ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 25 червня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., при секретарі судового засідання - Бурнишевій О. Е. (за участю представника відповідача - Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя - Шкоролата О. В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" (далі - Підприємство) до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

У січні 2009 року Підприємство звернулося в господарський суд м. Севастополя з позовом до ДПІ про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 21 січня 2009 року N 0000022301/0, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств державної власності на суму 141428 грн. 98 коп., з яких 97557 грн. 81 коп. - основний платіж та 43871 грн. 17 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою господарського суду м. Севастополя від 4 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалами Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року та Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2010 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2009 року N 0000022301/0.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій, з думкою яких погодився і суд касаційної інстанції, керувалися тим, що підпунктом 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 334/94-ВР) передбачено випадки, коли вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації не включається до складу валового доходу, а саме: якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади; у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень; у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, зазначених у підпункті 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 цього Закону, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

Основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених цим підпунктом, приймаються на баланс за балансовою вартістю. Порядок передачі таких основних фондів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи ці норми, суд дійшов висновку, що в усіх інших випадках вартість безоплатно отриманих основних фондів має розглядатися як валовий доход платника податку згідно підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР.

Також суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач мав право на включення до складу валових витрат у 2006 році суми податку на землю у розмірі 69904 грн., яка була сплачена до бюджету, виходячи з такого. У 2006 році Підприємством було надано розрахунок з податку на землю, у якому визначено зобов'язання із цього податку у розмірі 64272 грн. з відображенням цієї суми в декларації з податку на прибуток за 2006 рік. У 2007 році Підприємством був наданий уточнюючий розрахунок з податку на землю за 2006 рік, у якому податкове зобов'язання зменшено з 64272 грн. до 54517 грн., однак уточнююча декларація з податку на прибуток за 2006 рік подана не була. Таким чином, суди дійшли висновку про завищення позивачем валових витрат за 2006 рік на 9755 грн.

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, ДПІ звернулась із заявою про її перегляд з підстави неоднакового застосування касаційним судом підпункту 4.1.6 пункту 4.1, підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону N 334/94-ВР.

Заява ДПІ про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що заявником додані копії різних за змістом судових рішень Вищого адміністративного суду України від 29 травня та 25 листопада 2009 року та 23 листопада 2010 року, в яких, на думку ДПІ, було неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

У справі, що розглядається, касаційний суд, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зазначив, що підпунктом 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону N 334/94-ВР передбачено випадки, коли вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації, не включається до складу валового доходу, в усіх інших випадках вартість безоплатно отриманих основних фондів має розглядатися як валовий доход платника податку згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР. Таким чином, відповідно до підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 цього Закону не включаються до складу валового доходу вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством, якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2009 року, на яку ДПІ посилається як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, зазначається, що у податковому обліку амортизації підлягають не безпосередньо основні фонди, а витрати на їх придбання, виготовлення або поліпшення, які складають балансову вартість таких основних фондів, оскільки при цьому платник податку - одержувач, не несе зазначених витрат при безоплатному отриманні основних фондів, то, відповідно, такий платник має право нараховувати амортизаційні відрахування щодо основних фондів, отриманих згідно з підпунктом 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону N 334/94-ВР. У іншому рішенні Вищий адміністративний суд України (ухвала від 29 травня 2008 року) дійшов висновку, що підпунктом 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону N 334/94-ВР передбачено вичерпні випадки, коли вартість основних фондів безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації не включається до складу валового доходу, в усіх інших випадках вартість безоплатно отриманих основних фондів має розглядатися як валовий доход платника податку згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано положення підпункту 4.1.6 пункту 4.1, підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону N 334/94-ВР у подібних правовідносинах.

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Зважаючи на те, що неоднаковість правозастосування положень матеріального права у подібних правовідносинах не підтвердилася, заява ДПІ про перегляд судових рішень не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. В. Кривенко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

В. С. Гуль

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

Г. В. Канигіна

 

Є. І. Ковтюк

 

М. Р. Кліменко

 

О. А. Коротких

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали