ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 30 січня 2012 року

Верховний суд України у складі: головуючого - Берднік І. С., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Коротких О. А., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Школярова В. Ф., Яреми А. Г. (за участю представників: Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Уланова І. В., Київської міської ради - Дорошенко О. С., Кабінету Міністрів України - Станецької О. В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15 лютого 2011 року у справі N 6/313 за позовом Міністерства транспорту та зв'язку України до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, третя особа - державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця", про визнання права власності на майновий комплекс, встановив:

У червні 2010 року Міністерство транспорту та зв'язку України звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Головне управління комунальної власності м. Києва), Київської міської ради, третя особа - державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - ДТГО "Південно-Західна залізниця"), про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на майновий комплекс по вул. Уманській, 5 у м. Києві, а саме: будівлю ДН-1 площею 3675,2 кв. м, літера "А"; гараж ДН-1 та господарські споруди ДН-1 площею 142,1 кв. м, літера "Д", що знаходяться в господарському віданні ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Посилаючись на те, що Головне управління комунальної власності м. Києва відмовило ДТГО "Південно-Західна залізниця" у видачі свідоцтва про право державної власності на вказане нерухоме майно, позивач просив на підставі статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) задовольнити його вимоги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Вищий господарський суд України постановою від 15 лютого 2011 року скасував постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2010 року, а рішення господарського суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року залишив у силі.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15 лютого 2011 року з підстав, передбачених статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Головне управління комунальної власності м. Києва, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 392 ЦК України, просив скасувати цю постанову.

До поданої заяви Головне управління комунальної власності м. Києва долучило копії постанов Вищого господарського суду України: від 25 жовтня 2011 року у справі N 16/255, від 9 червня 2011 року у справі N 36/245(05-5-36/5129), від 12 травня 2011 року у справі N 58/161 (Постанова N 58/161), від 31 березня 2011 року у справі N 40/444 (Постанова N 40/444), від 29 березня 2011 року у справі N 30/119 (Постанова N 30/119), від 21 березня 2011 року у справі N 11/191 (Постанова N 11/191), від 21 березня 2011 року у справі N 6/315 (Постанова N 6/315), від 16 березня 2011 року у справі N 36/275 (Постанова N 36/275), від 14 березня 2011 року у справі N 11/192 (Постанова N 11/192), від 14 березня 2011 року у справі N 6/319 (Постанова N 6/319), від 3 березня 2011 року у справі N 16/252 (Постанова N 16/252), від 10 березня 2011 року у справі N 40/427, від 22 лютого 2011 року у справі N 16/258,від 21 лютого 2011 року у справі N 16/257, від 21 лютого 2011 року у справі N 16/211(05-5-16/2552) (Постанова N 16/211(05-5-16/2552)), від 15 лютого 2011 року у справі N 6/318 (Постанова N 6/318), від 8 лютого 2011 року у справі N 6/316, від 7 лютого 2011 року у справі N 36/237, від 3 березня 2011 року у справі N 38/139, від 11 листопада 2010 року у справі N 35/200-11/562 (Постанова N 35/200-11/562), від 27 жовтня 2010 року у справі N 54/146 (Постанова N 54/146), від 17 березня 2010 року у справі N 50/365 (Постанова N 50/365), від 24 червня 2010 року у справі N 37/782, від 7 червня 2010 року у справі N 21/84, від 8 липня 2010 року у справі N 30/233, від 19 серпня 2009 року у справі N 24/131 (Постанова N 24/131), від 1 липня 2009 року у справі N 24/499 (Постанова N 24/499), від 22 квітня 2008 року у справі N 36/400 (Постанова N 36/400), від 19 червня 2007 року у справі N 3/55, від 7 квітня 2005 року N 3/319, - та копії постанов Верховного Суду України: від 12 вересня 2011 року у справі N 6/315 (Постанова N 3-78гс11), від 20 червня 2011 року у справі N 36/237 (Постанова N 3-54гс11), від 20 червня 2011 року у справі N 40/427 (Постанова N 3-60гс11), від 20 червня 2011 року у справі N 16/252 (Постанова N 3-61гс11), від 12 вересня 2011 року у справі N 16/255 (Постанова N 3-76гс11), від 20 червня 2011 року у справі N 16/257 (Постанова N 3-55rс11), в яких, на його думку, по-іншому застосовано судами касаційної інстанції одні й ті ж норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Ухвалою від 12 грудня 2011 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу N 6/313 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 лютого 2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені в заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що заява підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Статтею 326 ЦК України встановлено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до частини п'ятої статті 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про транспорт" державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту та зв'язку України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2006 року N 789 затверджено Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого Міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (пункт 1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (підпункт 1 пункту 4).

Статутом ДТГО "Південно-Західна залізниця" визначено, що ДТГО "Південно-Західна залізниця" - це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що спірне нерухоме майно (будівля ДН-1, гараж ДН-1, господарські споруди ДН-1 по вул. Уманській, 5 у м. Києві) обліковується на балансі Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управлінню N 1 ДТГО "Південно-Західна залізниця" та знаходиться в господарському віданні ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Частиною першою статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина четверта статті 182 ЦК України).

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено обов'язкову державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України.

Згідно з пунктом 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (в редакції на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.

Статтею 8 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" встановлено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська рада та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Рішенням Київської міської ради від 20 червня 2002 року N 28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності" утворено виконавчий орган Київської міської ради - Київську міську державну адміністрацію та затверджено структуру виконавчого органу.

Відповідно до пункту 7 додатка до рішення Київської міської ради від 20 червня 2002 року N 28/28 до структури виконавчого органу Київської міської ради входить Головне управління комунальної власності м. Києва.

Згідно з підпунктом 28 пункту 7 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10 липня 2003 року N 584/744, Головне управління комунальної власності м. Києва здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення) з видачею свідоцтв про право власності.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна м. Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 жовтня 2009 року N 1227 (чинного на момент виникнення спірних відносин), Головне управління комунальної власності м. Києва здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним і юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень у будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).

ДТГО "Південно-Західна залізниця" звернулося до Головного управління комунальної власності м. Києва з проханням зареєструвати право державної власності на нерухоме майно.

Головне управління комунальної власності м. Києва листом від 14 грудня 2009 року N 042/13/1-10165 відмовило в оформленні права власності з тієї підстави, що наданий пакет документів не містить усіх документів, перелічених в Положенні про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженому розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 жовтня 2009 року N 1227, зокрема: згоди власника на вирішення питань, пов'язаних з оформленням документів, що підтверджують належність майна; довідки про перебування на балансі, відведення земельної ділянки під будівництво та дозвіл на їх будівництво, акта приймання об'єктів нерухомості в експлуатацію в установленому порядку, доказів фінансування.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У справі, що розглядається, судами було встановлено, що Головне управління комунальної власності м. Києва не вчинило дій, що свідчили б про оспорювання чи невизнання ним права державної власності на спірні об'єкти нерухомості, а його відмова в оформленні такого права та видачі свідоцтва пов'язана з недотриманням ДТГО "Південно-Західна залізниця" встановленого порядку оформлення даного права (не надано всіх необхідних документів).

За відсутності доказів оспорювання чи невизнання відповідачами права власності на спірне майно відсутні й підстави для визнання права власності на це майно на підставі статті 392 ЦК України, оскільки право позивача не порушено.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України помилково погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення пред'явленого позову про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України.

На думку Верховного Суду України, такий висновок Вищого господарського суду України ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та суперечить висновкам цього суду в інших за змістом судових рішеннях у подібних правовідносинах, зокрема у справах N 16/255, N 36/245(05-5-36/5129), N 58/161 (Постанова N 58/161), N 40/444 (Постанова N 40/444), N 30/119 (Постанова N 30/119), N 11/191 (Постанова N 11/191), N 6/315 (Постанова N 6/315), N 36/275 (Постанова N 36/275), N 11/192 (Постанова N 11/192), N 16/252 (Постанова N 16/252), N 40/427, N 16/258, N 16/257, N 16/211(05-5-16/2552) (Постанова N 16/211(05-5-16/2552)), N 6/318 (Постанова N 6/318), N 6/316, N 36/237, N 35/200-11/562 (Постанова N 35/200-11/562), N 54/146 (Постанова N 54/146), N 50/365 (Постанова N 50/365), N 37/782, N 21/84, N 30/233, N 3/55, N 3/319.

Заява Головного управління комунальної власності м. Києва підлягає задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 15 лютого 2011 року у справі N 6/313 - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 11123 - 11125 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

Заяву Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 15 лютого 2011 року у справі N 6/313 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.

 

Головуючий

І. С. Берднік

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали