ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26.05.2011 р.

Справа N 2-а-7532/10/2270

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого - судді: Курка О. П., суддів - Голоти Л. О., Совгири Д. І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області про визнання рішення недійсним, встановив:

В жовтні 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 вересня 2010 року N 221091.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що дане рішення прийняте з порушенням закону оскільки в акті перевірки на підставі, якого прийняте рішення вказані обставини, які фактично не відповідають дійсності, а саме в приміщенні кафе в момент перевірки були таблички з забороною куріння.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.02.2011 р. зазначені позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а саме скасовано рішення відповідача N 221091 від 16.09.2010 р. щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3400 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини. Зокрема, вказує на те, що перевірка була здійснена відповідно до вимог діючого законодавства, факти, встановлені при перевірці, відповідають дійсності, а рішення прийняте згідно з чинним законодавством.

Письмових заперечень проти апеляційної скарги від позивача не надходило.

В судове засідання представники сторін не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 09.09.2010 р. працівниками Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області проведено позапланову виїзну перевірку господарської одиниці - кафе, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання - ОСОБА_2 щодо дотримання вимог чинного законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів згідно інформації щодо закінчення термінів дії ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, про що складено акт перевірки від 09.09.2010 р. N 199/22/32/03/НОМЕР_1.

Даною перевіркою встановлено, що в приміщенні кафе відсутня наочна інформація про заборону куріння, щодо відведення місця куріння, чим порушено ст. 152 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами".

За результатами перевірки Департаментом САД ДПА України у Хмельницькій області прийнято рішення N 221091 від 16.09.2010 р. про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 3400 грн. згідно з абзацом 10 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами".

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність дійсним обставинам справи викладених в акті перевірки від 09.09.2010 р. порушень.

Так, статтею 152 Закону України "Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: "1" у закладах громадського харчування; "2" у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; "3" у приміщеннях закладів культури; "4" у приміщеннях закритих спортивних споруд; "5" у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності. У місцях та закладах, де куріння заборонено має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію по розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

Статтею 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" також передбачено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!". У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Статтею 17 Закону N 481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону - 3400 гривень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем прийнято рішення про заборону куріння у приміщенні кафе з огляду на відсутність технічної можливості виділення місць для куріння в кафе. В зв'язку з цим, заборона на куріння поширюється на все приміщення кафе, а інформація про заборону куріння у вигляді табличок із текстом "не палити", "у нас не палять" розміщена на дверях закладу і в середині приміщення кафе, яка постійно там перебуває, в тому числі і в день проведення перевірки.

В той же час відповідачем дані обставини не спростовані. В акті перевірки не наведені докази, які б підтверджували зазначене порушення та не досліджувалось питання наявності наочної інформації про заборону куріння в приміщенні кафе.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність факту порушення позивачем ст. 152 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що є підставою для скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 16.09.2010 р. N 221091 в сумі 3400 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. А частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги адміністративного позову підлягають задоволенню, а доводи особи, яка подала апеляційну скаргу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовуються встановленими по справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.02.2011 р. є законною і обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд ухвалив:

Апеляційну скаргу регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 травня 2011 року.

 

Головуючий

О. П. Курко

Судді:

Л. О. Голота

 

Д. І. Совгира

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали