ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

13.04.2011 р.

N 2а-12301/10/2670

Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі: головуючий суддя - Огурцов О. П., судді: Санін Б. В., Шрамко Ю. Т., при секретарі судового засідання - Покотило М. С., розглянула адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Національної комісії регулювання електроенергетики України, третя особа: Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України N 812 від 13.07.2010, за участю: позивача 1: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1), позивача 2: не з'явився, позивача 3: не з'явився, позивача 4: не з'явився, позивача 5: не з'явився, позивача 6: не з'явився, позивача 7: не з'явився, позивача 8: не з'явився, представника відповідача 1: ОСОБА_10 (довіреність N 40 від 24.03.2010), представника відповідача 2: ОСОБА_11 (довіреність N 29-22/83 від 18.03.2010), представника третьої особи: ОСОБА_11 (довіреність N 29-22/83 від 18.03.2010)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України, Міністерства юстиції України, третя особа Кабінет Міністрів України, про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України N 812 від 13.07.2010.

30.03.2011 позивачами через канцелярію суду було подано уточнений адміністративний позов, в якому вони доповнили позовні вимоги наступним: "визнати спосіб диференціації ціни на природний газ для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія", яким користується НКРЕ, не відповідним статті 13 Конституції України та Закону України "Про ціни та ціноутворення"; зобов'язати НКРЕ зробити перерахунок за спожитий громадянами України природний газ з моменту введення в дію постанови НКРЕ N 812 від 13.07.2010 за період її дії; визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не відозви повноважень наданих НКРЕ постановою Кабінету Міністрів України N 1548 від 25.12.96 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" відносно встановлення ціни на газ для побутових потреб населення України після доповнення статті 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення" частиною третьою 17.03.99. З аналізу змісту уточненої позовної заяви та вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо не відозви повноважень наданих НКРЕ постановою Кабінету Міністрів України N 1548 від 25.12.96 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" відносно встановлення ціни на газ для побутових потреб населення України після доповнення статті 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення" частиною третьою 17.03.99 колегією судів не було встановлено в чому саме полягає на думку позивачів бездіяльності Кабінету Міністрів України, водночас у судовому засіданні 13.04.2011 зазначена вимога була відкликана позивачем 1, а тому уточнення до позовних вимог були прийняті судом, тільки в частині щодо визнання способу диференціації ціни на природний газ для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія", яким користується НКРЕ, не відповідним статті 13 Конституції України та Закону України "Про ціни та ціноутворення" та зобов'язання НКРЕ зробити перерахунок за спожитий громадянами України природний газ з моменту введення в дію постанови НКРЕ N 812 від 13.07.2010 за період її дії.

Позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що при прийнятті Національною комісією регулювання електроенергетики України постанови "Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія" N 812 від 13.07.2010, зареєстрованої Міністерством юстиції України 13.07.2010 за N 507/17802, порушено ряд нормативних актів, що регулюють дані відносини та встановлюють певний порядок прийняття таких рішень. Зокрема, позивачі посилаються на те, що встановлюючи оскаржуваною постановою розмір роздрібних цін на газ для населення на рівні, вищому ніж встановлено у 2009 році відповідач 1 перевищив надані йому повноваження та порушив статті 19, 22 Конституції України, пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання компенсації у 2010 році Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням" N 184 від 24.02.2010 та пункт 2 Положення Про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України N 335/98 від 21.04.98, та в порушення пункту 4.9 розділу 4 Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008 - 2009 роки від 15.04.2008 оскаржувана постанова була прийнята без попереднього погодження з всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями. Також позивачі зазначають про те, що відповідачем 1 при прийнятті оскаржуваної постанови не було здійснено будь-якого належного обґрунтування підвищення ціна на газ, зокрема не надано економічного обґрунтування, та не вказано підстав затвердження цін на газ для населення з одночасним разовим підвищенням ціни на 50 відсотків без застосування процесу поетапності, а тому відповідачем не було дотримано принципу обґрунтованості прийняття рішення. Одночасно позивачі посилаються на те, що оскаржувана постанова була прийнята з грубим порушенням принципу пропорційності, що має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення та з порушенням частини другої статті 5 Закону України "Про ціни і ціноутворення", оскільки не було враховано того, що за даними органів статистики в Україні середня заробітна плата за період з 2009 року по травень 2010 зросла тільки на 17 % та в Україні існує заборгованість із виплата заробітної плати у розмірі понад 1,7 мільярди гривень. Також позивачі посилаються на суперечність оскаржуваної постанови нормам статті 13 Конституції України, а саме, порушення рівності всіх суб'єктів права перед законом у зв'язку з встановленням диференційованих цін на газ залежно від наявності чи відсутності лічильників природного газу та річного обсягу його споживання населенням.

Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідача 2 позивачі посилалися на те, що при реєстрації оскаржуваного рішення було порушено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 731 від 28.12.92, а саме не було дотримано вимог пунктів 8, 9 та 11 зазначеного Положення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем було виправлено недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2010 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.10.2011.

Судові засідання 21.10.2010 та 24.01.2011 були відкладені

У судових засіданнях 24.11.2010 та 18.03.2011 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 13.04.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У судовому засіданні 13.04.2011 позивач 1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Від позивача 2, позивача 3, позивача 4, позивача 5, позивача 6, позивача 7, позивача 8 через канцелярію суду надійшли заяви про розгляду справи без участі позивача, в яких вони просили розглядати справи за їх відсутності.

Представники відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи у судовому засіданні 13.04.2011 заперечили проти адміністративного позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення на адміністративний позов відповідач 1 обґрунтував тим, що роздрібні ціни, затверджені оскаржуваною постановою НКРЕ розраховані відповідно до Тимчасового порядку установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 N 1697, з урахуванням дотримання вартісного балансу закупівлі та реалізації природного газу суб'єкта, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для населення (НАК "Нафтогаз України"), що обумовлено наступними факторами: необхідністю забезпечення рентабельної діяльності видобутку природного газу, його транспортування, розподілу та постачання, недопущення зменшення власного видобутку природного газу, надійного та безперебійного постачання природного газу споживачам, що сприятиме підвищенню енергетичної та економічної безпеки України. Також відповідач 1 зазначив про те, що об'єктивними причинами зростання цін на газ за період з 2008 року по I півріччя 2010 року є наступні: зростання витрат газодобувних підприємств, пов'язаних з видобутком природного газу, що призвело до збільшення його собівартості протягом двох останніх років, зростання витрат газотранспортних, газорозподільних та газопостачальних підприємств, пов'язаних з наданням послуг з транспортування, розподілу та постачання природного газу, що призвело до збільшення собівартості цих послуг. Щодо посилання позивачів на Генеральну угоду між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і профспілками і профоб'єднаннями на 2008 - 2009 роки та постанову Кабінету Міністрів України 31.03.2010 N 203, то відповідач 1 посилався на те, що зазначена угода є обов'язковою до виконання тільки для сторін, які її уклали, а зазначену постанову було скасовано постановою Кабінету Міністрів України N 616 від 21.07.2010.

Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 2 обґрунтовує тим, що ним на виконання пункту 6 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 731 від 28.12.92, було проведено правову експертизу оскаржуваної постанови відповідно до висновків якої нормативний акт відповідає чинному законодавству, зокрема Закону України "Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів "Артек" і "Молода гвардія", Указу Президента України від 14.03.95 року N 213 "Про заходи щодо забезпечення діяльності" Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України" та постанові Кабінету Міністрів України N 1548 від 25.12.96 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, була прийнята уповноваженим органом в межах його повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також відповідач 2 зазначив про те, що оскільки оскаржувана постанова не стосується соціально-трудової сфери, то вона не підлягає погодженню з всеукраїнськими профспілками, їх об'єднаннями та з всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців. Щодо порушення при реєстрації оскаржуваної постанови пункту 11 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 731 від 28.12.92, відповідач 2 зазначив про те, що вказана норма не встановлює заборону Міністерству юстиції України здійснювати реєстрацію та кореспондується із пунктом 13 Положення, а саме не є підставою для відмови у державній реєстрації нормативно-правового акта.

Представник третьої особи, свою позицію щодо безпідставності позовних вимог відповідачів обґрунтував тим, що підвищення цін на газ для населення на 2010 рік передбачено такими міжнародними договорами, як Угода Міжнародного Валютного Фонду, учасницею якої є Україна, та Меморандумом про економічну та фінансову політику, які мають вищу юридичну силу та пріоритетне значення перед нормами актів національного законодавства, зокрема постанови Кабінету Міністрів України N 184 від 24.02.2010, а Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України та Всеукраїнським об'єднанням організації роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008 - 2009 роки взагалі не є законом чи іншим актом законодавства.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів - встановила:

13.07.2010 Національною комісією регулювання електроенергетики України прийнято постанову N 812 "Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія".

Зазначеною постановою було затверджено роздрібні ціна на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія" та визнано такою, що втратили чинність постанову НКРЕ від 25.10.2008 N 1239 "Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 10.11.2008 за N 1088/15779, та від 19.03.2009 N 315 "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 25.10.2008 N 1239", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.04.2009 за N 769/15460.

Своє право на оскарження зазначеної постанови позивачі обґрунтовують тим, що постанова N 812 від 13.07.2010 "Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія" фактично підвищила роздрібні ціни на газ для населення на 50 відсотків порівняно з цінами, що діяли до винесення оскаржуваної постанови, а відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої та третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України, спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, про накладення адміністративних стягнень, щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що в порядку адміністративного судочинства можуть розглядати справи щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єкта владних повноважень за виключенням тих, які, зокрема, віднесено до виключної компетенції Конституційного суду України.

З урахуванням зазначеного встановлення факту суперечності або відповідності положень постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України N 812 від 13.07.2010 Конституції України не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому доводи позивача в даній частині судом не розглядаються та не можуть бути підставою для визнання незаконними та скасування положень зазначеної постанови.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи той факт, що Законом України "Про ціни та ціноутворення" не передбачено жодних обмежень щодо застосування способу диференціації ціни на природний газ для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія", суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Основні засади діяльності та завдання Національної комісії регулювання електроенергетики України регулювання електроенергетики України визначені Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України затвердженим Указом Президента України N 213/95 від 14.03.95.

Відповідно до абзацу 5 пункту 3 зазначеного Положення одним із основних завдань Комісії є забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі.

Підпунктом 3 пункту 4 Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженим Указом Президента України N 213/95 від 14.03.95 N 213/95, встановлено, що Комісія відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції.

Згідно із підпунктом 16 пункту 4 зазначеного Положення Комісія відповідно до покладених на неї завдань формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, тарифів на їх транспортування, зберігання, постачання та розподіл, а також транспортування трубопроводами інших речовин.

Підпунктом 15 пункту 4 Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженим Указом Президента України N 213/95 від 14.03.95 N 213/95, передбачено, що Комісія захищає в межах своїх повноважень інтереси споживачів у питаннях, що стосуються цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, а також надійності їх постачання та якості послуг з боку постачальних організацій.

Згідно із пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" N 1548 від 25.12.96 Національна комісія регулювання електроенергетики України встановлює, крім іншого, роздрібні ціни на природний газ для потреб населення.

Тимчасовим порядком установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 N 1697, передбачено, що перегляд роздрібних цін на природний газ здійснюється НКРЕ як з власної ініціативи, так і за поданням НАК "Нафтогаз України" у разі зміни ціни природного газу як товару, внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, виникнення інших обставин, що значно впливають на величину встановлених роздрібних цін.

Як вбачається з матеріалів справи, роздрібні ціни, затверджені постановою НКРЕ, розраховані відповідно до зазначеного Тимчасового порядку, з урахуванням дотримання вартісного балансу закупівлі та реалізації природного газу суб'єкта, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для населення (НАК "Нафтогаз України").

У матеріалах справи наявні документи, які підтверджують проходження встановленої процедури прийняття оскаржуваної постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України N 812 від 13.07.2010, а саме: пояснювальна записка до розрахунку витрат Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", пов'язаних із закупівлею та реалізацією природного газу для населення на 2010 рік, висновки Міністерства юстиції України щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

Як вбачається з довідки щодо відповідності acquis communautaire оскаржуваної постанови, постанова за предметом правового регулювання належить до пріоритетних сфер, в яких здійснюється адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

В пояснювальній записці до постанови N 812 від 13.07.2010 обґрунтовано необхідність прийняття вказаного Акту, зокрема це: зростання витрат газодобувних підприємств, пов'язаних з видобутком природного газу, що призвело до збільшення його собівартості протягом двох останніх років; зростання витрат газотранспортних, газорозподільних та газопостачальних підприємств, пов'язаних з наданням послуг з транспортування, розподілу та постачання природного газу, що призвело до збільшення собівартості цих послуг.

Згідно з висновком Міністерства юстиції України постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія" N 812 від 13.07.2010 відповідає чинному законодавству, зокрема Закону України "Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів "Артек" і "Молода гвардія", Указу Президента України від 14.03.95 року N 213 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 року N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".

Пунктом 11 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 731 від 28.12.92, встановлено, що державна реєстрація нормативно-правового акта проводиться протягом 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до органу державної реєстрації, з дотриманням вимог, передбачених пунктами 8, 9 цього Положення.

З аналізу зазначеної норми права вбачається, що нею встановлено початок та кінець перебігу строку, який надається Міністерству юстиції України для проведення реєстрації нормативно-правового акту, водночас ні в зазначений нормі, ні іншими нормами права не встановлюється заборона здійснення реєстрації нормативно-правого акта в день його надходження.

Згідно загальних положень угоди, Генеральну угоду укладено відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди" між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців, з однієї сторони, та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями, з другої сторони, які в період її дії спрямовуватимуть скоординовані зусилля на радикальне прискорення людського розвитку та виконання першочергових завдань у соціально-економічній і трудовій сфері, підвищення рівня зайнятості населення та належне матеріальне забезпечення працівників, подальший розвиток соціального діалогу, досягнення стабільності та злагоди в суспільстві.

Вказана Угода по суті являє собою обопільну домовленість між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців, з однієї сторони, та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями, з другої сторони, яка спрямована на врегулювання суспільних відносин в соціально-економічній і трудовій сфері з метою підвищення як забезпечення населення так і подальший його розвиток.

Відповідно до пункту 4.9 зазначеної Угоди Кабінет Міністрів України зобов'язувався приймати за погодженням із Стороною профспілок відповідно до Угоди рішення про зміну діючих тарифів і норм для населення, які затверджуються центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень (на електроенергію, газ, послуги транспорту і зв'язку), а також порядок і норми надання субсидій на житлово-комунальні послуги.

Оскільки Національна комісія регулювання електроенергетики України не є стороною вказаної Угоди, то її положення не мають обов'язкового характеру для неї.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.07.2010 N 1474-р внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 N 1250-р. Вказаними змінами у графі "Зміст заходу, строк виконання" пункту 4.9 плану заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008 - 2009 роки виключено абзац четвертий, яким передбачалося приймати за погодженням із профспілками відповідно до Генеральної угоди рішення про зміну діючих тарифів на газ та 1 електроенергію починаючи з другого півріччя 2009 року.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що посилання позивачів на порушення при прийняті оскаржуваної постанови пункту 4.9 розділу 4 Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008 - 2009 роки від 15.04.2008 та на необхідність її попереднього погодження з всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями є необґрунтованим.

Посилання відповідачів на суперечність оскаржуваної постанови частині другій статті 5 Закону України "Про ціни та ціноутворення" є необґрунтованими з огляду на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 10.02.2000 у справі N 2-рп/2000 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 5, частини третьої статті 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" і розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ціни і ціноутворення" зазначену норму визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Водночас суд звертає увагу на те, що питання підвищення тарифів на газ для всіх категорій населення є предметом домовленостей та взаємоузгодженною позицією українського керівництва та Міжнародного валютного фонду, що відображено у Меморандумі про економічну та фінансову політику від 23.07.2009 року, що фактично є міжнародним договором та невід'ємною частиною самої Угоди, у відповідності до якого Україна розробила прогнозний фінансовий план на 2010 рік та взяла на себе зобов'язання забезпечити щоквартальне 20-відсоткове підвищення цін на газ для населення починаючи з січня 2010 року, а відповідно до частини другої статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач 1 при прийнятті постанови "Про затвердження роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія" N 812 від 13.07.2010 діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а у відповідача 2 були відсутні підстави для відмови у проведення реєстрації зазначеної постанови.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 24, 65, 69 - 71, 74, 158 - 163, 172, 177 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - постановила:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Національної комісії регулювання електроенергетики України, Міністерства юстиції України, третя особа Кабінет Міністрів України, про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України N 812 від 13.07.2010 - залишити без задоволення.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена у повному обсязі 18.04.2011.

 

Головуючий суддя

О. П. Огурцов

Судді:

Б. В. Санін

 

Ю. Т. Шрамко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали