ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17.05.2011 р.

N К-9469/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - Шипуліної Т. М., суддів - Голубєвої Г. К., Карася О. В., Рибченка А. О., Федорова О. М. розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року по справі N 2/10-303-2007А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т. М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія встановила:

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" (далі - ТОВ "Кронос", позивач) до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ у м. Алушті Автономної Республіки Крим, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення N 0004951503/0 від 06.11.2006 про визначення нарахування позивачеві штрафних санкцій у сумі 17176,56 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2007 року позовні вимоги - задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення N 0004951503/0 від 03.11.2006, стягнуто з ДПІ у м. Алушті Автономної Республіки Крим на користь позивача 3.40 грн. державного мита.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2007 року скасовано, прийнято нову, якою позов задоволено, визнано протиправним та скасовано прийняте 03.11.2006 ДПІ у м. Алушті Автономної Республіки Крим податкове повідомлення-рішення N 0004951503/0 (вих. N 5177/10/15 від 06.11.2006) про застосування до позивача за затримку на 64 календарних дні сплати узгодженої суми податкового зобов'язання-орендної плати за землю у сумі 17176,56 грн., штрафу у розмірі 20 % чи 3435,32 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 20.04.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 17.07.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, вимог ст. 17 Закону України "Про плату за землю", п. 1.11 ст. 1, п. 5.1, п. 5.3 ст. 5, п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" (далі - Закон України N 2181-III).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач з 26.07.2002 по 06.06.2006 року своєчасно сплачував орендну плату за земельні ділянки, а з 06.06.2006 придбав земельні ділянки у власність.

На підставі акта перевірки N 1652/15-3/3195365 від 02.11.2006, складеного за результатами невиїзної документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 31.07.2006 по 10.10.2006, відповідачем було прийнято податкове-повідомлення рішення від 03.11.2006 N 0004951503/0 (вих. N 5177/10/15 від 06.11.2006) про застосування до позивача за затримку на 64 календарних дні сплати узгодженої суми податкового зобов'язання-орендної плати за землю у сумі 17176,56 грн., штрафу у розмірі 20 % чи 3435,32 грн.

Зі змісту вищезазначеного акта вбачається, що з жовтня 2006 року позивач подав уточнюючі розрахунки орендної плати за земельні ділянки, якими зменшив раніше визначені за розрахунками податкові зобов'язання, чим порушив на 64 і 34 календарних дня сплату узгоджених сум податкового зобов'язання у сумах 7138,95 грн. (6799,61 + 339,34) - на 64 календарних дня, і 10037,43 грн. (9698,09 + 339,34) на 34 календарних дня. Усього на суму 17176,56 грн. затримка від 30 до 90 календарних днів (а. с. 6 - 10).

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2006 року позивач первинно визначив собі податкові зобов'язання з земельного податку (орендної плати) за 2006 рік, за договором оренди від 26.07.2002 року, відповідно до якого мав у оренді 2,4339 га землі під санаторій "Альбатрос" (а. с. 33, 34 - 35).

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 тапідпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України N 2181-III самостійно визначене платником податків у податковій декларації податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Це зобов'язання повинно бути сплачено протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації; при цьому, у майбутніх податкових періодах платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України N 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, при затримці від 30 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки визначальною умовою для застосування штрафу на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України N 2181-III є фактична сплата узгодженого податкового-зобов'язання з затримкою встановлено строку, а у даному випадку має місце подання уточненого розрахунку податкового зобов'язання, що за своєю природою не є сплатою податкового зобов'язання, суд касаційної інстанції відзначає про відсутність у відповідача підстав для застосування штрафних санкцій.

З огляду на зазначене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року по справі N 2/10-303-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали