ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 26 січня 2011 року

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Гашицького О. В., Малиніна В. В. (доповідач), Мойсюка М. І., Ситникова О. Ф., Штульман І. В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Г. Л. І. - представника Управління державного комітету по земельних ресурсах у м. Стрий Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2010 р. у справі за позовом Г. Л. І. до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною, встановив:

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2008 р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області N 292 від 30 вересня 2008 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1652 КУпАП.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2010 р. апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 222 КАСУ.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 224 КАСУ, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

З 28 серпня по 16 вересня 2008 р. інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проводилась перевірка за дотриманням законодавства по наданню платних послуг в УЗР у м. Стрий. За результатами перевірки відповідачем було прийнято рішення N 257 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та 30 вересня 2008 р. винесена постанова N 292 про притягнення позивача, як начальника управління земельних ресурсів у м. Стрий, до адміністративної відповідальності за порушення нею ст. 8 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції поновив позивачу строк звернення до адміністративного суду та скасував оскаржувану постанову відповідача.

Крім того, судами було встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази своєчасного та належного сповіщення Г. Л. І. про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесена постанова N 292, що підтверджує порушення прав позивача, встановлені ст. 268 КУпАП.

Але, судом апеляційної інстанції було правильно застосовано до спірних правовідносин ст. 99 КАСУ (в редакції, чинній на момент виниклих правовідносин), якою встановлено річний строк звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Позивач, звернувшись з позовом, пропустила строк звернення до суду, на застосуванні якого наполягав відповідач, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції про задоволення позову є помилковим. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження поважної причини пропуску строку позивачем на звернення з відповідним позовом до суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні. Доводи касаційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.

За правилами ч. 1 ст. 224 КАСУ, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАСУ, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Г. Л. І. - представника Управління державного комітету по земельних ресурсах у м. Стрий Львівської області, залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2010 р. у справі за позовом Г. Л. І. до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали