ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28.04.2011 р.

N К-29657/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів - Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Цуркана М. І., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2010 року у справі N 2-а-972/10 за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Криворізької митниці - начальника СБК та ПМП Корніяша Сергія Вікторовича про визнання протиправними дій та скасування постанови, встановила:

У травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до заступника начальника Криворізької митниці - начальника СБК та ПМП Корніяша Сергія Вікторовича, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо складання постанови N 0048/11300/10 по справі про порушення митних правил N 0048/11300/10 від 12.05.2010 р.; скасувати постанови N 0048/11300/10 по справі про порушення митних правил N 0048/1130/10 від 12.05.2010 р.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2010 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2010 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі плану-графіку проведення документальних перевірок юридичних осіб на 1 квартал 2010 року відбулася планова перевірка стану дотримання відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" законодавства України з питань митної справи за період роботи з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р.

Під час здійснення перевірки ВАТ "НЗФ" комісією встановлені надлишки сировини, що були фактично переміщені через митний кордон України за вантажно-митною декларацією, які зазначені у додатках 1, 2 до акту перевірки, та не були задекларовані в Криворізькій митниці.

В ході перевірки до ВАТ "НЗФ" були направлені письмові запити щодо отримання оригіналів і оформлених належним чином карток складського обліку імпортованої сировини, копії "Журналу - ордеру N 3" та копій прибуткових документів за реєстраційними документами, які відповідають реєстраційному номеру прибуткового ордера.

ВАТ "НЗФ" листами від 16.03.2010 р., 18.03.2010 р., 23.03.2010 р., 25.03.2010 р. за підписами комерційного директора ОСОБА_1 було відмовлено Криворізькій митниці у наданні таких документів.

12 травня 2010 року постановою Криворізької митниці N 0048/11300/10 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 342 Митного кодексу України. Накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 грн.

Відповідно до ст. 342 Митного кодексу України перешкоджання посадовій особі митного органу під час здійснення нею митного контролю або провадження в справах про контрабанду та порушення митних правил у доступі до товарів, транспортних засобів і документів, а також непред'явлення в установлений законодавством строк без поважних причин таких товарів, транспортних засобів і документів посадовій особі митного органу чи призначеному нею експерту або спеціалісту тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Пункт 17 ст. 1 Митного кодексу України визначає, що митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Митні органи, реалізуючи митну політку України, згідно ст. 11 МК України виконують, зокрема, такі основні завдання, як виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, захист економічних інтересів України.

Пунктом 15 ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 41 Митного кодексу України однією з форм митного контролю є перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Стаття 69 МК України встановлює, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Так, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, в тому числі шляхом перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Судами встановлено, що посадовою особою ВАТ "НЗФ" ОСОБА_1 було відмовлено Криворізькій митниці в наданні завірених належним чином копій документів для перевірки даних стосовно надлишків сировини, отриманої ВАТ "НЗФ".

В даному випадку мало місце підміна понять, оскільки орган державної митної служби контролює правильність подання документів при переміщенні товарів через митний кордон України та контролює додержання законодавства України з питань митної справи.

Таким чином, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо відсутності обов'язку ВАТ "НЗФ" надати затребувані документи, оскільки вони не стосуються переміщення товарів через митний кордон України, щодо невідповідності їх ненадання визначенню порушень митних правил, а, отже, і незаконності оскаржуваної постанови Криворізької митниці.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя

К. Г. Леонтович

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали