Заслухавши представників відповідача-1 та відповідача-3, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 06.06.95 р. Пфайзер Продактс, Інк через представника в справах інтелектуальної власності Пахаренко А. П. звернувся до Державного комітету України з питань інтелектуальної власності, правонаступником якого є Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, з заявкою N 96031214 на одержання патенту на винахід-похідні 4 - (заміщеного феніламіно) хіноліну, спосіб їх одержання, спосіб лікування і фармацевтична композиція (далі - винахід), пріоритет на який було встановлено за датою подання попередньої заявки в іноземній державі N 08/413,300 від 30.03.95 р.

За результатами кваліфікаційної експертизи відділом N 9.4 Департаменту встановлено, що заявлений винахід відповідає умовам патентоздатності, у зв'язку з чим Департаментом 17.10.2001 р. прийнято рішення про видачу патенту на винахід.

На підставі вказаного рішення, 15.02.2002 р. в офіційному бюлетені Департаментом було опубліковано відомості про видачу патенту України N UA44254C2 на винахід та опис до нього, здійснено його державну реєстрацію та видано заявнику патент.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.04.2008 р. Компанією "ОллМед Інтернешнл Інк" здійснено державну реєстрацію права власності на лікарський засіб "Ерлонат-Здоров'я", що підтверджується реєстраційним посвідченням N UA/9569/01/01 від 09.04.2008 р.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що належний відповідачу-1 та відповідачу-2 патент на винахід N UA44254C2 від 15.02.2002 р. підлягає визнанню недійсним, оскільки винахід за вказаним патентом не відповідає критеріям правової охорони, умовам патентоздатності, передбаченим ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", а саме не має винахідницького рівня. Також позивач вказує, що неправомірними діями відповідачів порушуються його права щодо використання його прав як власника державної реєстрації лікарського засобу "Ерлонат-Здоров'я" (реєстраційне посвідчення N UA/9569/01/01 від 09.04.2008 р.) у зв'язку з існуванням спірного патенту, виданого з порушенням вимог законодавства.

Винахід, відповідно до ч. 1 ст. 459 ЦК України, вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.

За змістом статей 462, 464 ЦК України права інтелектуальної власності на винахід засвідчуються патентом, зважаючи на що визнано недійсним може бути саме патент.

Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, визнаються недійсними, згідно з ст. 469 ЦК України, з підстав та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Статтею 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" визначено умови патентоздатності винаходу. Так, винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто, не випливає явно із рівня техніки.

Патент, згідно з положеннями ч. 5 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

- невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону;

- наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці;

- порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону;

- видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що для правильного вирішення справи по суті, необхідно встановити, чи має винахід за патентом України N UA44254C2 від 15.02.2002 р. на винахід винахідницький рівень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що апеляційний господарський суд, з дотриманням приписів ст. 43 ГПК України, обґрунтовано відхилив покладений місцевим господарським судом в основу рішення зі справи висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності N 12/11 від 08.04.2011 р. як такий, що не має доказової сили.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційним господарським судом правомірно покладено в основу прийнятої ним постанови висновок N 771 повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 12.08.2011 р. як такий, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, оскільки експертне дослідження здійснював атестований судовий експерт, який має вищу технічну освіту та вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерту з питань інтелектуальної власності, в тому числі за спеціальностями 13.3. - "Дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції", достатній стаж судово-експертної роботи та включений до Реєстру атестованих судових експертів, спеціалісти до проведення експертизи були залучені ухвалою суду та зроблені експертом та спеціалістами висновки є належним чином обґрунтованими.

Так, відповідно до висновку N 771 повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 12.08.2011 р. у матеріалах справи N 48/557 не виявлено рішень, які складали рівень техніки на дату подання заявки на видачу патенту України N UA44254С2 та на дату пріоритету, і які мають ознаки, що збігаються з відрізняючими ознаками зазначеного винаходу. Також не підтверджується відомість з рівня техніки, встановленого відповідно до матеріалів справи N 48/557, впливу відрізняючих ознак винаходу за патентом України N UA44254C2 від 15.02.2002 р. на зазначений заявником технічний результат.

З урахуванням викладеного, господарський суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що винахід за патентом України N UA44254C2 від 15.02.2002 р. є новим та має винахідницький рівень, а тому передбачені статтями 7 та 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи" правові підстави для визнання недійсним патенту України N UA44254C2 від 15.02.2002 р. на винахід відсутні.

Також апеляційний господарський суд обґрунтовано відхилив доводи позивача щодо того, що оскаржуваний патент видано з порушенням вимог Закону України "Про охорону прав на винаходи" з посиланням на те, що така підстава для визнання недійсним патенту на винахід, як порушення порядку видачі патенту вказаним Законом не передбачена.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарський суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, з дотриманням приписів вказаних норм матеріального та процесуального права, на підставі ретельної оцінки наявних доказів (у тому числі зазначених висновків первісної та повторної судових експертиз), встановивши відповідність запатентованого компаніями ОСІ Фармасьютікалз, Інк та Пфайзер Продактс, Інк оспорюваного винаходу умовам патентоздатності, дійшов правомірного висновку щодо необхідності скасування рішення місцевого суду зі справи та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні даного позову.

Доводи касаційної скарги компанії "ОллМед Інтернешнл Інк" наведеного не спростовують.

Щодо викладених в касаційній скарзі доводів компанії "ОллМед Інтернешнл Інк" про порушення Київським апеляційним господарським судом норм процесуального права при відмові в задоволенні клопотання її представника про відкладення розгляду справи, колегія суддів касаційної інстанції відзначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що норма ст. 77 ГПК України не носить імперативного характеру, а надає суду право на відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні.

Господарський суд обмежений у строках, встановлених для розгляду позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, тому суд відкладає розгляд справи за наявності обставин, які унеможливлюють розгляд спору по суті у даному судовому засіданні. Отже, підставою для відкладення розгляду справи є об'єктивна неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

Водночас, неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті, якщо подані матеріали дозволяють з'ясувати істотні для справи обставини та є достатніми для вирішення спору по суті, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, але не з'явилися з причин, які суд не визнав поважними, або не повідомили суд про причини неявки взагалі.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо того, що відсутність представника позивача у судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Що стосується викладених в касаційній скарзі доводів компанії ОСІ Фармасьютікалз, Інк стосовно невідшкодування їй за рахунок позивача витрат на проведення повторної судової експертизи, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що вони не можуть бути підставою для задоволення вимог її касаційної скарги, оскільки скаржником не було надано доказів на підтвердження здійснення ним оплати зазначених витрат та їх розміру.

Касаційна ж інстанція, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарський суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову та правомірно відмовив в задоволенні позову повністю.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч. 1 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Висновки апеляційного господарського суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.

Твердження оскаржувачів про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційні скарги Компаній "ОллМед Інтернешнл Інк" та ОСІ Фармасьютікалз, Інк залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. у справі N 48/557 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

А. М. Демидова

Судді:

І. М. Волік

 

С. С. Коваленко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали