ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

24.11.2011 р.

Справа N 2а-8181/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого, судді Рєзнікової С. С., суддів: Катунова В. В., Ральченка І. М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011 р. по справі N 2а-8181/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання податкової консультації недійсною, встановила:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніком" (далі по тексту - ТОВ "Юніком", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі по тексту - ДПІ у Київському районі м. Харкова), в якому просив:

- визнати податкову консультацію, що надано письмово від ДПІ у Київському районі м. Харкова N 12368/10/15-219 від 09.06.2011 року, недійсною з урахуванням висновків суду;

- визнати податкові накладні, отримані позивачем від контрагентів або наданих контрагентам, заповнені згідно усних або письмових консультацій, а саме що стосується реквізиту "вид цивільно-правового договору", тим, що заповнені без порушень, та не повинно вплинути на нарахування податкового кредиту у покупця, та нарахування податкового кредиту, що підтверджено податковими накладними упродовж шістьох місяців, з дати набрання чинності наказу ДПА України N 969 від 21.12.2010 р. "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", отриманого від продавця.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що ним не отримано ґрунтовної податкової консультації по письмовій заяві. Проте отримана відповідь тільки містить положення статей Податкового кодексу України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2011 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком" в частині визнання податкових накладних такими, що заповнені без порушень, та нарахування позивачем податкового кредиту правомірним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком" відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги позивача задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 186, п. 1, 2 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 КАС України.

Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Юніком" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.04.96 року за N 14801200000006110, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва N 28667550 НВ N 636811 та перебуває на обліку у ДПІ Київського району м. Харкова (а. с. 49, 50).

Листом від 09.02.2011 N 05/090211 позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України про надання податкової консультації щодо заповнення податкової накладної відповідно до пп. "и" п. 201.1 ст. 201 ПК України в частині зазначення виду цивільно-правового договору (а. с. 10 - 11).

Листом від 25.02.2011 року N 4071/6/16-1515-20 ДПА України лист ТОВ "Юніком" від 09.02.2011 N 05/090211 направлено Державній податковій адміністрації у Харківській області для надання заявнику ґрунтовної відповіді у відповідності до чинного законодавства, про що повідомлено позивача (а. с. 13).

ДПІ у Київському районі м. Харкова, за дорученням ДПА України від 25.02.2011 року N 4071/6/16-1515-20 та ДПА у Харківській області від 03.03.2011 року N 3791/7/15-221, на виконання листа ТОВ "Юніком" від 09.02.2011 року N 05/090211 надано 09.03.2011 року за N 4009/10115-219 відповідь стосовно порядку заповнення податкової накладної, з посиланням на п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, а також на Порядок заповнення податкової накладної та форму податкової накладної, затверджені наказом ДПА України 21.12.2010 року N 969 (а. с. 15 - 16).

ТОВ "Юніком" 13.05.2011 року N 01/130511 направлено до ДПА України повторне звернення про надання податкової консультації щодо офіційного тлумачення пп. "и" п. 201.1 ст. 201 ПК України (а. с. 32 - 43).

ДПІ у Київському районі м. Харкова, на виконання доручення ДПА України від 27.05.2011 р. N 14950/7/16-1517-20, листа ДПА України у Харківській області від 08.06.2011 б/н, позивачу надано 09.06.2011 року за N 12368/10/15-219 податкову консультацію, викладену у письмовій формі (а. с. 46 - 47).

Відмовляючи у задоволені позовних вимог позивача, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ТОВ "Юніком", оскільки податковим органом надано позивачу належну податкову консультацію стосовно практичного використання конкретної норми закону з питань адміністрування податків, яка відповідає нормам та змісту відповідного податку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 52 Податкового кодексу України передбачений порядок надання податкової консультації, а саме:

За зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі.

Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби, або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Статтею 53 Податкового кодексу України передбачені наслідки застосування податкових консультацій, а саме:

Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

На думку колегії суддів, податкова консультація - це допомога органа державної податкової служби конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів та іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як свідчать письмові докази, за змістом податкової консультації, наданої податковим органом листом N 12368/10/15-219 від 09.06.2011 р. позивачу, надана інформація не містить консультацію стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта, а лише містить положення п. 201.1, п. 201.2 та п. 198.6 ст. 186 Податкового кодексу України, п. 30 листа ДПА України N 9497/7/16-1517 від 06.04.2011 р. "Про податок на додану вартість" (Лист N 9497/7/16-1517).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність і обґрунтованість вимог позивача.

Суд першої інстанції безпідставно не врахував ці обставини, не надав їм належної оцінки.

Через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача у правовідносинах, що склалися між ним та позивачем, не кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 06.09.2011 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011 р. по справі N 2а-8181/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком".

Визнати недійсною податкову консультацію Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова N 12368/10/15-219 від 09.06.2011 р., надану Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніком".

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

 

Головуючий, суддя

С. С. Рєзнікова

Судді:

В. В. Катунов

 

І. М. Ральченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали