ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

05.05.2018 р.

Справа N 810/3188/17

 

Адміністративне провадження N К/9901/46315/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гончарової І. А., суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф., здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 (головуючий суддя - Лиска І. Г.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 (головуючий суддя - Аліменко В. О., судді: Безименна Н. В., Карпушова О. В.) у справі 810/3188/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування наказу та визнання протиправними дій, встановив:

20 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправним наказ ГУ ДФС у Київській області від 06.09.2017 N 1599 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_2;

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Київській області з проведення перевірки на підставі наказу від 06.09.2017 N 1599 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та проведено її без законних підстав, оскільки перевірка була призначена на підставі отриманої інформації, яка не є податковою, та розпочата до отримання позивачем наказу та повідомлення на перевірку платника податку. Також позивач вказує на те, що ГУ ДФС у Київській області вже втретє призначає перевірку з одного й того ж самого питання та за період, який вже двічі перевірявся. Зазначене свідчить про протиправність дій відповідача, що призвело до порушення прав та інтересів позивача, позбавивши його можливості взяти участь у перевірці, надати пояснення та документи.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 10.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнив.

Судові рішення мотивовані тим, що ГУ ДФС у Київській області не дотримано порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки позивача повідомлено про проведення перевірки з порушенням вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), а наказ про призначення цієї перевірки не містить належним чином підтвердженої підстави, що визначена відповідачем.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, ГУ ДФС у Київській області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що наказ від 06.09.2017 N 1599 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника ОСОБА_2 прийнятий на підставі, передбаченій податковим законодавством, та вручений належним чином згідно з вимогами пункту 79.2 статті 79 ПК України.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення касаційну скаргу ГУ ДФС у Київській області, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з огляду на законність та обґрунтованість останніх.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.09.2017 ГУ ДФС у Київській області видало наказ N 1599 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 з 07.09.2017 тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, при отриманні доходу від здійснення діяльності, пов'язаної з будівництвом та продажем об'єктів нерухомого майна, за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

При цьому, у наказі зазначено, що перевірка призначена на підставі вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.13 пункту 78.1 статті 78, статті 79 ПК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Так, відповідно до пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Порядок та особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у статті 79 ПК України.

Так, згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

З огляду на зміст вищенаведених правових норм колегія суддів зауважує, що оцінка правомірності наказу про проведення документальної перевірки, у тому числі позапланової невиїзної, повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

Як вбачається з наказу від 06.09.2017 N 1599, у ньому міститься лише посилання на пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати передбачену ПК України фактичну підставу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Посилання ГУ ДФС у Київській області на те, що передумовою для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача відповідно до пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПК України стало отримання листа Генеральної прокуратури України від 11.08.2017 N 07/1/2-19378-17 з матеріалами кримінального провадження N 42017110000000385 від 23.06.2017 та Акта перевірки N 650/10-36-14-13/296300290 від 28.08.2017 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Будрегіонінвест", колегія суддів не бере до уваги, оскільки про це не зазначено в оскаржуваному наказі в якості фактичної підстави для проведення означеної перевірки.

Крім того, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині порушення порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника ОСОБА_2 щодо невручення оскаржуваного наказу до початку перевірки, відповідач зазначив, що наказ про проведення перевірки направив на адресу позивача до початку перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що свідчить про дотримання ним вимог пункту 79.2 статті 79 та статті 42 ПК України.

Між тим колегія суддів не може погодитись із такими доводами контролюючого органу з огляду на наступне.

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України в постанові від 27.01.2015 у справі N 21-425а14.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки розпочалося з 07.09.2017 тривалістю 5 робочих днів та було продовжено з 14.09.2017 тривалістю на 2 робочі дні згідно з наказом від 13.09.2017 N 1657, в той час як наказ та повідомлення про проведення такої перевірки позивач отримав 19.09.2017. Тобто з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Таким чином, доводи ГУ ДФС у Київській області про своєчасне направлення на адресу позивача наказу про проведення перевірки до її початку не узгоджуються з вимогами вищенаведених норм податкового законодавства, оскільки за загальним змістом термін "повідомлення" включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими платник має бути обізнаним, а й отримання ним зазначених відомостей.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуваний наказ від 06.09.2017 N 1599 ГУ ДФС у Київській області прийнято з порушенням визначеної ПК України процедури призначення, а саме за відсутності в наказі підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а саму перевірку проведено без дотримання обов'язкових для цього умов, що є підставою для його скасування та визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення перевірки на підставі такого наказу.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343 ( N 2747-IV), 350 ( N 2747-IV), 356 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), суд постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2017

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

 

Суддя-доповідач

І. А. Гончарова

Судді:

І. Я. Олендер

 

Р. Ф. Ханова




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали