ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 17 жовтня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Тітова Ю. Г., суддів - Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мінерал-Кераміка" (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області (далі - ДПІ) про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, встановив:

У листопаді 2008 року Товариство звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправним рішення (акт) ДПІ про анулювання на підставі підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168/97-ВР) реєстрації Товариства як платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) у зв'язку із неподанням останнім протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (з вересня 2007 року по серпень 2008 року) податкових декларацій з такого податку, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок.

На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що протягом періоду з вересня 2007 року по серпень 2008 року здійснювало оподатковувані операції, за наслідками яких у нього виникло право на податковий кредит. Тому у відповідача не було підстав анулювати його реєстрацію як платника ПДВ.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2009 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2011 року зазначені судові рішення залишені без змін.

ДПІ звернулася із заявою про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), в якій, посилаючись на неоднакове застосування підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону N 168/97-ВР, просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції. На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж самої норми права, відповідач надав постанову Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2011 року у справі N 2а-2464/10/2670.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2011 року справу допущено для перегляду Верховним Судом України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ з підстав, визначених підпунктом "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону N 168/97-ВР, оскільки Товариство здійснювало операції, за наслідками яких у нього виникло право на податковий кредит, що було відображено у податкових деклараціях з ПДВ. При цьому касаційний суд дійшов висновку, що за змістом зазначеної норми Закону до оподаткованих поставок належать операції як з продажу, так і з придбання товарів (послуг).

Водночас у справі, рішення у якій надано ДПІ на підтвердження доводів заяви, касаційний суд дійшов висновку про правомірність аналогічного рішення ДПІ з мотивів того, що під оподатковуваними поставками згідно з підпунктом "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону N 168/97-ВР слід розуміти саме поставку товарів або надання послуг, у результаті яких у платника податку - постачальника виникає об'єкт оподаткування ПДВ та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання.

Наведені рішення свідчать про наявність неоднакового застосування судами підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону N 168/97-ВР щодо анулювання реєстрації осіб як платників ПДВ.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування зазначеної норми права, Верховний Суд України виходить із такого.

У розумінні пункту 1.1 статті 1 Закону N 168/97-ВР оподатковувана операція - це операція, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.

Об'єктом оподаткування за змістом підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Зазначені норми Закону, як і визначення понять поставки товарів та послуг, наведені у пункті 1.4 статті 1 Закону N 168/97-ВР, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону N 168/97-ВР, оскільки операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, у результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Отже, поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Як встановили суди у справі, що розглядається, Товариство протягом дванадцяти послідовних податкових місяців здійснювало операції з придбання послуг, внаслідок яких у нього виникло право на податковий кредит, відображений в податкових деклараціях з ПДВ. За таких обставин висновок касаційного суду про неправомірність анулювання відповідачем реєстрації Товариства як платника ПДВ на підставі підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону N 168/97-ВР ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки при вирішенні спору касаційний суд правильно застосував норми матеріального права, у задоволенні заяви ДПІ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

Ю. Г. Тітов

Судді:

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали