ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27.04.2011 р.

N К-34043/10

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого, судді Гордійчук М. П. (суддя-доповідач), суддів: Бим М. Є., Гончар Л. Я., Сіроша М. В., Харченка В. В., секретар судового засідання Сухина А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Казенного заводу порошкової металургії на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року у справі за позовом Казенного заводу порошкової металургії до Кабінету Міністрів України, треті особи: Первинна профспілкова організація Казенного заводу порошкової металургії, Міністерство промислової політики України, Міністерство фінансів України, про визнання протиправним та скасування розпорядження, встановила:

У лютому 2009 року позивач Казенний завод порошкової металургії (надалі - КЗПМ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (надалі - КМУ) про визнання протиправним та скасування розпорядження N 1143-р від 20.08.2008 року "Про управління цілісним майновим комплексом бази відпочинку "Любич" з 20.08.2008 року з тих підстав, що база відпочинку "Любич" с. Літки Броварського району Київської області та Дитячий оздоровчий табір санаторного типу "Любич" є відокремленими підрозділами позивача. Вважав, що розпорядження відповідача є таким, що прийняте з порушенням чинного законодавства України, а саме: в порушення Регламенту Кабінету Міністрів України воно не було розміщене на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади, не розглядалось в установленому законодавством порядку щодо колегіального його прийняття. Також позивач стверджував, що дане розпорядження підписане Прем'єр-міністром України одноособово. Крім того, зазначав, що не було погодження передачі бази відпочинку "Любич" з трудовим колективом КЗПМ.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів вмотивовані тим, що спірне розпорядження КМУ від 20.08.2008 року N 1143-р прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, КЗПМ звернувся з касаційною скаргою про їх скасування та просить винести нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спірним розпорядженням відповідача "Про управління цілісним майновим комплексом бази відпочинку "Любич" від 20.08.2008 року N 1143-р з 20.08.2008 року вирішено передати із сфери управління Міністерства промислової політики України до сфери управління Міністерства фінансів України, згідно з актом прийняття-передачі основних засобів від 04.08.2004 року, цілісний майновий комплекс бази відпочинку "Любич" (с. Літки, Броварського району Київської області).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до вірного висновку, і з цим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, виходячи з наступного.

Акти КМУ з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень, що передбачено п. 3 ст. 53 Закону України "Про Кабінет міністрів України" (надалі - Закон), а згідно ч. 1 ст. 117 Конституції України та ст. 53 Закону розпорядження та постанови є обов'язковими до виконання.

Статтями 2 та 20 Закону передбачено основні завдання та повноваження КМУ, в тому числі і здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Так, п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що об'єктами управління державної власності є майно, яке передано казенним підприємствам в оперативне управління, та майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.

А відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 вищезазначеного Закону, КМУ є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної форми власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом. Здійснюючи управління об'єктами державної власності, КМУ визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління державної власності.

Таким чином, суди прийшли до вірного висновку, і з цим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що вирішення питань щодо управління цілісним майновим комплексом бази відпочинку "Любич" є виключною компетенцією КМУ, що також передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року N 1482.

Оскільки, Кабінет Міністрів України є колективним органом, то така його вказівка (колективного органу) була оформлена розпорядженням.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Казенного заводу порошкової металургії залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку, встановленими ст. ст. 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали