ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 25 лютого 2009 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: суддів - Бутенка В. І., Лиски Т. О. (доповідач), Мироненка О. В., Сороки М. О., Штульмана І. В., провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправним припису, зобов'язання продовження строку на проведення будівельних робіт, відшкодування судових витрат та витрат по оплаті юридичної допомоги, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 1 березня 2007 року, встановила:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправним припису від 12.10.2005 N 143 щодо зупинення будівельних робіт на вул. Плєханова, 16 в м. Ужгороді, зобов'язання продовження строку на проведення будівельних робіт, відшкодування судових витрат та витрат по оплаті юридичної допомоги у сумі 1000 грн.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 1 березня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення ОСОБА_1 ставить питання про їх скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до припису Ужгородської міської інспекції ДАБК N 143 від 12.10.2005 зобов'язано ОСОБА_1 зупинити будівельні роботи по будівництву житлового будинку N 16 по вул. Плеханова, проект відкорегувати відповідно до діючих норм, перепогодити у головного архітектора міста та подати його в міську інспекцію ДАБК.

З постанови Ужгородського міськрайонного суду від 16.06.2006 у справі за позовом Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 вбачається, що нею проводилась перебудова з відхиленням від проектної документації. Вказаним рішенням було зобов'язано позивача засипати котлован, що було зроблено в примусовому порядку ДВС м. Ужгороду в листопаді 2006 року.

Суди обґрунтовано виходили з того, що існувала очевидна небезпека руйнування сусіднього будинку N 18, оскільки відповідно до будівельно-технічного висновку по визначенню стану цього житлового будинку виритий котлован, який є предметом спору, розміром 6,5 х 3,5, знаходиться на відстані 1,5 м від грані фундаменту будинку, впливає на фізичний стан даної будівлі, з'явились тріщини, порушений ґрунт під кутом будинку.

Крім того, позивачем не надано доказів про те, що після виконання рішення суду вона зверталася в міську інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю і їй було відмовлено у наданні дозволу на продовження будівництва.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що вимоги позивача є безпідставними, тому обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 1 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали