ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

07.06.2011 р.

Справа N 2-2313/11

7 червня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого, судді - Рейнарт І. М., при секретарі - Віштак С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на 1/10 частину квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати за нею право власності на 1/10 частину вказаної квартири.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що їй на праві власності належить 9/10 частин вказаної квартири, а 1/10 частина квартири належить її колишньому чоловікові ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємців ні за заповітом, ні за законом не мав, тому після його смерті вона фактично вступила у володіння спірною частиною квартири, так як продовжувала проживати у спірній квартирі, користувалась усіма кімнатами та сплачувала комунальні послуги за всю квартиру.

Позивачка вважає, що володіє спірною частиною квартири вже більше десяти років, тому набула право власності на неї за набувальною давністю.

Також позивачка просить повернути їй зайво сплачену суму судового збору у розмірі 1616 грн. 39 коп., посилаючись на те, що згідно технічного паспорту на спірну квартиру її вартість становить 92114 грн., а 1/10 відповідно - 9211 грн. 04 коп. Таким чином ціна позову становить 9211 грн. 04 коп., і відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір судового збору по даній справі повинен становити 92 грн. 11 коп., а нею було сплачено судовий збір у розмірі 1708 грн. 50 коп.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позов та його підстави підтримали, додавши, що позивачка володіла спірною частиною квартири відкрито та безперервно протягом більше, ніж десяти років.

Представник Печерської районної в м. Києві державної адміністрації у судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що посилання позивачки на норми Цивільного кодексу України, які регулюють набуття права власності на майно за набувальною давністю, є неправомірними, оскільки в даному випадку питання про набуття права власності на спірну частину квартири необхідно вирішувати в контексті норм спадкового права, а оскільки на момент смерті ОСОБА_2 позивачка вже не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, вона не має права на набуття права власності на спірну частину квартири.

Представник Київської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, направив до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми спадкового права, а не норми, які регулюють набуття права власності на майно за набувальною давністю. Також представник просить слухати справу у його відсутність, тому суд визнав за можливе проводити розгляд справи у відсутність представника Київської міської ради.

Представник КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про перенесення судового засідання до суду не направив, тому суд визнав за можливе проводити розгляд справи у відсутність представника КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

Вислухавши позивачку та її представника, представника Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, приймаючи до уваги позицію Київської міської ради, вивчивши надані докази, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 3 червня 1993 р. відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва, позивачці на праві приватної власності належить 9/10 частин квартири АДРЕСА_1, 1/10 частина квартири на праві власності належить ОСОБА_2 (с. с. 27).

Позивачка та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 лютого 1973 р., який розірвано 2 квітня 1985 р. (с. с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 11 червня 1996 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського району м. Києва (с. с. 9) і на день смерті проживав та був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 (с. с. 10).

У судовому засіданні позивачка пояснила, що ОСОБА_2 спадкоємців ні за заповітом, ні за законом не мав. Дані пояснення не були спростовані представниками відповідачів, і не надані докази, які спростовують зазначені пояснення, а з довідки-характеристики Київського міського БТІ від 13 жовтня 2008 р. вбачається, що спірна частина квартири до даного часу зареєстрована за померлим ОСОБА_2 (с. с. 13).

Суд вважає, що вказані обставини підтверджують, що ОСОБА_2 спадкоємців не мав і його спадщина ніким прийнята не була.

Як визнав представник Печерської районної в м. Києві державної адміністрації у судовому засіданні, спадщина ОСОБА_2 не визнавалася відумерлою, не пред'явлено такого позову чи заяви і на час розгляду даної справи судом, тому суд вважає, що фактично спірна частина квартири є безхазяйною.

Посилання представника Печерської районної в м. Києві державної адміністрації на те, що органу місцевого самоврядування не було відомо про наявність спадщини ОСОБА_2, яка не прийнята спадкоємцями, що позбавило можливості звернутися до суду із заявою про визнання її відумерлою, суд вважає безпідставним, так як судовий спір про право на 1/10 частину квартири, яка належить померлому ОСОБА_2, виник ще у серпні 2008 р. і саме Печерська районна у м. Києві державна адміністрація була відповідачем по даному спору, тому була обізнана про наявність спадщини ОСОБА_2, яка не була прийнята спадкоємцями (с. с. 102).

Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 8 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Цивільний кодекс України набрав чинності 1 січня 2004 р., тому норма ст. 344 даного Кодексу може застосовуватися до правовідносин, які виникли після 1 січня 2001 р.

З довідки по формі N 3 КП "Печерськжитло" від 6 квітня 2011 р. вбачається, що позивачка в вищезазначеній квартирі проживає та зареєстрована з 16 вересня 1960 р. (с. с. 7), що також підтверджується ксерокопією її паспорта (с. с. 6).

Згідно довідок КПУЖГ "Печерськжитло" від 18 травня 2011 р. та 6 червня 2011 р. оплата житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 здійснювалася регулярно, заборгованості по оплаті не виникало (с. с. 36, 108), що також підтверджується квитанціями по оплаті житлово-комунальних послуг за спірну квартиру з січня 2009 р. по квітень 2011 р. (с. с. 91 - 101)

Враховуючи викладене, суд вважає, що у судовому засіданні було доведено, що позивачка добросовісно заволоділа 1/10 частиною квартири АДРЕСА_1, так як вказана частина зареєстрована на праві власності за померлою особою, фактично на час розгляду справи судом нікому не належить, тобто є безхазяйним майном, позивачка відкрито та безперервно володіє спірною частиною квартири протягом десяти років, тому вимоги про визнання за нею права власності на вказану частину квартири за набувальною давністю підлягають задоволенню.

Суд вважає безпідставним посилання представників відповідачів на необхідність регулювання даних правовідносин нормами спадкового права, оскільки суду не надано доказів у підтвердження того, що позивачка претендує на спірне майно, як спадкоємець ОСОБА_2, а також у підтвердження того, що спірна частина квартира може бути успадкована.

Крім того, підстави звернення до суду визначає позивач, і відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

При цьому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати за позивачкою право власності на 1/10 частину спірної квартири, оскільки вважає їх передчасними, так як позивачка не зверталася до даного органу реєстрації з приводу реєстрації за нею права власності на спірну частину квартиру і не отримала відмову.

Також суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивачки про повернення переплаченого судового збору, оскільки відповідно до ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна.

Позивачкою надано суду копію технічного паспорту на квартиру, в якому зазначена інвентаризаційна вартість квартири, і суду не надано доказів у підтвердження того, що це є дійсною вартістю майна, а враховуючи, що предметом спору є частина квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться у Печерському районі м. Києва, суд вважає, що інвентаризаційна вартість квартири не відповідає дійсній вартості квартири на даний час.

На підставі викладеного, керуючись ст. 344, ч. 8 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, ст. ст. 60, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частину квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  

Суддя

І. М. Рейнарт

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали