МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

05.01.2010 р.

Справа N 2а-4216/09/1470


Колегія суддів Миколаївського окружного адміністративного суду у складі головуючого, судді - Устинова І. А., суддів: Зіньковського О. А., Біоносенко В. В., при секретарі судового засідання - Богзи Н. А. (за участю позивача - ОСОБА_1, представники відповідачів у судове засідання не з'явились), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправним та скасування Розпорядження Президента України від 14 грудня 2007 року, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, встановила:

В січні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що Розпорядженням Президента України від 14 грудня 2007 року N 298/2007-рп він був звільнений з посади голови Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області в період його тимчасової непрацездатності. Крім того, зазначене розпорядження не містить передбаченої законом правової підстави для звільнення, адже він належним чином виконував свої службові обов'язки. Просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Президента про його звільнення, поновити його на посаді голови Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області та стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня його звільнення до дня ухвалення рішення судом.

Представник Президента України просив розглянути справу за його відсутністю, на підставі наявних доказів.

Представник Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області позов не визнав, просив відмовити в задоволені позову, посилаючись на правильність прийнятого Президентом України рішення щодо позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши і оцінивши наявні в справі докази, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 4, 9, 10 статті 118 Конституції України встановлено, що голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів на строк повноважень Президента України.

Розпорядженням Президента України від 28.05.2005 року N 1073/2005-рп позивача ОСОБА_1 було призначено на посаду голови Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі подання Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу.

7 грудня 2007 року Кабінет Міністрів України звернувся до Президента України з поданням за N 7702/0/2-07 щодо звільнення ОСОБА_1 з посади голови Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області за неналежне виконання службових обов'язків.

Розпорядженням Президента України від 14.12.2007 року N 298/2007-рп позивача було звільнено з займаної посади. Підставою звільнення в розпорядженні вказано неналежне виконання службових обов'язків.

Рішенням колегії Миколаївської обласної державної адміністрації від 29 жовтня 2007 року у пункті 12 було рекомендовано голові Миколаївської обласної державної адміністрації розглянути питання відповідності займаній посаді голові Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_1.

У поданні голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 8 листопада 2007 року на адресу Кабінету Міністрів України про звільнення позивача з посади підставою звільнення зазначена невідповідність займаній посаді.

У рішенні Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади підстава звільнення взагалі не зазначена.

І тільки у поданні Прем'єр - Міністра України від 7 грудня 2007 року на адресу Президента України про звільнення ОСОБА_1 з посади зазначена підстава звільнення "за неналежне виконання службових обов'язків". В той же час, в поданні не зазначено жодної з підстав передбачених статтею 30 Закону України "Про державну службу".

Таким чином і в Розпорядженні Президента України від 14.12.2007 року N 298/2007 не вказано жодної правової підстави для звільнення позивача з посади голови Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Вирішуючи питання про звільнення позивача з публічної служби, Президент України діяв всупереч вимог частини 2 статті 19 Конституції України, частини 2 статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 30 Закону України "Про державну службу", оскільки в розпорядженні не обґрунтував правових підстав для звільнення позивача із займаної посади.

З цього слідує, що ані суб'єкти владних повноважень, які відповідно до законодавства мають право ініціювати звільнення посадовця, в тому числі і Кабінет Міністрів України, ані Президент України не визначились з дійсними підставами звільнення позивача з займаної посади.

З історії хвороби та листка непрацездатності позивача видно, що він знаходився на стаціонарному лікуванні в медичному закладі з 10.12.2007 року по 07.01.2008 року. Таким чином, ОСОБА_1 був звільнений з посади в період його тимчасової непрацездатності.

Наявність спеціальних законів не виключає можливості застосування до правовідносин, пов'язаних із проходженням громадянами публічної служби та її припиненням окремих норм трудового законодавства у випадках передбачених спеціальними законами.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється, передусім, із підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, а також з підстав визначених даною статтею. Таким чином, при звільненні особи з публічної служби за загальними підставами передбаченими Кодексом законів про працю України, на цю особу можуть поширюватися гарантії передбачені цим Кодексом, в тому числі і заборона звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, якщо інше прямо не передбачено спеціальним законом.

Звільняючи позивача із займаної посади в період його тимчасової непрацездатності Президент України не дотримався положень Кодексу законів про працю України, щодо заборони звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.

Спір про поновлення на публічній службі полягає у вимогах про визнання неправомірним рішення щодо припинення публічної служби та про поновлення на посаді та у вимогах про присудження заробітної плати та іншого грошового утримання втраченого особою у зв'язку з неправомірним звільненням з посади.

В даному випадку суб'єкт владних повноважень, уповноважений вирішувати питання про призначення громадян на публічну службу звільнення з публічної служби (Президент України), не співпадає в особі з органом державної влади (місцева державна адміністрація), де цей громадянин перебуває на публічній службі.

У зв'язку з цим з Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області слід стягнути на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Відповідно до довідки про доходи виданої Новоодеською районною державною адміністрацією Миколаївської області середня заробітна плата ОСОБА_1 складає 4502 гривень 35 копійок. Відповідно до розрахунку по виплаті заборгованості з заробітної плати ОСОБА_1 за період з 15.02.2008 року по 30.12.2009 року виданої Новоодеською районною державною адміністрацією Миколаївської області, заборгованість за вказаний період складає 101107 гривень 2 копійки.

Таким чином, з Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути заробітну плату за час його вимушеного прогулу в сумі 101107 гривень 2 копійки.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання і у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 158, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Президента України від 14 грудня 2007 року N 298/2007-рп про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді голови Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Стягнути з Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 101107 гривень 2 копійки за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення по день постановлення рішення судом.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 29 гривень 96 копійок.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 4502 гривні 35 копійок допустити до негайного виконання.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена у відповідності до ст. ст. 185, 186 КАС України до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Виконавчий лист у відповідності зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 11.01.2010 р.

 

Головуючий, суддя

І. А. Устинов

Судді:

В. В. Біоносенко

 

О. А. Зіньковський





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали