Додаткова копія: Про визнання підтримки суб'єктів господарювання, зазначеної у повідомленні, такою, що не є державною допомогою відповідно до Закону

АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 19 вересня 2019 року N 632-р

Про визнання підтримки суб'єктів господарювання, зазначеної у повідомленні, такою, що не є державною допомогою відповідно до Закону

Антимонопольний комітет України (далі - Комітет), розглянувши повідомлення про нову державну допомогу надіслане Криворізькою міською радою (вх. N 469-ПДЦ від 17.07.2019), за реєстраційним номером в базі даних 23003, надане на виконання статті 9 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Закон N 1555-VII) за формою, що передбачена додатком 1 до Порядку подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу та про внесення змін до умов чинної державної допомоги, затвердженого розпорядженням Комітету від 04.03.2016 N 2-рп (Розпорядження N 2-рп) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2016 за N 501/28631, та подання Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги від 18.09.2019 N 500-01/7074 встановив:

1. ПОРЯДОК ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДТРИМКУ

(1) Криворізькою міською радою надіслано повідомлення про нову державну допомогу (вх. N 469-ПДД від 17.07.2019), за реєстраційним номером в базі даних 23003, яке було надано на виконання статті 9 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Закон N 1555-VII) (далі - Повідомлення).

(2) Повідомлення прийнято до розгляду 31.07.2019.

2. ВІДОМОСТІ ВІД НАДАВАЧА ПІДТРИМКИ

2.1. Надавач підтримки

(3) Криворізька міська рада (далі - Криворізька МР) (50101, пл. Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код юридичної особи 33874388).

2.2. Отримувач підтримки

(4) Суб'єкти господарювання - суб'єкти малого підприємництва першої та другої групи платників єдиного податку.

2.3. Мета (ціль) підтримки

(5) Метою (ціллю) підтримки є:

- підтримка малого підприємництва;

- сприяння самозайнятості населення;

- створення додаткових робочих місць.

2.4. Очікуваний результат

(6) Здійснення підтримки малого підприємництва, зниження податкового навантаження на суб'єктів господарювання.

2.5. Форма підтримки

(7) Встановлення ставок єдиного податку

2.6. Підстава для надання підтримки

(8) Податковий кодекс України.

(9) Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

(10) Рішення Криворізької МР від 26.06.2019 N 3849 "Про встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва м. Кривого Рогу на 2020 рік" (далі - Рішення N 3849).

2.7. Тривалість підтримки

(11) З 01.01.2020 по 31.12.2020.

3. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРОГРАМИ

(12) Відповідно до отриманої від надавача інформації ставки зі сплати єдиного податку встановлені Криворізькою МР на підставі статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 293 Податкового кодексу України.

(13) Відповідно до пункту 24 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

(14) Статтею 63 цього Закону визначено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

(15) Відповідно до статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, єдиний податок.

(16) Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

(17) Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, зокрема, на такі групи платників єдиного податку:

1) I група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) II група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

(18) Пунктом 291.7 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що під побутовими послугами населенню, які надаються I та II групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

(19) Відповідно до пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для I групи платників єдиного податку - у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму;

2) для II групи платників єдиного податку - у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати.

(20) Рішенням N 3849 встановлено такі ставки єдиного податку для фізичних осіб - підприємців на 2020 рік:

1) платників єдиного податку I та II груп відповідно до видів діяльності згідно з додатками 1, 2;

2) платників єдиного податку II групи, які здійснюють види діяльності, не зазначені в додатку 2, 17 % розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць.

(21) У додатку до Рішення N 3849 встановлено такі ставки єдиного податку залежно від виду господарської діяльності та групи платників єдиного податку:

N
з/п

Види господарської діяльності

Фіксована ставка єдиного податку

I група платників єдиного податку

II група платників єдиного податку

1

2

3

4

1

Виготовлення взуття за індивідуальним замовленням

8

17

2

Послуги з ремонту взуття

8

17

3

Виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням

8

17

4

Виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням

8

17

5

Виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням

8

17

6

Виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням

8

17

7

Виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням

8

17

8

Виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням

8

17

9

Додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням

8

17

10

Послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів

8

17

11

Виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням

8

17

12

Послуги з ремонту трикотажних виробів

8

17

13

Виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням

8

17

14

Послуги з ремонту та реставрації килимів і килимових виробів

8

17

15

Виготовлення шкіряних галантерейних і дорожніх виробів за індивідуальним замовленням

8

17

16

Послуги з ремонту шкіряних галантерейних і дорожніх виробів

8

17

17

Виготовлення меблів за індивідуальним замовленням

8

17

18

Послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів

8

17

19

Виготовлення теслярських і столярних виробів за індивідуальним замовленням

8

17

20

Технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням

8

17

21

Послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури

8

17

22

Послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів

8

17

23

Послуги з ремонту годинників

8

17

24

Послуги з ремонту велосипедів

8

17

25

Послуги з технічного обслуговування та ремонту музичних інструментів

8

17

26

Виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням

8

17

27

Послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів

8

17

28

Виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням

8

17

29

Послуги з ремонту ювелірних виробів

8

17

30

Прокат речей особистого користування та побутових виробів

8

17

31

Послуги з виконання фоторобіт

8

17

32

Послуги з оброблення плівок

8

17

33

Послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів

8

17

34

Послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних та хутрових виробів

8

17

35

Вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням

8

17

36

Послуги перукарень

8

17

37

Ритуальні послуги

8

17

38

Послуги, пов'язані із сільським та лісовим господарством

8

17

39

Послуги домашньої прислуги

8

17

40

Послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням

8

17

41

Роздрібна торгівля з лотків і на ринках

8

17

42

Роздрібна торгівля:
- у неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Не поширюється

17

Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах

Не поширюється

17

43

Торгівельне обслуговування через фірмову торгівельну мережу виробників продуктів харчування

Не поширюється

17

44

Торгівельне обслуговування через магазини (відділи) з обслуговування осіб з інвалідністю внаслідок війни

Не поширюється

17

45

Роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах;

Не поширюється

17

Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах

Не поширюється

17

46

Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах

Не поширюється

17

47

Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах

Не поширюється

17

48

Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах

Не поширюється

17

49

Сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ним послуг;

Не поширюється

17

вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

Не поширюється

17

вирощування інших однорічних і дворічних культур

Не поширюється

17

50

Тваринництво

Не поширюється

17

51

Лісове господарство та лісозаготівлі

Не поширюється

17

52

Рибне господарство

Не поширюється

17

53

Перероблення та консервування фруктів і овочів

Не поширюється

17

54

Вирощування ягодів, горіхів, інших фруктів

Не поширюється

17

55

Виробництво цукру

Не поширюється

17

56

Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів

Не поширюється

17

57

Виробництво чаю та кави

Не поширюється

17

58

Виробництво прянощів і приправ

Не поширюється

17

59

Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків

Не поширюється

17

60

Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості

Не поширюється

17

61

Виробництво крохмалів і крохмальних продуктів

Не поширюється

17

62

Виробництво готових кормів для тварин

Не поширюється

17

63

Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки

Не поширюється

17

64

Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання

Не поширюється

17

65

Виробництво сухарів і сухого печива; Виробництво борошняних кондитерських виробників, тортів і тістечок тривалого зберігання

Не поширюється

17

66

Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів

Не поширюється

17

67

Виробництво олії та тваринних жирів

Не поширюється

17

68

Виробництво продуктів

Не поширюється

17

69

Виробництво морозива

Не поширюється

17

70

Виробництво скла та виробів зі скла

Не поширюється

17

71

Виробництво іншої продукції з фарфору та кераміки.

Не поширюється

17

Виробництво інших керамічних виробів

Не поширюється

17

72

Виробництво ігор та іграшок

Не поширюється

17

73

Виготовлення виробів з паперу та картону

Не поширюється

17

74

Виготовлення мітел та щіток

Не поширюється

17

75

Видання книг, періодичних видань та інша видавнича діяльність

Не поширюється

17

76

Поліграфічна діяльність і надання пов'язаних із нею послуг

Не поширюється

17

78

Збирання безпечних відходів

Не поширюється

17

79

Оброблення та видалення безпечних відходів

Не поширюється

17

80

Функціонування атракціонів і тематичних парків

Не поширюється

17

81

Театральна та концертна діяльність

Не поширюється

17

82

Функціонування театральних і концертних залів

Не поширюється

17

83

Діяльність у сфері спорту

Не поширюється

17

84

Діяльність із догляду за хворими із забезпеченням проживання

Не поширюється

17

85

Індивідуальна мистецька діяльність

Не поширюється

17

86

Діяльність із забезпечення фізичного комфорту.

Не поширюється

17

Надання інших індивідуальних послуг (не віднесено до інших угрупувань)

Не поширюється

17

87

Пакування

Не поширюється

17

(22) Разом з тим за результатами розгляду повідомлення Криворізької МР від 03.05.2019 N 216-ПДД Комітетом було розпочато розгляд справи N 500-26.15/27-18-ДД, за результатами розгляду якої Комітетом було прийнято рішення від 07.03.2019 N 146-р, яким визнано що:

1) підтримка, яку надає Криворізька МР на підставі рішення Криворізької МР від 23.05.2018 N 2711 "Про встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва міста Кривого Рогу на 2019 рік" (далі - Рішення N 2711) при встановленні ставок єдиного податку для платників І групи - 8 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць; для платників II групи - 17 % розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць у меншому розмірі за максимальний, що визначений Податковим кодексом України, не є державною допомогою відповідно до Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Закон N 1555-VII).

2) підтримка, яку надає Криворізька МР на підставі Рішення N 2711 суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність із сільськогосподарського виробництва та рибальства, не є державною допомогою у розумінні Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Закон N 1555-VII).

3) підтримка, яку надає Криворізька МР на підставі Рішення N 2711 у формі зниженої ставки єдиного податку залежно від виду господарської діяльності в межах однієї групи платників податку, а саме:

менше 8 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць для платників першої групи;

менше 17 % розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць для платників другої групи;

та у вигляді пільги зі сплати єдиного податку є допустимою державною допомогою відповідно до Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Закон N 1555-VII) внаслідок внесення змін до умов її надання шляхом доповнення програми державної допомоги такими умовами:

1) перелік витрат, на які спрямовуватиметься державна допомога, відповідно до підпунктів 2 (Постанова N 57) і 3 пункту 3 Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва (Постанова N 57), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 N 57;

2) розмір державної допомоги на витрати, зазначені в підпункті 1 пункту 3 резолютивної частини цього рішення, не повинен перевищувати для суб'єктів малого підприємництва до 70 % сукупного розміру таких витрат;

3) державна допомога не може надаватися суб'єктам господарювання, яких визнано банкрутами, стосовно яких порушено справу про банкрутство, які перебувають на стадії ліквідації, мають прострочену більш як шість місяців заборгованість перед державним (місцевим) бюджетом, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджується відповідними органами державної влади, визнають свою неспроможність своєчасно виконати зобов'язання перед кредиторами через незадовільний стан фінансово-господарської діяльності;

4) умови надання державної допомоги необхідно доповнити положенням щодо визначення сукупного розміру державної допомоги, у разі коли суб'єкт господарювання є отримувачем державної допомоги за різними програмами державної допомоги та/або індивідуальної державної допомоги, відповідно до пункту 7 Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 N 57 (Постанова N 57).

4. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

(23) Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Закон N 1555-VII) (далі - Закон) державна допомога суб'єктам господарювання - підтримка у будь-якій формі суб'єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.

(24) Отже державна підтримка є державною допомогою, якщо одночасно виконуються такі умови:

- підтримка надається суб'єкту господарювання;

- державна підтримка здійснюється за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів;

- підтримка створює переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності;

- підтримка спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції.

(25) Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 3 Закону (Закон N 1555-VII) дія закону не поширюється на підтримку, зокрема, у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства.

(26) Частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. При цьому суб'єктами малого підприємництва є:

- фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

- юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

(27) Крім того згідно зі статтею 264 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (далі - Угода) Сторони домовились, що вони застосовуватимуть статті 262, 263 (3) або 263 (4) цієї Угоди з використанням як джерела тлумачення критеріїв, що випливають із застосування статей 106, 107 та 93 Договору про функціонування Європейського Союзу (далі - Договір ЄС), зокрема відповідну судову практику Суду Європейського Союзу, а також відповідне вторинне законодавство, рамкові положення, керівні принципи та інші чинні адміністративні акти Союзу.

(28) Відповідно до Повідомлення Європейської Комісії щодо поняття державної допомоги згідно зі статтею 107 (1) Договору ЄС (далі - ДФЄС) щодо фіксованих ставок податків для певних видів діяльності, встановлено наступне.

(29) Застосування окремих положень, які не містять елементів дискреційного характеру, наприклад, щодо розрахунку податку на прибуток за фіксованою ставкою, може виправдовуватися характером та загальною концепцією системи оподаткування, якщо такі положення розроблені з урахуванням специфічних вимог бухгалтерського обліку або ролі земельних активів у певних галузях.

(30) У таких випадках зазначені положення не мають вибіркового характеру за умови дотримання таких умов:

(а) фіксовані ставки застосовуються з метою запобігання диспропорційному адміністративному навантаженню на деякі типи суб'єктів господарювання, з огляду на їх розмір або сферу діяльності (наприклад, на компанії в галузі сільського господарства або рибництва);

(б) встановлення фіксованих ставок для певних суб'єктів господарювання загалом не виражається у зменшенні податкового навантаження на таких суб'єктів порівняно з іншими суб'єктами господарювання та не надає переваг жодній категорії таких суб'єктів.

(31) У розумінні статті 107 (1) Договору ЄС перевагою вважається будь-яка економічна вигода, яка була б недоступною для суб'єкта господарювання за звичайних ринкових умов, тобто за відсутності втручання держави.

(32) На захід державної допомоги поширюється стаття 107 (1) Договору ЄС, якщо він сприяє "окремим суб'єктам господарювання або виробництву окремих товарів". Отже, не всі заходи, які сприяють суб'єктам господарювання, відповідають критеріям допомоги, а тільки ті, що вибірково надають переваги окремим суб'єктам господарювання або категоріям суб'єктів господарювання чи окремим галузям економіки.

(33) Заходи загального застосування, що не надають переваг лише окремим суб'єктам господарювання або окремим товарам, не підпадають під дію статті 107 (1) Договору ЄС.

(34) Матеріальна вибірковість заходу передбачає, що він поширюється лише на окремі суб'єкти господарювання (їх групи) або окремі галузі економіки певної держави-члена.

4. ВИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖНОСТІ ЗАХОДУ ПІДТРИМКИ ДО ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ

4.1. Надання підтримки суб'єкту господарювання

(35) Відповідно до статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на відповідні групи платників єдиного податку.

(36) Отже, отримувачі повідомленої підтримки є суб'єктами господарювання у розумінні Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Закон N 1555-VII).

4.2. Надання підтримки за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів

(37) Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону (Закон N 1555-VII) встановлено, що місцеві ресурси - рухоме і нерухоме майно, кошти місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, об'єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, майно, що належить Автономній Республіці Крим, управління яким здійснює Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

(38) Статтею 63 зазначеного Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

(39) Отже повідомлена державна підтримка надається за рахунок коштів місцевих ресурсів у розумінні Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Закон N 1555-VII).

4.3. Створення переваг для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності

(40) Статтею 293 Податкового кодексу України встановлено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для I групи платників єдиного податку - у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму;

2) для II групи платників єдиного податку - у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати.

(41) Рішенням N 3849 встановлено в межах територіальної громади міста Кривого Рогу ставку єдиного податку для платників I групи - 8 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць; для платників II групи - 17 % розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць.

(42) За таких умов встановлення Криворізькою МР ставки єдиного податку для платників І групи - 8 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць; для платників II групи - 17 % розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць у меншому розмірі за максимальний, що визначений Податковим кодексом України, у межах територіальної громади міста Кривого Рогу відповідає положенням Податкового кодексу України, не надає переваг суб'єктам господарювання та не містить вибіркового характеру.

4.4. Спотворення або загроза спотворення економічної конкуренції

(43) Враховуючи викладене, суб'єкти господарювання (суб'єкти малого підприємництва) не отримують переваги в результаті надання повідомленої підтримки у формі встановлення ставок єдиного податку залежно від виду господарської діяльності в межах однієї групи платників податку, що відповідно не покращуватиме їх конкурентну позицію, порівняно з іншими суб'єктами господарювання, які здійснюють або могли б здійснювати аналогічну господарську діяльність та не отримують такої підтримки. Отже така підтримка не спотворює економічної конкуренції.

(44) Підтримка, яку надає Криворізька МР на підставі Рішення N 3849 у формі встановлення ставок єдиного податку залежно від виду господарської діяльності в межах однієї групи платників податку (а саме: 8 % розміру прожиткового мінімуму для платників першої групи та 17 % розміру мінімальної заробітної плати для платників другої групи), спрямована суб'єктам господарювання за рахунок місцевих ресурсів, не створює переваг для провадження окремих видів господарської діяльності та не спотворює конкуренції, отже, не є державною допомогою.

5. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОВІДОМЛЕННЯ

(45) За наведених умов підтримка, яку надає Криворізька МР на підставі Рішення N 3849 у формі встановлення ставок єдиного податку не є державною допомогою у розумінні Закону (Закон N 1555-VII).

(46) Однак варто зазначити, що встановлення Криворізькою МР ставок єдиного податку на рівні менше, ніж максимальний, що встановлений статтею 293 Податкового кодексу України, призводить до втрат місцевого бюджету, про що Надавачем надано відповідну інформацію в Повідомленні, а саме 12,7 млн грн (для I групи - 1,5 млн, при ставці 8 %; для II групи - 11, 2 млн грн, при запропонованої розміру ставки податку 17 %).

(47) За таких умов є доцільним проведення Криворізькою МР аналізу ефективності встановлення знижених ставок єдиного податку порівняно з максимальними, що встановлені Податковим кодексом України, за відповідними показниками, зокрема, кількість новостворених суб'єктів господарювання, кількість нових робочих місць за відповідний період тощо.

(48) Разом із тим варто зазначити, що встановлення ставок єдиного податку органами місцевого самоврядування здійснюється згідно з нормами чинного Податкового кодексу України, який було прийнято Верховною Радою України 02.12.2010.

(49) Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону (Закон N 1555-VII) всі надавачі державної допомоги протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані подати Уповноваженому органові повідомлення про програми підтримки суб'єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, які існували на день набрання чинності Законом (Закон N 1555-VII). Чинна державна допомога, що існувала на день набрання чинності цим Законом, яка відповідно до рішення Уповноваженого органу визнана недопустимою для конкуренції, має бути приведена у відповідність із цим Законом у строк, визначений Уповноваженим органом, але не більш як протягом п'яти років з дня набрання чинності цим Законом.

(50) Отже встановлення органами місцевого самоврядування ставок зі сплати єдиного податку є чинною програмою підтримки суб'єктів господарювання за рахунок місцевих ресурсів, яка існувала на день набрання чинності Законом, а отже, у разі приведення норм Податкового кодексу України у відповідність з вимогами Закону (Закон N 1555-VII) та положеннями acquis ЄС, рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлення ставок із сплати єдиного податку, мають бути приведені у відповідність з Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтею 11 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Закон N 1555-VII) та пунктом 1 розділу IX Порядку розгляду справ про державну допомогу суб'єктам господарювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12 квітня 2016 року N 8-рп (Розпорядження N 8-рп), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 травня 2016 року за N 686/28816, Антимонопольний комітет України постановив:

Визнати, що підтримка, яку надає Криворізька міська рада на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 N 3849 "Про встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва м. Кривого Рогу на 2020 рік" при встановленні ставок єдиного податку:

- для платників I групи - 8 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;

- для платників II групи - 17 % розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць у меншому розмірі за максимальний, що визначений Податковим кодексом України, не є державною допомогою відповідно до Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Закон N 1555-VII).

Відповідно до частини десятої статті 11 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Закон N 1555-VII) Антимонопольний комітет України може відкликати прийняте ним рішення, якщо воно прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, та прийняти нове рішення у порядку, встановленому цією статтею (Закон N 1555-VII).

 

Голова Комітету

Ю. Терентьєв




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали