ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 7 листопада 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом приватного акціонерного товариства "Зап-Екоресурс" (далі - ПАТ) до державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

У березні 2008 року ПАТ звернулося в господарський суд Запорізької області з позовом до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 березня 2008 року N 0000352302/0 у частині донарахування 1038575 грн. податку на прибуток та 949905 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На обґрунтування позову ПАТ зазначило, що ДПІ невірно визначила термін закінчення строку позовної давності і, відповідно, неправильно розрахувала періоди, у яких відбулося заниження валового доходу, та на порушення вимог пункту 1.20 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон N 334/94-ВР) самостійно та у спосіб, який ПАТ вважає неправомірним, розрахувала звичайну ціну продажу об'єкта нерухомості.

Господарський суд Запорізької області постановою від 10 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року, позовні вимоги задовольнив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 4 серпня 2011 року рішення судів попередніх інстанцій скасував та прийняв нове - про відмову у задоволенні позову.

У заяві про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 4 серпня 2011 року ПАТ посилається на неоднакове застосування касаційним судом підпунктів 1.20.1, 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 334/94-ВР.

На обґрунтування заяви ПАТ додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2010 року (справа N К-14444/07), від 10 серпня 2010 року (справа N К-18844/10), від 15 вересня 2010 року (справа N К-23295/07), від 9 грудня 2010 року (справа N К-11662/08), від 19 липня 2011 року (справа N К-31541/09), які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 334/94-ВР доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що доход отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг), повинен бути не меншим за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу, у тому випадку, коли договір купівлі продажу укладається між платником податку і пов'язаною особою.

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 зазначеного Закону передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом N 334/94-ВР, покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу.

При визначенні звичайної ціни на об'єкт нерухомості слід враховувати такі умови, як його місце розташування, фізичний стан, а також те, чи здійснювалось поліпшення такого об'єкта. Звичайна ціна об'єкта нерухомості не може бути визначена без належної оцінки зазначених економічних факторів.

З'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом. Таким чином, будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, підпунктом 1.20.3 пункту 1.20 статті 1 Закону N 334/94-ВР встановлено спеціальне правило, за яким звичайною визнається ціна, що міститься у такому оголошенні, а відповідно до підпункту 1.20.4 пункту 1.20 цієї статті якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або їх продаж здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажу.

У справі, що розглядається, касаційний суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи у задоволенні позову, не звернув увагу на наведені вимоги законодавства, а керувався тим, що ПАТ не провело переоцінку об'єкта нерухомості перед його продажем.

Оскільки при вирішенні спору касаційний суд неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, то заява ПАТ підлягає задоволенню, а постанова Вищого адміністративного суду України - скасуванню з направленням справи на новий касаційний розгляд до цього ж суду.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

Заяву приватного акціонерного товариства "Зап-Екоресурс" задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 4 серпня 2011 року скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд до цього суду.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. В. Кривенко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

М. І. Гриців

 

Л. І. Григор'єва

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

А. А. Ємець

 

Є. І. Ковтюк

 

М. Р. Кліменко

 

П. І. Колесник

 

О. А. Коротких

 

М. Є. Короткевич

 

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

М. В. Патрюк

 

О. І. Потильчак

 

О. Б. Прокопенко

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали