ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03.03.2011 р.

N К-14885/10-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: суддів - Калашнікової О. В., Харченка В. В., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., Цуркана М. І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ВАТ "Харківський комбікормовий завод" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року у справі за позовом ВАТ "Харківський комбікормовий завод" до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання рішень нечинними, встановила:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року позовні вимоги ВАТ "Харківський комбікормовий завод" задоволено. Визнано нечинним рішення відповідача NN 200, 201, 202 від 08.04.2008 року про застосування фінансових санкцій та пені до ВАТ "Харківський комбікормовий завод".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова задоволено, рішення суду першої інстанцій скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням УПФУ N 200 від 8 квітня 2008 року з підстав, визначених п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону N 1058-IV, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2004 року, в період з 22 березня 2004 року по 23 травня 2006 року до відповідача застосовані: штрафна санкція у розмірі 8.806,28 грн. та нарахована пеня у розмірі 647,88 грн.

Рішенням УПФУ N 201 від 8 квітня 2008 року з підстав, визначених п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону N 1058-IV, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2004 року, в період з 20 грудня 2004 року по 22 листопада 2005 року до відповідача застосовані: штрафна санкція у розмірі 27.437,62 грн. та нарахована пеня у розмірі 8.125,88 грн.

Рішенням УПФУ N 202 від 8 квітня 2008 року з підстав, визначених п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону N 1058-IV, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2004 року, в період з 20 вересня 2004 року по 23 травня 2006 року до відповідача застосовані: штрафна санкція у розмірі 11.671,13 грн. та нарахована пеня у розмірі 2.370,41 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова порушено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки ці рішення прийняті поза межами строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки відповідно до ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058-IV (далі - Закон N 1058-IV) сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону N 1058-IV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, оскільки відповідно до статті 5 Закону N 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи і структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Згідно з вимогами статті 15 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що аналіз положень ст. ст. 5, ч. 1 ст. 7, 18, ч. 6 ст. 20, 106,ст. 15 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-IV свідчать про неможливість в даному випадку застосування положень ст. 250 ГК України, оскільки положення останньої суперечать положенням Закону N 1058-IV.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 106 Закону N 1058-IV, - за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансової санкції.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, а тому підстав для зміни або скасування зазначеного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу ВАТ "Харківський комбікормовий завод" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст. ст. 235 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали