КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12.10.2010 р.

Справа: N 2-а-5616/09

Ухвалу залишено без змін(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2011 року) (Ухвала N К-34043/10)

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого, судді - Умнової О. В., суддів: Василенко Я. М., Кузьменко В. В., при секретарі: Скопенко Л. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Казенного заводу порошкової металургії на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року по адміністративній справі за позовом Казенного заводу порошкової металургії до Кабінету Міністрів України, треті особи: Первинна профспілкова організація Казенного заводу порошкової металургії, Міністерство промислової політики України, Міністерство фінансів України, База відпочинку "Любич", про визнання протиправним та скасування розпорядження, встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача "Про управління цілісним майновим комплексом бази відпочинку "Любич" з 20.08.2008 року від 20.08.2008 року N 1143-р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядження відповідача "Про управління цілісним майновим комплексом бази відпочинку "Любич" від 20.08.2008 року N 1143-р, вирішено передати із сфери управління Міністерства промислової політики України до сфери управління Міністерства фінансів України, згідно з актом прийняття-передачі основних засобів від 04.08.2004 року цілісний майновий комплекс бази відпочинку "Любич" (с. Літки Броварського району Київської області).

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суб'єкта владних повноважень звернувся до суду з відповідним позовом про визнання його протиправним і скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що оскаржуване позивачем розпорядження прийнято відповідачем на підставі та у межах встановлених Конституцією України та законами України повноважень.

Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України та ст. 53 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції та на виконання Конституції і законів України видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Згідно п. 3 ст. 53 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" акти КМУ з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.

До основних завдань Кабінету Міністрів України зокрема належать: забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України; забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону. (ст. 2 Закону)

До повноважень КМУ, згідно ст. 20 Закону відноситься здійснення, відповідно до закону, управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами, делегування в установленому законом порядку окремих повноважень щодо управління зазначеними об'єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб'єктам господарювання.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" об'єктами управління державної власності є майно, яке передано казенним підприємствам в оперативне управління та майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" КМУ є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної форми власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом. Здійснюючи управління об'єктами державної власності КМУ визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління державної власності.

Враховуючи правовий статус бази відпочинку "Любич" вирішення питань щодо управління її цілісним майновим комплексом є виключною компетенцією КМУ.

З аналізу підстав, мети і способу прийняття розпорядження КМУ від 20.08.2008 року N 1143-р вбачається, що відповідач прийняв дане рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення.

Висновки суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення підтверджуються належними та допустимими доказами, узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Позиція позивача спростована відповідачем в ході розгляду справи та не ґрунтується на належній доказовій базі.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, наданим сторонами доказам та вірно застосував норми Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", правову позицію з приводу яких обґрунтовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на належні та допустимі докази, довів суду правомірність прийнятого ним рішення. Його позиція ґрунтується на вірному трактуванні норм матеріального права та фактичних обставинах справи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу Казенного заводу порошкової металургії залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 18.10.2010 року.

 

Головуючий, суддя

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали