ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

27.10.2011 р.

N К/9991/20108/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі - Калашнікової О. В., Васильченко Н. В., Цуркана М. І., Черпіцької Л. Т., Чалого С. Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року у справі за позовом ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, встановила:

В грудні 2010 року ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (далі - НКМЗ) звернувся з позовом до Східної митниці та Головного управління державного казначейства у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Східної митниці: - від 01.11.2010 р. N 11-29/10192 щодо неможливості застосування митної вартості товару, заявленої ЗАТ "НКМЗ" у вантажній митний декларації (далі - ВМД) від 06.08.2010 р. N 700020001/2010/005568, - 16.08.2010 р. N 700020001/2010/000079/1 про визначення митної вартості товару у сумі 42636,00 доларів США; зобов'язання держказначейства повернути позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 6932,11 грн.

В позові зазначає, що Східною митницею безпідставно застосовано митну вартість за ВМД 700020001/2010/006058 внаслідок необґрунтованого твердження щодо неподання ЗАТ "НКМЗ"додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості.

Уточнюючи вимоги відмовився від позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Східної митниці від 01.11.2010 р. N 11-29/10192 щодо неможливості застосування митної вартості товару, заявленої ЗАТ "НКМЗ" у вантажній митний декларації від 06.08.2010 р. N 700020001/2010/005568 та просив стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 6932,11 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року позов задоволено частково. Провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Східної митниці від 1 листопада 2010 року N 11-29/10192 щодо неможливості застосування митної вартості товару, заявленої ЗАТ "НКМЗ" у вантажній митний декларації від 6 серпня 2010 року N 700020001/2010/005568 закрито. В іншій частині позовні вимоги задоволені. Визнано протиправним та скасовано рішення Східної митниці від 16 серпня 2010 року N 700020001/2010/000079/1 про визначення митної вартості товару у сумі 42636 (сорок дві тисячі шістсот тридцять шість) гривень 00 доларів США. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 6932,11 грн.

У касаційній скарзі Східна митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ЗАТ "НКМЗ" зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області у якості юридичної особи з 01.04.94 р., про що зазначено у Свідоцтві Серія А00 N 606007, ідентифікаційний код юридичної особи - 05763599.

ЗАТ "НКМЗ" подано до Східної митниці ВМД від 06.08.2010 р. N 700020001/2010/005568 та декларацію митної вартості від 06.08.2010 р. 700020001/2010/005568, якою визначило митну вартість товару - плавиково-шпатовий концентрат металургійний марки ФК-85, ГОСТ 29220-91 вагою брутто 129200 кг (надалі - плавиковий шпат ФК-85) на загальну митну вартість 38243,20 доларів США (301773,00 грн. за курсом НБУ). Зазначений товар придбаний за Контрактом N 029/4378-09 від 08.08.2009 року, укладеного між ARIS" (Литва) в якості продавця, та ЗАТ "НКМЗ", в якості покупця, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує згідно специфікацій, на загальну орієнтовну суму контракту 300000,00 доларів США. Умови поставки - DDU - станція Шпичкино Донецької залізниці. Відповідно до Специфікації N 4 від 31.05.2010 р. до зазначеного контракту продавець продає 420 (± 10 %) тон плавиковий шпат ФК-85 по ціні 296,00 доларів США за тону на загальну суму 124320,00 доларів США., строк поставки 210 тон - липень 2010 р., 210 тон - серпень 2010 р.

Згідно відміток митниці на декларації митної вартості N 700020001/2010/005568 для визначення митної вартості товару необхідне надання додаткових документів, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; відповідна бухгалтерська документація; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

У зв'язку з ненаданням вказаних документів, митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товарів N 700020001/2010/000079/1 від 16.08.2010 р., де визначено митну вартість на плавиковий шпат ФК-85 у розмірі 42636,00 доларів США (за 129200 кг).

З картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України N 700020001/0/00099 від 16.08.2010 р. вбачається, що товари не підлягають митному оформленню з таких причин: у зв'язку із ненаданням декларантом додаткових документів щодо підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до п. 11 постанови КМ України від 20.12.2006 р. N 1766. При цьому зазначено, що прийняття митної декларації та пропуск товарів через митний кордон України може бути здійснено за умови подання нової ВМД з урахуванням рішення про визначення митної вартості товарів від 16.08.2010 р. N 700020001/2010/000079/1.

В подальшому позивачем подана нова ВМД N 700020001/2010/006058 від 21.08.2010 р., в якій зазначено ціну товару у розмірі 301750,31 грн. та відкориговану загальну ціну товару у розмірі 336410,83 грн., з урахуванням рішення про визначення митної вартості товарів N 700020001/2010/000079/1.

У листі від 20.08.2010 р. 3026/1507 позивач просив дозволити випуск у вільний обіг товару - плавикового шпату ФК-85 під зобов'язання декларанта, та визначив обраний вид гарантійних зобов'язань - сплата митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митим органом. Листом від 21.08.2010 р. N 11-29/7304 митницею товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання -сплата до держбюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Листом від 07.09.2010 р. N 11-29/7835 Східна митниця витребувала у позивача додаткові документи, відповідно до яких може бути підтверджена митна вартість, заявлена декларантом, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини; прибуткові (товарні) накладні (ордери); платіжні документи, що підтверджують факт оплати за імпортований товар (банківські виписки, платіжні доручення); оборотно-сальдові відомості за рахунками 201/281, 312, 632 за поточний квартал.

Супровідним листом від 17.09.2010 р. N 026/1625 позивач надав до Східної митниці документи, а саме: - копія договору з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість, яких визначена між UAB " та "Эи БИ АЙ"; - копія рахунку про здійснення платежів третім особам N 031329956 від 05.08.2010 р.; - калькуляція фірми-виробника товару б/н від 10.06.2010 р.; - оригінал висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" N 2121 від 25.08.2010 р.; - копія прибуткового ордеру N 1015 від 27.08.2010 р.; - платіжне доручення 3528 від 20.08.2010 р.; - виписка з банківського рахунку від 20.08.2010 р.; - оборотно-сальдова відомість за рахунком 632 за період з 01.07.2010 р. по 15.09.2010 р.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної митницею за шостим методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів повинна бути вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ЗАТ "НКМЗ" сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Між тим, такий висновок судів не знаходить свого підтвердження за встановленими по справі обставинами.

Порядок декларування митної вартості товарів при їх ввезенні в Україну регулюється статтями 259 - 273 Митного кодексу України (МК України) та постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження" від 20 грудня 2006 року N 1766 (Порядок N 1766).

Відповідно до частин першої та другої статті 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

З матеріалів справи вбачається, що Митницею самостійно визначено митну вартість товару з використанням резервного методу.

Колегія суддів вважає обґрунтованим сумнів митного органу щодо достовірності задекларованої митної вартості товару та можливості її визначення з використанням першого методу, тому, пропозиція Митниці надати додаткові відомості для підтвердження задекларованої митної вартості є доречною та такою, що ґрунтується на вимогах законодавства.

За правилами пункту 11 Порядку N 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

З матеріалів справи вбачається, що процедуру консультацій щодо вибору методу визначення митної вартості пройдено, про що свідчить підпис представника декларанта на деклараціях митної вартості.

Крім того, судами встановлено, що на момент прийняття оскаржуваних рішень до митниці не подавалися документи на підтвердження транспортних витрат, а саме: оборотно-сальдові відомості по рахункам 201/281; 312 а також інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару. Зазначена інформація не була надана з посиланням на те, що товар - плавиковий шпат ФК-85 не відноситься до біржового, а вимога про надання відомості по рахунку 218 є необґрунтованою та такою, яку необхідно було б виконати у разі відображення руху ТМЦ, що надійшли на підприємство з метою продажу, а не рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється.

Однак, матеріали справи свідчать, що висновок про відсутність необхідності надання оборотно-сальдових відомостей по рахункам 201/281; 312 та інформації зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару не спростовує доводів митниці щодо визначення митної вартості товару.

Колегія суддів вважає, що відповідач дійшов правильного висновку про неможливість застосування першого-п'ятого методу визначення митної вартості, та обґрунтовано застосував шостий метод, оскільки позивачем не подавались вказані документи під час запиту митним органом.

Виходячи з викладеного, суди першої та апеляційної інстанції дійшли до помилкового висновку про необов'язковість подання позивачем додаткових документів на вимогу митниці, і, відповідно, про незаконність відмови останньої у митному оформленні товару та самостійного визначення його вартості.

Враховуючи наведені обставини та вимоги закону, колегія суддів вважає, що судами повно встановлені фактичні обставини справи, але зроблені помилкові висновки, які спростовуються доводами касаційної скарги. Беручи до уваги, що позивачем не спростовано правомірності дій відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню, як такі що ґрунтується на невірних висновках та неправильному застосуванню норм матеріального та процесуального права, з постановленням по справі нової постанову про відмову у задоволені позову.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлено повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи наведені обставини та вимоги закону, колегія суддів вважає, що судами повно встановлені фактичні обставини справи, але зроблені помилкові висновки, які спростовуються доводами касаційної скарги. Беручи до уваги, що позивачем не спростовано правомірності дій відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню, як такі що ґрунтується на невірних висновках та неправильному застосуванню норм матеріального та процесуального права, з постановленням по справі нової постанову про відмову у задоволені позову.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлено повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Східної митниці задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року скасувати, постановити нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали