ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17.11.2011 р.

N К-7925/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Степашка О. І., суддів: Костенка М. І., Маринчак Н. Є., Островича С. Е., Усенко Є. А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 24.05.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008 у справі N 23/249/07-АП за позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до 1) Приватного підприємства "Меркурі-Трейд", 2) Приватного підприємства "Еліон-Юні" про визнання угоди недійсною та стягнення коштів, встановив:

Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - позивач, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) звернулась до суду з позовом про визнання недійсною угоди, укладеної 01.04.2005 між Приватним підприємством "Меркурі-Трейд" (далі по тексту - відповідач-1, ПП "Меркурі-Трейд") та Приватним підприємством "Еліон-Юні" (далі по тексту - відповідач-2, ПП "Еліон-Юні") відносно купівлі-продажу товарів на загальну суму 1472639,11 грн.; стягнення з першого у доход держави товар, а саме: скрап металургійний у кількості 20,732 т., лист нерж. сталі 4/326 у кількості 45,97 т., лист нерж. сталі 348 у кількості 2,643 т., лист сталевий 501 у кількості 243,033 т., лист сталевий 500 у кількості 6,363 т., лист нерж. ст. 4 мм у кількості 21,8 т., лист ч/м N 3 вид 3 у кількості 37,12 т., лист сталевий 501 у кількості 495,91 т., труба алюмінієва у кількості 13,6 т., 1472639,11 грн., у т. ч. ПДВ 245439,85 грн., отриманого від ПП "Еліон-Юні" за угодою; стягнення з останнього на користь першого 1336992 грн.

Підставами позову зазначено ст. ст. 207, 208 ГК України, п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Постановою господарського суду Запорізької області від 24.05.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008, у позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, 01.04.2005 між ПП "Меркурі-Трейд" (покупець) та ПП "Еліон-Юні" (продавець) укладено угоду купівлі-продажу видаткового призначення.

Згідно видаткової накладної N ПН-0000041 від 01.04.2005 та податкової накладної N 139 від 01.04.2005 ПП "Меркурі-Трейд"отримало від ПП "Еліон-Юні"скрап металургійний у кількості 20,732 т., лист нерж. сталі 4/326 у кількості 45,97 т., лист нерж. сталі 348 у кількості 2,643 т., лист сталевий 501 у кількості 243,033 т., лист сталевий 500 у кількості 6,363 т., лист нерж. ст. 4 мм у кількості 21,8 т., лист ч/м N 3 вид 3 у кількості 37,12 т., лист сталевий 501 у кількості 495,91 т., труба алюмінієва у кількості 13,6 т., на загальну суму 1472639,11 грн. у т. ч. ПДВ 245439,85 грн.

ПП "Меркурі-Трейд" 28.04.2005 перерахувало ПП "Еліон-Юні" грошові кошти в сумі 1336992 грн. з підтвердженням банківською випискою.

Постановою господарського суду Луганської області від 17.03.2006, яка набрала законної сили 31.03.2006, по справі N 8/87пн-ад визнано недійсним запис виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.10.2004 N 13821020000001233 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ПП "Еліон-Юні". Вказаною постановою встановлено, що засновник ПП "Еліон-Юні" П. О. В. при створенні і реєстрації підприємства не мав наміру здійснювати діяльність, а реєстрував його під психологічним тиском групи невстановлених осіб, а також грошову винагороду.

Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві ПП "Еліон-Юні" станом на 01.04.2007 значиться в ЄДРПОУ.

Позивач, звертаючись з даним позовом, вважає вказану угоду такою, що вчинена з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, посилаючись на вимоги ст. ст. 207, 208 ГК України, оскільки вважає, що угода була укладена з метою ухилення від оподаткування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірну угоду укладено правосуб'єктними особами, які на момент укладення цієї угоди не були виключені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та станом на 01.04.2005 обидві сторони були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин; недоведеності позивачем умислу відповідачів на укладення спірної угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Судами правильно зазначено, що наявність умислу відповідача-2 при укладенні угоди не може бути підтверджено лише рішенням зазначеного районного суду, оскільки предметом дослідження в такій справі є відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність умислу при укладенні угоди при здійсненні ним підприємницької діяльності.

Також юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Крім того, безпідставність позову в частині визнання недійсним договору обумовлює безпідставність позову в похідній від неї іншій частині позову щодо застосування адміністративно-господарських санкцій.

Разом з тим судами обох інстанцій не враховано, що вимоги про визнання недійсними угод, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства відповідно до ч. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, не можуть бути предметом позову.

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, передбачені ч. 1 ст. 208 цього Кодексу. Цю норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається, а тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Органи державної податкової служби в такому випадку можуть на підставі п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 24.05.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008 в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсною угоди скасувати із закриттям провадження у справі, а в решті - судові рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали