ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06.10.2011 р.

Справа N 5023/1385/11

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів: Грейц К. В. - головуючого, Бакуліної С. В., Глос О. І., розглянувши касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова на постанову від 12.07.2011 Харківського апеляційного господарського суду у справі господарського суду Харківської області N 5023/1385/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Скорпіон ЛТД" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова про визнання договору оренди продовженим (за участю представників: позивача - Орел Д. В., відповідача - не з'явились), встановив:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2011 (суддя Шатерніков М. І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 (колегія суддів у складі головуючого судді Івакіної В. О., суддів Медуниця О. Є., Пелипенко О. М.), задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Скорпіон ЛТД" (далі - позивач) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (далі - відповідач) про визнання продовженим договору оренди N 183/2002 від 29.11.2002 строком на три роки - до 16.05.2013.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що факт відсутності підстав для продовження строку дії договору оренди встановлено господарськими судами трьох інстанцій під час розгляду іншої справи господарського суду Харківської області N 62/142-10 між тими ж сторонами про примушення до продовження строку дії договору, отже, суди першої та апеляційної інстанцій, в порушення вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України, не врахували цього преюдиціального факту і прийняли прямо протилежні рішення.

Посилаючись на такі ж порушення, позивач також подав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 та рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2011, в якій просить ці судові акти скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

22.09.2011 на адресу Вищого господарського суду України від позивача надійшла заява, датована 15.12.2011, про відзив касаційної скарги, втім, ця заява отримана після надсилання сторонам у справі ухвали Вищого господарського суду України від 22.09.2011 про прийняття касаційної скарги позивача до провадження, що унеможливлює повернення касаційної скарги на підставі п. 7 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, отже, заява про відзив касаційної скарги не підлягає задоволенню.

У відзиві на касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова позивач просить не відновлювати відповідачеві пропущений процесуальний строк і повернути скаргу без розгляду.

Представник відповідача своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційній скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 29.11.2002 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Скорпіон ЛТД" (орендар) та Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (орендодавець) укладено договір оренди N 183/2002, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення будівлі інв. N 31, площею 73,0 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 184, в/м N 38, що знаходиться на балансі та обліковується в Харківській квартирно-експлуатаційній частині району, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 48000 грн. строком на 3 роки з 29.11.2002 (п. 1.1, п. 10.1 договору); орендна плата у розмірі 100 % перераховується орендарем на спеціальний фонд державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок гарнізонного будинку офіцерів в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.3 договору).

18.05.2006 між позивачем (орендарем) та відповідачем (орендодавцем) з метою продовження дії договору оренди N 183/2002 від 29.11.2002, збільшення орендованих площ, зміни вартості орендованого майна та приведення договору оренди до умов типового договору, укладено додатковий договір N 03д/2006/КЕВ м. Харкова до договору оренди N 183/2002 від 29.11.2002, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення будівлі N 31 військового містечка N 38, площею 75,3 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 184, в/м N 38, що знаходиться на балансі та обліковується в Квартирно-експлуатаційному відділі міста Харкова, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить 95100 грн. (п. 1.1 договору); договір діє до 17.05.2007 (строком до 1 року) з гарантованим щорічним укладенням договору на новий строк на загальний термін до 5 років за умови сумлінного виконання орендарем всіх зобов'язань за договором та у разі досягнення домовленості з орендодавцем щодо плати та інших умов договору (пункт 10.1 договору); в разі наміру скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, орендар зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку договору у строк, встановлений договором, або у розумний строк (п. 5.8 договору); орендар, який належним чином виконує свої обов'язки за договором після закінчення його строку має переважне право перед іншими особами, за умови рівних пропозицій щодо оренди, на укладення договору на новий строк, при цьому, умови договору на новий строк встановлюються за домовленістю сторін, а у разі недосягнення такої домовленості, переважне право орендаря на укладення договору припиняється (п. 6.2 договору); у разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення договору оренди на новий строк протягом місяця до закінчення строку оренди, дія договору оренди припиняється після закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.6 договору).

17.05.2007 між позивачем (орендарем) та відповідачем (орендодавцем) укладено додаткову угоду N 48д/2007/КЕВ м. Харкова до договору оренди N 183/2002 від 25.11.2002, якою було продовжено строк дії договору з 17.05.2007 до 16.05.2010.

Позивач своїм листом від 15.02.2010 повідомив відповідача про свій намір продовжити дію договору оренди на новий строк, втім, відповідач листом від 07.05.2010 N 1513 у продовженні строку дії договору оренди відмовив, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою до відповідача визнати спірний договір оренди продовженим на строк на три роки до 16.05.2013.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій, керуючись приписами ст. 764 ЦК України, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", дійшли одностайних висновків щодо обґрунтованості позовних вимог, виходячи з того, відповідач продовжував фактичне користування майном і після закінчення строку дії договору, завчасно надіславши заяву про продовження дії договору оренди, втім, отримав лист відмову позивача вже після закінчення строку дії договору, отже, наявні достатні підстави, з урахуванням положень пунктів 5.8 та 6.2 договору, вважати договір продовженим строком на три роки - до 16.05.2013. Відхиляючи доводи відповідача про те, що всі обставини даної справи досліджено судами трьох інстанцій у справі господарського суду Харківської області N 62/142-10, якими доведено факт відсутності підстав для продовження строку дії договору оренди, суди попередніх інстанцій зазначили, що обставини цієї справи стосувалися іншого предмету позову та невірно обраного способу захисту порушених прав, в зв'язку з чим в задоволенні позову було відмовлено.

З висновками судів першої та апеляційної інстанцій не можна погодитися, враховуючи таке.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з вимогами ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься і в ч. 2 ст. 291 ГК України.

Згідно зі ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Волевиявлення орендодавця щодо припинення договірних відносин і повернення об'єкту оренди підтверджується його листом від 07.05.2010 N 1513, який отримано орендарем 18.05.2010, тобто, в межах місячного строку, встановленого ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

При цьому, колегія суддів констатує, що факт отримання позивачем листа відповідача від 07.05.2010 N 1513 лише 18.05.2010 не свідчить про порушення відповідачем строків на повідомлення позивача про відмову від пролонгації договору, оскільки чинне законодавство не ставить настання наслідків відмови орендодавця у продовженні договору оренди в залежність від дати отримання орендарем такої відмови, натомість, встановлює обов'язок орендодавця вчинити дії по такому повідомленню в межах місячного строку, що і було зроблено відповідачем.

Таким чином, спірний договір оренди припинив свою дію 16.05.2010 у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, і цей факт є також встановленим господарськими судами в межах розгляду справи господарського суду Харківської області N 62/142-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Скорпіон ЛТД" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова про примушення до продовження строку дії договору, отже, за приписами ч. 2 ст. 35 ГПК України цей факт є преюдиціальним і не підлягає доведенню, чого, однак, не було враховано судами попередніх інстанцій під час ухвалення судових актів про задоволення позову.

Водночас, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що суть заявленої позовної вимоги зводиться до визнання продовженим в судовому порядку на строк 3 роки договору оренди N 183/2002 від 29.11.2002, втім, серед способів захисту прав чи інтересів, визначених у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, не передбачено такого способу, як визнання договору продовженим, отже, позивач, посилаючись на положення нормативних актів, які на його думку, наділяють його правом на продовження користування об'єктом оренди за спірним договором оренди, реалізував свій намір захистити це право у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, що унеможливлює задоволення його позовних вимог.

Таким чином, оскаржувані рішення і постанова у справі господарського суду Харківської області N 5023/1385/11 прийняті з порушенням норм чинного матеріального і процесуального законодавства, а, отже, підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова та Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Скорпіон ЛТД" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 у справі господарського суду Харківської області N 5023/1385/11 та рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2011 у цій справі скасувати.

В позові відмовити.

 

Головуючий, суддя

К. В. Грейц

Судді:

С. В. Бакуліна

О. І. Глос

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали