ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04.05.2011 р.

N К-19001/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючого - Ланченко Л. В., суддів - Бившевої Л. І., Костенка М. І., Нечитайла О. М., Пилипчук Н. Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову господарського суду Донецької області від 05.06.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2007 у справі N 7/9пн за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - філія Відділення Промінвестбанку в м. Краматорську Донецької області, про визнання погашеними податкових векселів, зобов'язання вчинити дії, встановив:

Постановою господарського суду Донецької області від 05.06.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2007, позов ВАТ "Енергомашспецсталь" задоволено. Визнано погашеними векселі від 06.12.2006 N АА0081886 у сумі 11465,51 грн. та від 18.12.2006 N АА0081887 у сумі 8481,40 грн. Зобов'язано ДПІ у м. Краматорську провести по обліковому рахунку підприємства зменшення бюджетного відшкодування внаслідок погашення податкових векселів від 06.12.2006 N АА 0081886 та від 18.12.2006 N АА 0081887 у загальній сумі 19946,91 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час митного оформлення імпорту товарів позивачем були оформлені податкові векселі N АА0081886 від 06.12.2006 у сумі 11465,51 грн. та N АА0081887 від 08.12.2006 у сумі 8481,40 грн., строк сплати зобов'язань по яких є 04.01.2007 та 06.01.2007 відповідно.

До закінчення строку платежу за податковими векселями, позивач прийняв рішення погасити їх достроково шляхом заліку сум бюджетного відшкодування підтвердженого податковим органом актом позапланової перевірки N 32/23-111-1-000210602 від 12.10.2005, про що надіслав податковому органу листи.

Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим векселям в загальному розмірі 199446,91 грн. включена позивачем до декларації за грудень 2006 року у складі рядка 19.2.

Відповідач вважає, що спірні податкові векселі не є погашеними, а підлягають сплаті третьою особою, як авалістом, в загальному порядку. Відмова відповідача у погашенні податкових векселів шляхом заліку сум бюджетного відшкодування мотивована відсутністю результатів зустрічних перевірок по ланцюгам до кінцевого виробника, відповідно до вимог Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПАУ N 350 від 18.08.2005, при цьому відповідачем підтверджено, що станом на 11.12.2006 по особовому рахунку платника дійсно обліковувалась сума податку на додану вартість яка підлягала відшкодуванню в розмірі 10659667,22 грн.

Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

За змістом п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;

податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк;

платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Вимогу Закону України "Про податок на додану вартість" щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування податковим органом слід розуміти як узгодження платником податку суми такого відшкодування з податковим органом шляхом підтвердження заявленої до відшкодування платником суми ПДВ актом проведеної документальної невиїзної (виїзної позапланової) перевірки згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону.

Доводи касаційної скарги щодо необхідності проведення зустрічних документальних перевірок контрагентів платника по ланцюгу до виробника, з посиланням на Методичні рекомендації щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, із змінами, доведеними листом ДПА України від 29.08.2006 N 16071/7/16-1517, не можуть бути правовою підставою для відмови в підтвердженні наявної у позивача суми бюджетного відшкодування.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Строки проведення таких перевірок для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановленні пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватись без порушення приписів цього Закону.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області відхилити, а постанову господарського суду Донецької області від 05.06.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2007 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст. ст. 236 - 238 КАС України.

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали