ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 25 травня 2011 року

Колегія суддів Верховного Суду України в складі: головуючого Патрюка М. В., суддів: Гуменюка В. І., Жайворонок Т. Є., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до громадської організації "Спортивно-оздоровче об'єднання громадян "Анастасія" про визнання права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 вересня 2010 року, встановила:

У лютому 2006 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до громадської організації "Спортивно-оздоровче об'єднання громадян "Анастасія" (далі - ГО "СООГ "Анастасія") про визнання права власності на будинки N 56 і N 54 для літнього відпочинку (з надвірними спорудами), що розташовані на вулиці Морській у ГО "СООГ "Анастасія" на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (далі - Новодофінівська сільрада), посилаючись на те, що зазначені будівлі споруджені ним і ОСОБА_7 як членами ГО "СООГ "Анастасія" відповідно до її статуту на відведених їм для цих потреб земельних ділянках та після повної сплати паїв. Позивач придбав у ОСОБА_7 належний йому будинок N 54, однак відповідач ухиляється від видачі йому документів про право власності на зведені будівлі.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 березня 2006 року, яке роз'яснено ухвалою цього ж суду від 3 квітня 2008 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на будинки N 56 та N 54 для літнього відпочинку (з надвірними спорудами), що розташовані на вулиці Морській у ГО "СООГ "Анастасія" на території Новодофінівської сільради.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 вересня 2010 року апеляційну скаргу прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Новодофінівської сільради відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Новодофінівської сільради порушується питання про скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить її відхилити, посилаючись на законність ухвалених у справі судових рішень.

Ураховуючи положення п. 2 розд. XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", справа розглядається за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Справа розглянута з порушенням цих норм.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що за рішенням загальних зборів позивачу було виділено земельну ділянку N 56 на території ГО "СООГ "Анастасія" і відповідно до ст. 15 Закону України "Про власність" він як член кооперативу повністю сплатив пай; позивач на законних підставах став користувачем земельної ділянки та власником будівлі, що розташована на АДРЕСА_1. Установивши, що користувач земельної ділянки - ГО "СООГ "Анастасія" - не заперечує проти визнання права власності на спірне нерухоме майно за користувачем земельної ділянки ОСОБА_6 та що права інших осіб цим не порушені, суд вважав за можливе на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визнати за позивачем право власності на будинок N 56 для літнього відпочинку з надвірними спорудами, що розташований на вулиці Морській у ГО "СООГ "Анастасія" на території Новодофінівської сільради.

Однак із таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У порушення ст. ст. 213 - 215 ЦПК України місцевий суд, визнаючи за ОСОБА_8 право власності на будинок N 56, не встановив, хто є користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться зазначений будинок, а хто є власником земельної ділянки, та на чию вимогу в такому випадку суд може визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, у зв'язку із чим у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню.

Визнаючи за позивачем право власності на будинок N 54 у ГО "СООГ "Анастасія" на території Новодофінівської сільради, суд у порушення ст. ст. 213 - 215 ЦПК України ухвалив рішення без будь-якого мотивування такого висновку.

Відхиляючи апеляційну скаргу прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Новодофінівської сільради та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив із того, що сільська рада, вирішуючи питання про надання в користування земельної ділянки, не здійснює делеговані повноваження держави, на захист яких звернувся прокурор, а здійснює власні повноваження. Також апеляційний суд не погодився з доводами прокурора щодо встановленої законом нікчемності попереднього договору N 3 оренди земельної ділянки, що укладений 1 квітня 2005 року між Новодофінівською сільрадою та ГО "СООГ "Анастасія", оскільки цей правочин є оспорюваним і доказів визнання його судом недійсним апеляційному суду не надано.

У апеляційній скарзі прокурор Комінтернівського району Одеської області як на порушення інтересу держави серед іншого посилався на те, що судом порушено встановлений законом порядок набуття права власності на об'єкти новоствореного нерухомого майна.

Відповідно до підп. 1 п. "б" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів є делегованими державою повноваженнями.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.

Як убачається з матеріалів справи, державна реєстрація підписаного сторонами попереднього договору N 3 оренди земельної ділянки від 1 квітня 2005 року не відбулася, сторони цієї обставини не оспорювали.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073. Відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який у силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

Матеріали справи не містять інформації, що договір оренди землі, сторонами якого є Новодофінівська сільрада та ГО "СООГ "Анастасія", був зареєстрований саме в державному підприємстві "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах.

Таким чином, не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не може вважатися укладеним.

Ураховуючи наведене, земельна ділянка, яку фактично займає ГО "СООГ "Анастасія", у користування цієї організації не передавалась та перебуває в землях запасу Новодофінівської сільради. Отже, позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання права власності на спірне самочинно збудоване нерухоме майно пред'явлено до ГО "СООГ "Анастасія" як до неналежного відповідача.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких даних щодо звернення позивача до вказаного органу місцевого самоврядування з питанням про прийняття до експлуатації спірних будівель, а також про відмову цього органу в його вирішенні.

Апеляційний суд у порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, на зазначені порушення уваги не звернув, не перевіривши належним чином доводів апеляційної скарги, допустив порушення норм матеріального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому відповідно до ст. 341 ЦПК України вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 341 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України вирішила:

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 вересня 2010 року скасувати й ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_6 до громадської організації "Спортивно-оздоровче об'єднання громадян "Анастасія" про визнання права власності на новостворене нерухоме майно відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. В. Патрюк

Судді:

В.І. Гуменюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

Д. Д. Луспеник

 

Н. П. Лященко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали