ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 16 січня 2012 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Маринченка В. Л., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Шицького І. Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Дніпроавіа" (далі - Товариство) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі - СДПІ) про визнання протиправними та скасування рішень, встановив:

У серпні 2008 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому, враховуючи заяву про зміну позовних вимог від 8 серпня 2008 року, просило визнати протиправним та скасувати рішення СДПІ від 23 травня 2008 року N 0000348821/16484 та прийняте за наслідками його адміністративного оскарження рішення від 30 липня 2007 року N 0000348821/1/26793 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21359 грн. 99 коп.

Зазначені рішення прийнято відповідачем на підставі акта від 12 травня 2008 року про результати виїзної планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства в період з 1 жовтня 2006 року по 31 грудня 2007 року, в якому вказано на порушення Товариством статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 185/94-ВР), а саме недотримання позивачем установленого для поставки товару за імпортними операціями 90-денного строку.

Зокрема, перевіркою встановлено, що Товариство на виконання контрактів, укладених 4 березня 2006 року з відкритим акціонерним товариством "Гідромаш", 10 березня 2006 року з товариством з обмеженою відповідальністю "НТП "Техно-Пульсар" та 21 лютого 2007 року з фірмою "Aero-Print Securities Ltd", 15, 18 грудня 2006 року та 25 травня 2007 року відповідно перерахувало на адресу нерезидентів передбачені контрактами платежі у доларах США. Таким чином, останнім днем строку поставки товарів на митну територію України згідно зі статтею 2 Закону N 185/94-ВР було відповідно 15, 18 березня та 23 серпня 2007 року. Митне оформлення товарів, імпортованих позивачем за вказаними контрактами, здійснено лише 26 березня, 10 травня та 27 вересня 2007 року, тому, на думку СДПІ, Товариство прострочило вищезгаданий термін їх поставки на 10, 52 та 34 дні відповідно.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних рішень СДПІ про нарахування пені за порушення строку, передбаченого статтею 2 Закону N 185/94-ВР, Товариство послалося на те, що згідно з відміткою Дніпропетровської митниці "Під митним контролем" на рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "НТП "Техно-Пульсар" імпортований позивачем за контрактом від 10 березня 2006 року товар перетнув митний кордон України в межах строку, встановленого згаданою нормою Закону N 185/94-ВР.

Крім того, позивач послався на те, що пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано СДПІ після спливу встановленого статтею 250 Господарського кодексу України строку для застосування адміністративно-господарських санкцій та без урахування положень Закону України від 14 травня 1992 року N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон N 2343-XII) щодо мораторію на задоволення вимог кредиторів, який було введено у зв'язку з порушенням господарським судом 3 листопада 2004 року стосовно позивача справи про банкрутство.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 23 лютого 2009 року позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував рішення СДПІ у частині нарахування пені в сумі 19041 грн. 99 коп. за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 4 березня 2006 року з відкритим акціонерним товариством "Гідромаш" та від 10 березня 2006 року з товариством з обмеженою відповідальністю "НТП "Техно-Пульсар". У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції скасував у частині задоволення позовних вимог, у задоволенні цих вимог відмовив. У решті рішення суду залишив без змін.

У своєму рішенні апеляційний суд вказав на правомірність стягнення з Товариства пені за порушення встановленого Законом N 185/94-ВР строку поставки імпортованих товарів. При цьому виходив із того, що про факт здійснення поставки за імпортним контрактом може свідчити лише належно оформлена вантажна митна декларація, отже, датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення її митного оформлення.

Також апеляційний суд послався на те, що СДПІ, не наділена господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо позивача як суб'єкта господарювання, отже, не є учасником відносин у сфері господарювання, які є переметом регулювання Господарського кодексу України. А тому положення статті 250 цього Кодексу щодо строку застосування адміністративно-господарських санкцій не поширюється на відносини між СДПІ та Товариством з при нарахуванні останньому встановленої статтею 4 Закону N 185/94-ВР пені. Строк та порядок застосування податковим органом такої санкції, на думку суду апеляційної інстанції, було врегульовано Законом України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 2181-III).

Погодився апеляційний суд і з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності вчинено Товариством після порушення провадження у справі про його банкрутство, то підстав для застосування статті 12 Закону N 2343-XII щодо заборони нарахування штрафу та пені протягом дії визначеного статтею 1 цього Закону мораторію на задоволення вимог кредиторів немає.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 вересня 2011 року постанову апеляційного суду залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Товариство, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах статей 1, 2 Закону N 185/94-ВР та статей 238, 250 Господарського кодексу України, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 вересня 2011 року, справу направити на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви позивачем додано постанову Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2007 року (N К-7348/06) та ухвали цього суду: від 31 січня 2007 року, від 13 березня 2007 року (N К-20980/06), від 13 березня 2008 року (N К-17021/06), від 7 травня 2008 року (N К-10951/06), від 10 вересня 2009 року та від 10 лютого 2011 року (N К-10970/08-С), у яких згадані норми права, на думку Товариства, застосовано касаційним судом по-іншому та правильно.

Так, у справі, що переглядається, касаційний суд, залишаючи без змін постанову апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, погодився з висновком останнього про те, що датою імпорту товару є дата завершення його митного оформлення, а тому, оскільки митне оформлення імпортованої Товариством продукції здійснене після закінчення встановленого статтею 2 Закону N 185/94-ВР строку для її поставки, то рішення СДПІ про нарахування позивачу передбаченої статтею 4 цього Закону пені є правомірним.

Водночас у судових рішеннях, на які посилається заявник, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що датою імпорту товару є дата перетину таким товаром митного кордону України та прийняття його під митний контроль, а не дата оформлення вантажної митної декларації на нього. Також судом вказано на те, що пеня за порушення встановлених статтями 1, 2 Закону N 185/94-ВР строків є адміністративно-господарською санкцією, застосування якої має відбуватися із дотриманням строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Перевіривши наведені в заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон N 959-XII) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону N 959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону N 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону N 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону N 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

З огляду на викладене, висновок суду касаційної інстанції у справі, що переглядається, про правомірність застосування до позивача санкцій у зв'язку з порушенням строків розрахунків у іноземній валюті є помилковим та не відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України, зокрема у постанові від 4 липня 2011 року N 21-136а11 (Постанова N 21-136а11).

Правова позиція щодо застосування до спірних відносин статті 250 Господарського кодексу України висловлена у постанові Верховного Суду України від 25 березня 2008 року N 21-2343во07.

Питання щодо правильності застосування у справі, яка переглядається, положень названої статті Господарського кодексу України стосовно строків накладення адміністративно-господарських санкцій за правопорушення у сфері господарювання може бути вирішено коли суди, правильно застосувавши норми матеріального права, встановлять факт вчинення такого правопорушення.

У зв'язку з наведеним та відповідно до частини другої статті 243 КАС ухвала Вищого адміністративного суду України від 8 вересня 2011 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

Заяву відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Дніпроавіа" задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 вересня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. Л. Маринченко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

І. Б. Шицький

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали