ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.08.2011 р.

N К-20169/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М. І. - головуючий, судді: Маринчак Н. Є., Острович С. Е., Степашко О. І., Усенко Є. А., розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області (далі - ДПІ) на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 01.07.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2010 у справі N 2а-1622/09 за позовом ОСОБА_1 до ДПІ про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України встановив:

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 01.07.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2010, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано постанови у справах про адміністративне правопорушення від 26.01.98, від 12.03.98 та від 18.05.98. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що податковим органом було порушено законодавчо встановлений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки протоколи про вчинені позивачем порушення були складені без його участі, без відібрання пояснень у ОСОБА_1 та без повідомлення останнього належним чином про притягнення його до адміністративної відповідальності.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що позивачем як директором товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" (далі - ТОВ "Імпекс") було порушено строки подання платіжних доручень до банку про сплату земельного податку, визначені статтею 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 1997 рік" та статтею 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік", що обумовлює законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно з оскаржуваними постановами.

З огляду на нез'явлення у судове засідання представників сторін, яких було належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення судового засідання, справу розглянуто в письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у протоколах про адміністративні правопорушення від 19.01.98 N 0047, від 26.02.98 N 0291 та від 11.05.98 N 0617 працівниками ДПІ було зафіксовано факти неподання директором ТОВ "Імпекс" ОСОБА_1 платіжних доручень про сплату податку за землю у строки, передбачені статтею 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 1997 рік" та статтею 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік". Наведені обставини стали підставою для прийняття керівником податкового органу оскаржуваних постанов у справах про адміністративні правопорушення, згідно з якими на ОСОБА_1 накладено штрафи у розмірі 170 грн. за кожною з цих постанов.

Відповідно до статті 1632 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приймаючи рішення про задоволення позову, попередні судові інстанції послалися на те, що під час розгляду зазначених справ про адміністративні правопорушення податковим органом було порушено приписи статей 256, 268, 278, 280 КУпАП. Наведене, за висновком судів, виключає правомірність застосування до позивача оспорюваних штрафних санкцій.

Однак з такою правовою оцінкою обставин справи погодитися не можна. Адже порушення суб'єктом владних повноважень установленої процедури розгляду адміністративної справи є підставою для застосування до такого суб'єкта заходів дисциплінарної, адміністративної відповідальності, однак не звільняє правопорушника (у випадку підтвердження факту вчинення ним протиправного діяння) від застосування до нього примусових заходів впливу за протиправні дії (бездіяльність). А відтак, оскільки позивач не заперечував факт несвоєчасного подання ним платіжних доручень до банку про сплату земельного податку за відповідні звітні періоди, не подав докази на спростування цієї обставини, то відсутні підстави вважати незаконним застосування до нього штрафів згідно з оскаржуваними постановами.

На підставі викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувані рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України постановив:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області задовольнити.

2. Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 01.07.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2010 у справі N 2а-1622/09 скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

 

Головуючий, суддя

М. І. Костенко

Судді:

Н. Є. Маринчак

С. Е. Острович

О. І. Степашко

Є. А. Усенко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали