ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 30 січня 2012 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (у подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів"; далі - ПАТ) до Криворізької митниці Державної митної служби України (далі - Митниця), третя особа - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція, про визнання протиправними дій та визнання протиправною і скасування картки відмови, встановив:

У січні 2008 року ПАТ звернулося до суду із позовом до Митниці, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови ПАТ у здійсненні митного оформлення товару згідно з вантажною митною декларацією від 18 січня 2008 року N 19359 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18 січня 2008 року N 113020000/2008/0000071 (далі - картка відмови).

Як на підставу для прийняття рішення про відмову у здійсненні митного оформлення товару Митниця послалася на порушення позивачем вимог абзацу четвертого частини другої статті 88 Митного кодексу України (далі - МК) в частині ненадання відомостей, передбачених абзацом другим пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 року N 1104 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок).

ПАТ у позові зазначило, що така відмова Митниці є протиправною, оскільки вимоги законодавства, на які посилається відповідач, ним виконано, а ненадання інформації, що не вимагається законодавством, не може бути підставою для видачі картки відмови.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 17 жовтня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовив. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 травня 2009 року рішення суду першої інстанції скасував у частині відмови визнання протиправною та скасування картки, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною та скасував картку відмови, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 вересня 2011 року скаргу Митниці задовольнив: рішення суду апеляційної інстанції скасував, залишивши у силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ПАТ просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та направити справу на новий касаційний розгляд.

Заява ПАТ про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що заявник додав копії різних за змістом судових рішень (ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня та 3 листопада 2009 року), в яких, на думку ПАТ, було неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

У справі, що розглядається, касаційний суд, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанцій та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, зазначив, що апеляційний суд не врахував вимоги статті 63 Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 107-VI), якою заборонено надання відстрочки при сплаті податку на додану вартість (далі - ПДВ), а висновки суду стосовно того, що оскаржувана картка відмови не містить посилань на зазначену норму Закону, не заслуговують на увагу, оскільки, як це передбачено статтями 80, 86 МК, вона містила вмотивовану відмову в прийнятті митної декларації, а також пропозицію виконати зазначені вимоги або застосувати інший спосіб розрахунку, встановлений законом.

У судових рішеннях, на які ПАТ посилається як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, вказується, що неможливість використання вексельної форми оплати ПДВ пов'язана з установленням факту наявності непогашених векселів платником податку або пов'язаними з ним особами. Посилання Митниці в судових засіданнях на вимоги статті 63 Закону N 107-VI, якою на 2008 рік заборонено надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у спірній картці відмови наведені інші підстави відмови у митному оформленні товару.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що він неоднаково застосував положення статті 63 Закону N 107-VI або абзацу другого пункту 4 Порядку.

На думку Верховного Суду України, ухвалення різних за змістом рішень суду у подібних правовідносинах стало наслідком неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, які визначають межі повноважень адміністративного суду при перевірці правильності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Зокрема, в ухвалі, яка переглядається, суд касаційної інстанції зазначив, що суб'єкт владних повноважень, обґрунтовуючи правильність свого рішення, має право посилатися в суді також і на ті підстави, які не враховувалися ним при його ухваленні. Разом із цим, в інших судових рішеннях він дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не може на обґрунтування правомірності свого рішення посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваних рішень.

За правилами чинного КАС Верховний Суд України позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм процесуального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки відповідно до статті 235 цього Кодексу Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановленому зазначеним Кодексом, а підставою для перегляду судових рішень у справах адміністративної юрисдикції є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Зважаючи на те, що причиною ухвалення судом касаційної інстанції різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах є неоднакове застосування одних і тих самих норм процесуального права, а неоднаковість правозастосування положень матеріального права не підтвердилася, то заява ПАТ про перегляд ухвалених у його справі судових рішень не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. В. Кривенко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали