АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

27.05.2010 р.

Справа N 22-2137
2010 рік

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого - Ратнікової В. М., суддів - Штелик С. П., Горелкіної Н. А., при секретарі - Погас О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 енергопостачальної компанії "Київенерго" ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 енергопостачальної компанії "Київенерго" (за участі третьої особи - Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради) про визнання права на пільги, встановила:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 енергопостачальну компанію "Київенерго" провести перерахунок ОСОБА_4 заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію відповідно до статті 22 Закону України "Про міліцію" в розмірі 50-ти процентної знижки без встановлення меж споживання.

Стягнуто з ОСОБА_2 енергопостачальної компанії "Київенерго" на користь ОСОБА_4 судові витратив розмірі 3252,0 гривні.

В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 енергопостачальної компанії " Київенерго" ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий судовий розгляд до суду 1-ї інстанції.

Зазначає, що висновки суду не відповідають вимогам закону, оскільки правовідносини щодо пільгової оплати спожитої електричної енергії позивачем регулюються не тільки Законом України "Про міліцію", а і постановою N 879 Кабінету Міністрів України "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати". Нарахування оплати за спожиту електроенергію позивачу здійснювались відповідачем у відповідності з даними вимогами закону та постанови, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_4 відсутні.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 енергопостачальної компанії " Київенерго" повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

ОСОБА_4 та його представник проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на те, що рішення суду є обгрунтованим та в повній мірі відповідає вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 01.12.2005 року призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ".

Як пенсіонер ДПА України, відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до ст. 22 Закону України "Про міліцію" позивач та члени його сім'ї мають довічно право на 50-проценту знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Позивач та два його сини проживають в будинку АДРЕСА_1 та користуються послугами електропостачання. 26 червня 2008 року позивачем до відповідача подано заяву з відомостями про те, що він відповідно до чинного законодавства має 50-процентну знижку по оплаті даних послуг.

Відповідно до п. 31 Правил користування електричною енергією населенням, затверджених постановою КМ України 26 липня 1999 року N 1357, з подальшими змінами та доповненнями, споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви. У разі коли декілька членів однієї сім'ї, які проживають разом, мають право на пільги з оплати спожитої електричної енергії, пільга надається тільки одному з членів сім'ї. Споживач, який має декілька пільг, може обрати одну, більшу за розміром пільгу. Пільги з оплати спожитої електричної енергії надаються тільки за місцем постійного проживання.

З пояснень представника відповідача та досліджених доказів судом встановлено, що енергопостачальна компанія враховувала позивачу 50-процентну знижку по оплаті послуг з електропостачання, але, в межах норм, визначених постановою КМ України від 1 серпня 1996 року N 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати", із змінами та доповненнями.

5 червня 2009 року відповідач направив позивачу повідомлення про припинення постачання електроенергії, у зв'язку з тим, що позивач має заборгованість по її оплаті в сумі 1305,14 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 та зобов'язуючи ОСОБА_2 енергопостачальну компанію "Київенерго" провести перерахунок ОСОБА_4 заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію відповідно до статті 22 Закону України "Про міліцію" в розмірі 50-ти процентної знижки без встановлення меж споживання, суд 1-ї інстанції зазначав, що посилання представника відповідача на встановлені постановою КМ України від 01.08.96 р. N 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" обмеження є безпідставними, оскільки такі обмеження порушують право позивача на використання наданої йому пільги в повному обсязі. Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходив з того, що здійснення перерахунку оплати за спожиту електроенергію у повному обсязі забезпечить захист його прав.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.

Так, стаття 22 Закону України "Про міліцію", із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про Державний бюджет..." від 28.12.2007 року, передбачала обмеження 50-процентної знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, в межах норм, встановлених законодавством.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі N 1-28/2008 N 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення статті 67 розділу I, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункт 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Згідно статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Позивач є особою, якій держава гарантувала соціальний захист, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на 50-процентну знижку по оплаті спожитої електроенергії.

З наданих позивачем квитанцій по оплаті електроенергії та розрахунку оплати коштів за спожиту електроенергію вбачається, що до прийняття рішення Конституційного Суду від 25.05.2008 року, з січня по травень 2008 року позивачем ОСОБА_4 було сплачено 100 % коштів за спожиту електроенергію, а з червня 2008 року по травень 2009 року ОСОБА_4 кошти за спожиту електроенергію сплачувались відповідно до Закону України "Про міліцію" з урахуванням 50 % знижки. Заборгованість по оплаті електричної енергії в сумі 1783,40 грн. у ОСОБА_4 виникла з червня 2008 року у зв'язку з тим, що позивачем кошти за спожиту електроенергію в цей період сплачувались з урахуванням 50 % знижки без врахування обмежень, а відповідачем розрахунки проводились з урахуванням встановлених постановою N 879 Кабінету Міністрів України "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" норм споживання електричної енергії.

Оскільки заборгованість по оплаті електричної енергії за період з червня 2008 року по травень 2009 року в сумі 1783,40 грн. у ОСОБА_4 виникла у зв'язку з тим, що відповідачем нарахування коштів за спожиту електроенергію проводились на підставі положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", які визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що права позивача в даному випадку були порушені і підлягають захисту шляхом зобов'язання ОСОБА_2 енергопостачальної компанії "Київенерго" провести перерахунок ОСОБА_4 заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію відповідно до статті 22 Закону України "Про міліцію" в розмірі 50-ти процентної знижки без встановлення меж споживання.

Доводи апеляційної скарги про те, що правовідносини щодо пільгової оплати спожитої електричної енергії позивачем регулюються не тільки Законом України "Про міліцію", а і постановою N 879 Кабінету Міністрів України "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати", яка встановлює межі споживання електроенергії за користування якою оплата здійснюється в розмірі 50 % знижки, на правильність висновків суду не впливають, оскільки такі обмеження порушують право позивача на використання наданої йому пільги в повному обсязі та суперечать Закону України "Про міліцію", який надає позивачу право на таку пільгу без обмежень та має вищу юридичну силу.

Понесені позивачем витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252,00 грн. судом обгрунтовано та відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягнуто з відповідача. Рішення суду в цій частині є законним та обгрунтованим.

Обгрунтованим є також висновок суду 1-ї інстанції про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на правову допомогу, оскільки на підставі договору N 102 про надання юридичних послуг від 8 липня 2009 року, правову допомогу позивачу надав адвокат ОСОБА_5 і відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру N 36 від 9 липня 2009 року позивачем сплачено на рахунок юридичної фірми ТОВ " Юніком Сервіс" 3000,00 грн.

Проте, вирішуючи питання про правильність розміру стягнутих з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн., колегія суддів вважає зазначену суму невірною. Суд 1-ї інстанції не обґрунтував суму стягнутих витрат на правову допомогу та стягнув зазначену суму з відповідача, не перевіривши її граничний розмір, що суперечить постанові Кабінету Міністрів України N 590 від 27.04.2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".

Так, рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково, що складає 50 % від загальної суми позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що адвокатом ОСОБА_5 були надані позивачу наступні послуги: аналіз наданих ОСОБА_4 документів - 2 години, підготовка позовної заяви та додатків до неї - 3 години, участь в судових засіданнях - 1 година

Постановою Кабінету Міністрів України N 590 від 27.04.2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язані з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення в цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Тому, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача ОСОБА_2 енергопостачальної компанії " Київенерго" на користь позивача підлягає компенсація витрат на правову допомогу з урахуванням граничного розміру 40 % від 650 грн. мінімальної заробітної плати = 260 грн. х 6 год. роботи адвоката за договором пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 50 % = 780 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, щорішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2009 року в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає зміні, а розмір відшкодування зменшенню - до 780,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 84, 88, 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 енергопостачальної компанії "Київенерго" ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2009 року змінити в частині відшкодування витрат на правову допомогу, зменшивши розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 енергопостачальної компанії " Київенерго" на користь ОСОБА_4 до 780,00 (семисот восьмидесяти) гривень.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

 

Головуючий:

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали