ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25.05.2010 р.

N 20/33-9/31

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючий - суддя Муравйов О. В., судді - Полянський А. Г., Фролова Г. М., розглянувши касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2009 року у справі N 20/33-9/31 господарського суду Івано-Франківської області за позовом Державного закладу Відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Івано-Франківської міської ради, третя особа - Івано-Франківський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання права власності на нерухоме майно за позовом Івано-Франківський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно (за участю представників сторін: позивача - Процак Г. В., дов. від 21.05.2010 р., відповідача - не з'явились, третьої особи - Левчук І. М., дов. від 11.05.2010 р., прокуратури - Гаврилова Ю. Ю., посв. N 69), встановив:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2009 р. (судді - Фанда О. М., Малеєва О. В., Булка В. І.) в позові відмовлено. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, задоволено. Визнано за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135 право власності на нежитлову будівлю N 94 на вул. Вовчинецькій, нежитлові будівлі N 12 на вул. Тарнавського, нежитлову будівлю N 17 на вул. Привокзальній, які перебувають в оперативному управлінні Державного закладу Відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ ДТГО "Львівська залізниця", вул. Привокзальна, 17, м. Івано-Франківськ,76000.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Івано-Франківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, позивач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення господарського суду прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на нежитлову будівлю N 94 на вул. Вовчинецькій, нежитлові будівлі N 12 на вул. Тарнавського, нежитлову будівлю N 17 на вул. Привокзальній, які перебувають у повному господарському віданні Відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ Львівської залізниці, посилаючись при цьому на те, що позивач є закладом охорони здоров'я, засновником якого, у порядку ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я, є Львівська залізниця.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.08.2008 р. позов було задоволено. Визнано за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на нежитлову будівлю N 94 на вул. Вовчинецькій, нежитлові будівлі N 12 на вул. Тарнавського, нежитлову будівлю N 17 на вул. Привокзальній, які перебувають у повному господарському віданні Державного закладу "Відділкова лікарня ст. Івано-Франківськ державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця". Постановою від 01.10.2008 р. Львівського апеляційного господарського суду, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.08.2008 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2009 р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.08.2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 року у справі N 20/33 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Підставою для скасування вказаних рішень стало те, що звертаючись фактично з позовом про визнання права власності за державою в особі Кабінету Міністрів України попередні судові інстанції не врахували те, що чинне процесуальне законодавство передбачає, що позовні вимоги можуть заявлятись не у власних інтересах, а в інтересах іншої особи, але у таких випадках фактичним позивачем є особа, в інтересах якої подано позов про захист її прав і законних інтересів. Тобто, захищаючи право державної власності та визнаючи право власності на нежитлову будівлю N 94 на вул. Вовчинецькій, нежитлові будівлі N 12 на вул. Тарнавського, нежитлову будівлю N 17 на вул. Привокзальній, які перебувають у повному господарському віданні Державного закладу "Відділкова лікарня ст. Івано-Франківськ державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" за державою, участь у даній справі мав приймати орган уповноважений в установленому порядку управляти нерухомим майном, а саме Міністерство транспорту та зв'язку України.

Відповідно до ст. 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді вказаної справи, 25.03.2009 року позивачем було письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право власності на нежитлову будівлю N 94 на вул. Вовчинецькій, нежитлові будівлі N 12 на вул. Тарнавського, нежитлову будівлю N 17 на вул. Привокзальній, які перебувають в оперативному управлінні Державного закладу Відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ ДТГО "Львівська залізниця". Вказана заява прийнята судом.

07.04.2009 року Івано-Франківським транспортним прокурором в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України подано до суду позовну заяву, в якій він просив прийняти заяву та визнати Міністерство транспорту та зв'язку України третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та просив суд визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право власності на нежитлову будівлю N 94 на вул. Вовчинецькій, нежитлові будівлі N 12 на вул. Тарнавського, нежитлову будівлю N 17 на вул. Привокзальній, які перебувають в оперативному управлінні Державного закладу Відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ ДТГО "Львівська залізниця".

При новому розгляді вказаної справи судом було відзначено, що постановою КМУ N 11 від 05.11.91 р. "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" встановлено порядок набуття та визначення комунальної власності та затверджено перелік об'єктів, які підлягали передачі з державної та комунальної власності.

Згідно переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) визначено, що в галузі охорони здоров"я підлягають передачі до комунальної власності багатопрофільні та спеціалізовані лікарні для дорослих і дітей, пологові будинки, госпіталь для інвалідів Вітчизняної війни, диспансери, поліклініки, дитячі спеціалізовані санаторії, станція переливання крові, станція швидкої та невідкладної медичної допомоги, будинки дитини, санітарно-епідеміологічні, дезинфекційна станції, бюро судово-медичної експертизи та патологоанатомічне бюро, центри "Здоров'я", аптечні склади, магазини аптечні та оптики, будинки-інтернати для престарілих та інвалідів, бальнео - і грязелікарні, молочні кухні, медичні бібліотеки, медичні училища, інші місцеві підприємства, організації та установи, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Укрзалізниці N 160-Ц від 13.03.2008 року змінено найменування Відділкової лікарні станції Івано-Франківськ Львівської залізниці на Державний заклад Відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ ДТГО "Львівська залізниця" і проведено її перереєстрацію.

Державний заклад Відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ ДТГО "Львівська залізниця" є закладом охорони здоров'я, засновником якого відповідно до ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я - є юридична особа - Львівська залізниця.

Статтею 326 ЦК України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вказаних вимог, відповідачем не було доведено існування рішення Кабінету Міністрів України про передачу майна Відділкової лікарні з державної власності до комунальної.

Отже, спірне майно перебуває у державній власності.

Судом правомірно відзначено, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.91 р. встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій та інших суб'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України є державною власністю.

Фондом державного майна України було видано наказ N 254 від 03.12.91 р. про заснування Львівської залізниці та укладено Установчу угоду, згідно з умовами якої, вищезгадані приміщення включені до складу майна Львівської залізниці, що відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно є однією із підстав для реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відділкова лікарня ст. Івано-Франківськ Львівської залізниці відповідно до п. 1.4 свого статуту, затвердженого наказом N 192/Н від 14.05.2001 року Львівської залізниці, та нової редакції статуту від 13.03.2008 року є правонаступником майнових прав та обов'язків Івано-Франківської відділкової лікарні Лікарсько-санітарної служби Львівської залізниці, яка входила до складу залізниці на правах структурного підрозділу та майно якої є майном статутного фонду залізниці - державною власністю, відповідно до наказу Фонду державного майна України N 254 від 03.12.91 року з додатками N 1, 3.

Також встановлено, що спірні будівлі знаходяться на балансі позивача і відображені в самостійному балансі.

Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.94 року N 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності", одним з основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Слід зазначити, що постановою господарського суду Івано-Франківської області по справі N А-9/244 від 10.01.2008 року визнано нечинним рішення виконавчого комітету N 81 від 15.02.2007 року про визнання права власності на спірні будівлі за територіальною громадою міста та видані на його підставі свідоцтва про право власності та встановлено, що згадані будівлі є державною власністю.

Постановою ВР України N 88/95-ВР від 03.03.95 р. затверджено перелік об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням. До вказаного переліку входить майно Відділкової лікарні.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Враховуючи викладене, Відділкова лікарня, яка заснована на державній власності, входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, яке є центральним органом виконавчої влади та здійснює повноваження власника майна відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що звернення позивача з позовом про визнання права власності за державою в особі Кабінету Міністрів України на спірні будівлі є неправомірним, оскільки позивачем у даній справі може бути орган уповноважений в установленому порядку управляти нерухомим майном - Міністерство транспорту та зв'язку України.

Відповідно до вимог ст. 11112 ГПК України, місцевий господарський суд врахував вказівки викладені у постанові Вищого господарського суду України від 20.01.2009 р. та прийняв законне та обґрунтоване рішення про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135 право власності на нежитлову будівлю N 94 на вул. Вовчинецькій, нежитлові будівлі N 12 на вул. Тарнавського, нежитлову будівлю N 17 на вул. Привокзальній, які перебувають в оперативному управлінні Державного закладу Відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ ДТГО "Львівська залізниця", вул. Привокзальна, 17, м. Івано-Франківськ, 76000.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. ст. 85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд постановив:

Касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2009 року у справі N 20/33-9/31 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

О. В. Муравйов

Судді:

А. Г. Полянський

 

Г. М. Фролова

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали