ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 7 лютого 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів - Балюка М. І., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шаповалової О. А., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Карго-Сервіс" (далі - ТОВ) до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (далі - МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

У червні 2006 року ТОВ звернулося в господарський суд Одеської області з позовом до МДПІ в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2006 року N 00000182331/0, яким внаслідок неправильного застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 334/94-ВР) йому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 6000,00 грн. та застосовано штрафні санкції з цього податку на суму 770,00 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 16 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2007 року та Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2010 року, позов задоволено.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частиною 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідач, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР, просить скасувати ухвалу цього суду та направити справу на новий касаційний розгляд.

Заява МДПІ про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

МДПІ в заяві про перегляд Верховним Судом України судових рішень у цій справі на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції норми матеріального права посилається на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 13 квітня 2004 року.

У цій постанові Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, зазначила, що при визначенні складових валового доходу у підпункті 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР (у редакції Закону від 18 листопада 1997 року N 639/97-ВР) передбачено, що до доходів з інших джерел та від позареалізаційних операцій включаються суми безповоротної фінансової допомоги. Що ж до правил оподаткування операцій з одержання та повернення сум фінансової поворотної допомоги, то платники податку, які включили суми поворотної фінансової допомоги до складу валових витрат відповідно до роз'яснень контролюючих органів, мають право включити суми такої допомоги (її частини) до складу валових витрат за результатами податкового періоду, в якому відбувається її повернення.

У справі, яка розглядається, касаційний суд виходив із того, що відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець цього періоду від осіб, що не є платниками податку (у тому числі нерезидентів) або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пункту 7.2 статті 7 або у статті 10 цього Закону. У разі, коли у майбутніх податкових періодах платник повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

На думку суду, зміст наведеної правової норми свідчить про те, що законодавець пов'язує можливість збільшення валових доходів на суму поворотної фінансової допомоги з фактом її неповернення на кінець звітного періоду її отримання. Оскільки ТОВ отримало поворотну фінансову допомогу та повернуло її у межах одного звітного періоду, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР не відповідає правильному застосуванню наведеної норми.

Доводи заяви та аналіз судових рішень не дають підстав для висновку, що судами було неоднаково застосованопідпункт 4.1.6 пункт 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР.

Посилання в заяві на те, що позивачем не доведено факт повернення позики, а суди безпідставно прийшли до висновку про її повернення не може бути підставою для перегляду судових рішень у цій справі, оскільки за правилами чинного КАС Верховний Суд України позбавлений можливості перевіряти правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановленому цим Кодексом, а підставою для перегляду судових рішень у справах адміністративної юрисдикції, як установлено пунктом 1 частини 1 статті 237 КАС, є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно з частиною 1 статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Зважаючи на те, що неоднаковість правозастосування положень матеріального права не підтвердилася, заява МДПІ про перегляд ухвалених у його справі судових рішень не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Карго-Сервіс" до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий 

В. В. Кривенко 

Судді: 

М. І. Балюк 

  

І. С. Берднік 

  

С. М. Вус 

  

Л. Ф. Глос 

  

Т. В. Гошовська 

  

Л. І. Григор'єва 

  

М. І. Гриців 

  

В. С. Гуль 

  

В. І. Гуменюк 

  

М. Б. Гусак 

  

А. А. Ємець 

  

Т. Є. Жайворонок 

  

В. В. Заголдний 

  

Г. В. Канигіна 

  

М. Р. Кліменко 

  

Є. І. Ковтюк 

  

М. Є. Короткевич 

  

О. А. Коротких 

  

В. І. Косарєв 

  

О. В. Кривенда 

  

О. Т. Кузьменко 

  

Д. Д. Луспеник 

  

Н. П. Лященко 

  

В. Л. Маринченко 

  

Л. І. Охрімчук 

  

П. В. Панталієнко 

  

М. В. Патрюк 

  

В. Ф. Пивовар 

  

П. П. Пилипчук 

  

О. І. Потильчак 

  

Б. М. Пошва 

  

О. Б. Прокопенко 

  

А. І. Редька 

  

Я. М. Романюк 

  

Ю. Л. Сенін 

  

А. М. Скотарь 

  

Т. С. Таран 

  

О. О. Терлецький 

  

Ю. Г. Тітов 

  

О. А. Шаповалова 

  

І. Б. Шицький 

  

В. Ф. Школяров 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали