ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.11.2011 р.

Справа N 29/391-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Сибіги О. М., суддів Костенко Т. Ф., Полянського А. Г., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", м. Київ, на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 року у справі господарського суду Харківського області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", м. Київ до Харківської міської ради, м. Харків, за участю прокуратури Червонозаводського району міста Харкова, м. Харків, про визнання права власності (за участю представників прокуратури: Рудак О. В., позивача: не з'явився, відповідача: не з'явився), встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (далі за текстом - ТОВ "Епіцентр К") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року позовні вимоги ТОВ "Епіцентр К" задоволено в повному обсязі: визнано за ТОВ "Епіцентр К" право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" по проспекту Гагаріна, 352 у місті Харкові.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2011 року заяву позивача про роз'яснення рішення суду від 24.12.2010 року було задоволено та роз'яснено ТОВ "Епіцентр К", що відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року за позивачем було визнано право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" по проспекту Гагаріна, 352 у місті Харкові, загальною площею 30760, 3 кв. м.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 року апеляційну скаргу прокуратури Червонозаводського району міста Харкова - задоволено, рішення суду першої інстанції - скасовано та прийнято нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог -відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Епіцентр К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 року - скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідачем та прокуратурою відзивів на касаційну скаргу подано не було.

Розпорядженням від 29.11.2011 року N 03.08-05/869 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Божок В. С. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О. М., судді - Костенко Т. Ф., Полянський А. Г.

В судовому засіданні прокурор проти доводів касаційної скарги заперечував та просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

22.09.2010 року рішенням Харківської міської ради "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам України" N 253/10 було вирішено продати юридичним та фізичним особам, зазначеним у додатку, земельні ділянки.

Відповідно до додатка до вказаного Рішення ТОВ "Епіцентр К" було продано земельну ділянку площею 8,2335 га з земель житлової та громадської забудови, розташованої за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 352. за ціною 14103818 грн. для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу.

23.12.2010 року Харківською міською радою та ТОВ "Епіцентр К" укладено договір купівлі-продажу N 54/10, згідно з п. 1.1 якого продавець передає за плату, а покупець приймає у власність і оплачує вартість земельної ділянки площею 8,2335 га з земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 352, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Пунктом 1.2 вказаного Договору земельна ділянка, зазначена в п. 1.1 цього Договору, продається для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що нежитлова будівля літ. "А-2", що розташована за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 352 літ. "А-2", належить позивачу на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.10.2007 року, яке видане на підставі розпорядження Харківського міського голови від 11.10.2007 року N 2819 та зареєстровано комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 17.10.2007 року за номером 7529 в книзі 1.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було замовлено технічний висновок про технічний стан будівельних конструкцій садового центру та навісу над існуючим торгівельним майданчиком великогабаритних матеріалів, прибудованих до торгівельного комплексу ТОВ "Епіцентр К" по проспекту Гагаріна, 352 у місті Харкові, відповідно до якого стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації будівлі.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що позивачем було здійснено будівництво прибудов садового центру та навісу до нежитлової будівлі літ. "А-2" по проспекту Гагаріна, 352 у м. Харкові.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на нерухоме майно, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Епіцентр К" звернулось до місцевого господарського суду з позовними вимогами до Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, прибудову садового центру та навісу до нежитлової будівлі літ. "А-2" по проспекту Гагаріна, 352 у м. Харкові виконано без розробки проекту та отримання відповідного дозволу.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Основного Закону та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Порядок набуття права власності на самочинне будівництво передбачений ст. 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли загальний порядок будівництва був порушений.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що при застосуванні ст. 376 Цивільного кодексу України стаття 331 цього Кодексу не застосовується. Вказаною статтею регулюється набуття права власності на новостворене майно, якщо воно побудоване з дотриманням встановленого діючим законодавством порядку.

Наведеної правової позиції дотримується і Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень про визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 12.02.2008 року у справі N 11/30-07.

Проте колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що вказана правова позиція не була врахована судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим судами було неправильно застосовано норми матеріального права.

Також поза увагою судів попередніх інстанцій залишилась та обставина, що позивач, звертаючись з позовом про визнання права власності не зазначив площу об'єкта нерухомого майна і в подальшому місцевим господарським судом (з урахуванням ухвали про роз'яснення рішення суду від 24.12.2010 року) було визнано право власності на об'єкт нерухомого майна в цілому, загальною площею 30760,3 кв. м.

Поряд з цим, суд касаційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що ТОВ "Епіцентр К" було отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.10.2007 року площею 25878,4 кв. м. після затвердження Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - торгівельного комплексу будматеріалів, а відтак господарськими судами при розгляді справи не було з'ясовано площу самочинно добудованих об'єктів нерухомого майна, на які позивач просив визнати право власності.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що до участі у справі необхідно залучити відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, на який законом покладено здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Таким чином, всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 року підлягає задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 року у справі N 29/391-10 - скасувати.

3. Справу N 29/391-10 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

 

Головуючий, суддя

О. М. Сибіга

Судді:

Т. Ф. Костенко

 

А. Г. Полянський

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали