ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27.07.2010 р. 

N К-1990/10 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого, судді - Леонтович К. Г., суддів: Гордійчук М. П., Кравченко О. О., Островича С. Е., Черпіцької Л. Т., секретаря - Нагорного М. В., за участю представників ТОВ "Ковель-Агро-Альянс": Пащука В. І. та Другака Ю. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю 'Ковель-Агро-Альянс" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2009 року за позовом товариства з обмеженою відповідальності "Ковель-Агро-Альянс" до Волинської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови, встановила:

У липні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ковель-Агро-Альянс" звернулося в суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, з позовом до Волинської митниці, в якому просило визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації та митному оформленні N 2201000003/2009/000031 від 30.06.2009 року, а також визнати протиправним рішення N КТ-201-0075-09-К від 24.06.2009 р. про визначення коду товару.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за зовнішньоекономічним контрактом отримує товар - премікси та реалізовує його на території України. Позивачем 30.06.2009 р. при митному оформленні товару була отримана картка відмови в прийнятті митної декларації з причин зміни коду товару, на підставі рішення відділу контролю митної вартості та номенклатури N КТ-201-0075-09-К від 24.06.2009 р. про визначення коду товару. Позивач вважає, що спірний товар премікс не відноситься до готових продуктів тваринництва, а складається із кормових добавок,

вітамінів та відноситься до товарної позиції 2309909910, тому рішення про визначення товару за іншим кодом та картку відмови вважає протиправними.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2009 року позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними та скасовані картка відмови в прийнятті митної декларації у митному оформлені N 201000003/2009/000031 від 30.06.2009 року та рішення Волинської митниці про визначення коду товару від 24.06.2009 року N КТ-201-0075-09-К

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2009 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду товариство з обмеженою відповідальністю "Ковель-Агро-Альянс" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції як незаконне та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами виник спір щодо правильності визначення коду товару за УКТ ЗЕД.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги послався на ті обставини, що товари, які поставляються позивачем в Україну, визначені як премікси, а саме, багатокомпонентні суміші і можуть використовуватися лише як добавки до кормів та не можуть використовуватися для безпосередньої годівлі тварин, а молочні продукти та крохмаль виявлені в незначних кількостях у представлених для митного оформлення преміксах.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що у представлених для митного оформлення преміксах була виявлена при експертній перевірці наявність крохмалю, визначений код товару митницею має більш точний опис товару в порівнянні з товарною під категорією, вказаною позивачем.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно ст. 88 цього Кодексу на декларанта покладаються обов'язки: здійснювати декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'являти товари і транспорті засоби для митною контролю і митного оформлення: надати митому органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори. Статтею 86 Митного кодексу України визначено порядок прийняття митної декларації, а саме; митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач при митному оформленні товару, а саме: вітамінно-мінерального преміксу, визначив код товару за УКТ ЗЕД - 2309 90 99 10, як попередні суміші (премікси). Відповідач на підставі експертного висновку прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації з причин зміни коду товару, на підставі рішення відділу контролю митної вартості та номенклатури N КТ-201-0075-09-К від 24.06.2009 р. про визначення коду товару.

За обставинами справи між сторонами виник спір щодо правильності визначення коду товару, заявленого до митного оформлення. При цьому визначальною ознакою щодо правильності визначення коду є його кількісний, хімічний склад, який містить відповідний вид товару. Судами першої та апеляційної інстанції не встановлено, які хімічні складові входять до складу товару, що декларувався позивачем. Для встановлення хімічного складу товару, що впливає на визначення коду, необхідні спеціальні знання, які реалізовуються шляхом проведення експертизи. Разом з тим ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції для перевірки тверджень сторін щодо хімічного складу товару не провели відповідної експертизи, а вдалися самі до аналізу хімічного складу спірного товару, що недопустимо, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями для визначення хімічного складу товару, наявності біологічно активних речовин. Крім того, судами попередніх інстанцій не досліджена експертна вантажно-митна декларація, інвойси на предмет того, який код товару зазначений поставщиком. За необхідності судам необхідно дослідити інші документи щодо перевірки тверджень сторін.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст. ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги частково спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю 'Ковель-Агро-Альянс" задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2009 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя 

К. Г. Леонтович 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали