ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.11.2011 р.

Справа N 5020-13/010

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Капацин Н. В. - головуючий, Бернацька Ж. О. Кривда Д. С. (за участю представників: позивача - не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідачів - не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), третіх осіб - не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), Генеральної прокуратури України - Громадський С. О., прокурор відділу), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури міста Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2008 року у справі N 5020-13/010 господарського суду міста Севастополя за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до 1. Севастопольської міської ради, 2. Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, треті особи: 1. Комунальне підприємство "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської ради, 2. Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради, про визнання права власності, встановив:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом до Державного комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" про визнання права власності на об'єкт нерухомості - кафе-бар "Людмила" з літнім майданчиком, розташований на території пляжу "Омега" м. Севастополя.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.08.2008 року у справі N 5020-13/010 (суддя - Сімоходська Д. О.) у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2008 року (судді: Заплава Л. М. - головуючий, Антонова І. В., Прокопанич Г. К.) рішення господарського суду міста Севастополя від 18.08.2008 року у справі N 5020-13/010 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 задоволено. Визнано за Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 право власності на об'єкт нерухомості - кафе-бар "Людмила" з літнім майданчиком, розташований на території пляжу в бухті "Омега" м. Севастополя. Стягнуто з Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 127,50 грн. держмита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з постановою суду, прокуратура міста Севастополя звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 27.04.98 року між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 та ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою" було укладено договір про сумісну діяльність N 39, відповідно до умов якого ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою" зобов'язався надати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_8 земельну ділянку для розміщення торговельного об'єкта на пляжі "Омега" згідно Генерального плану забудови загальною площею 141,00 м. кв. Строк дії договору було встановлено до 27.04.2002 року.

Судами встановлено, що в процесі виконання вказаного вище договору, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8 було побудовано на території пляжу "Омега" торговельний об'єкт - кафе-бар "Людмила" з літним майданчиком.

Наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Севастополя N 194 від 01.07.98 року було затверджено Акт від 30.06.98 року Державної технічної комісії про прийомку в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя N 932р від 27.05.97 року суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_8 надано право на встановлення тимчасового об'єкту з відкритим літнім майданчиком на пляжі "Омега".

Отже, як зазначено судом апеляційної інстанції, СПД ОСОБА_8 набув право власності на новостворений об'єкт будівництва згідно положень статті 331 Цивільного кодексу України.

Також суд зазначив, що в подальшому, на підставі розписки від 06.07.2005 року, всі права за Договором N 39 від 27.04.98 року про спільну діяльність, в тому числі права на торговельний об'єкт - кафе-бар "Людмила" з літним майданчиком, розташований на території пляжу "Омега" у м. Севастополі, були передані від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_5.

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розписка від 06.07.2005 року являється дією, спрямованою саме на набуття з однією сторони та припинення з іншої прав та обов'язків, оскільки була спрямована на перехід усіх прав за договором N 39 від 27.04.98 року, в тому числі права на спірний об'єкт, від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_5, а отже позові вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 року N 02-5/422 "Про судове рішення" зазначено, що у відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; 3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 3 Роз'яснення).

Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Зі змісту ст. 392 Цивільного кодексу України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (частина 4 статті 334 Кодексу).

Статтею 657 Кодексу встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, недодержання сторонами вимог щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору про відчуження нерухомого майна, не тягне за собою перехід права власності на вказане майно.

Висновки суду апеляційної інстанції інстанції, що розписка є дією, спрямованою на набуття з однією сторони та припинення з іншої сторони прав та обов'язків, ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства, враховуючи, що розписка взагалі не є договором в розумінні положень Цивільного кодексу України та не може засвідчувати факт переходу права власності на нерухоме майно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом апеляційної інстанцій при прийнятті постанови по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

В той же час рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, відповідно до пункту 6 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 6 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу прокуратури міста Севастополя задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2008 року у справі N 5020-13/010 господарського суду міста Севастополя скасувати.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 18.08.2008 року у справі N 5020-13/010 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

Н. Капацин

Судді:

Ж. Бернацька

 

Д. Кривда

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали