ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.11.2011 р.

Справа N 5024/571/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Удовиченка О. С., суддів: Заріцької А. О., Поліщука В. Ю. (доповідач) (за участю представників: від позивача: не з'явились; від відповідача: ОСОБА_4 - представник (довіреність N 01-8/199 від 15.02.2011 року)), розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5 липня 2011 року та рішення господарського суду Херсонської області від 24 травня 2011 року у справі N 5024/571/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" (м. Херсон) до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (м. Херсон) про визнання угоди відчуження майна недійсною, встановив:

У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" (далі за текстом -ТзОВ "ТПК Зерновик") звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (далі за текстом - ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот") про визнання недійсною Угоди від 02.04.2008 року про розірвання договору інвестування будівництва N 02-25/103 від 22.11.2003 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що умови цієї угоди суперечать договору інвестування будівництва (п. 5.4) та не відповідають положенням п. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.05.2011 року у справі N 5024/571/2011 (суддя - Людоговська В. В.) позов задоволено в повному обсязі; визнано недійсною Угоду від 02.04.2008 року про розірвання договору інвестування будівництва N 02-25/103 від 23.11.2003 року. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що ОСОБА_5, який від імені позивача підписав оспорювану угоду, не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, а тому не мав права укладати угоду про розірвання договору інвестування будівництва від імені ТзОВ "ТПК Зерновик".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року у справі N 5024/571/2011 (головуючий суддя - Бєляновський В. В., судді: Шевченко В. В., Мирошниченко М. А.) апеляційну скаргу ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот" залишено без задоволення; рішення господарського суду Херсонської області від 24.05.2011 року - без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що оспорювана угода підлягає визнанню недійсною на підставі ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, висновку про що обґрунтовано дійшов місцевий господарський суд.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 24.05.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року у справі N 5024/571/2011, прийняти нову постанову, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ТзОВ "ТПК Зерновик" про визнання недійсною Угоди від 02.04.2008 року про розірвання договору інвестування будівництва N 02-25/103 від 22.11.2003 року. В обґрунтування вимог касаційної скарги ДП "Херсонський річковий порт" посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. ст. 3, 6, 627, 628 ЦК України, вважає, що під час укладення угоди від 02.04.2008 року сторонами було дотримано всіх норм законодавства, які стосуються порядку вчинення правочинів. Крім того, скаржник вказує на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки останнім неправомірно прийнято викладену у поясненнях від 17.05.2011 року зміну підстав позову, подану після початку розгляду справи по суті, що залишено поза увагою апеляційного господарського суду.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу та додаткові пояснення до нього, у яких проти касаційної скарги заперечує, вважає рішення місцевого та постанову апеляційного господарського суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2011 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот" прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 13.10.2011 року.

За наслідками судового засідання суду касаційної інстанції 13.10.2011 року у розгляді справи було оголошено перерву до 20.10.2011 року.

Згідно розпорядження секретаря судової палати Заріцької А. О. від 18.10.2011 року розгляд справи здійснювався у складі колегії суддів: головуючий, суддя - Поліщук В. Ю., судді: Міщенко П. К., Хандурін М. І. (за вказаних у розпорядженні підстав).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.2011 року в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору, згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено.

Згідно розпорядження секретаря судової палати Заріцької А. О. від 01.11.2011 року розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий, суддя - Удовиченко О. С., судді: Заріцька А. О., Поліщук В. Ю. (за вказаних у розпорядженні підстав).

В судовому засіданні суду касаційної інстанції 03.11.2011 року представник відповідача касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 24.05.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року у справі N 5024/571/2011, прийняти нову постанову, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ТзОВ "ТПК Зерновик" про визнання недійсною угоди від 02.04.2008 року про розірвання договору інвестування будівництва N 02-25/103 від 22.11.2003 року.

Позивач уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції, яке відбулось 03.11.2011 року, не направив, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги був повідомлений належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників позивача.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарськими судами норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

22.11.2003 року ТзОВ "ТПК Зерновик" та ДП "Херсонський річковий порт" уклали договір N 02-25/103 інвестування будівництва (далі за текстом -Договір інвестування будівництва), за умовами якого ТзОВ "ТПК Зерновик" (за Договором -інвестор) передає, а ДП "Херсонський річковий порт" (за Договором -забудовник) приймає цільовий внесок у вигляді грошових коштів, матеріалів та права користування обладнанням інвестора (інвестиція) та зобов'язується вчинити всі необхідні дії щодо розміщення інвестиції для здійснення будівництва зернового елеватору місткістю 35 тисяч тонн на території Херсонського річкового порту за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6 (об'єкт) та передати готовий до експлуатації об'єкт у власність інвестора.

Відповідно до умов п. п. 1.4, 2.1, 5.2, 9.1 договору інвестування будівництва метою будівництва об'єкта за цим договором є його подальша експлуатація інвестором, а саме: приймання, сушка, доопрацювання, зберігання зерна та насіння, які в подальшому перевантажуються на судна або інший транспорт; розмір інвестиції, яку інвестор передає забудовнику відповідно до п. 1.1 договору, складає 14160000 грн. 00 коп., що дорівнює проектно-кошторисній вартості об'єкту, визначеній у робочому проекті, розрахованій за цінами 2002 року, включаючи ПДВ 2360000 грн. 00 коп.; забудовник оформлює правовстановлюючі документи на об'єкт, передбачені чинним законодавством, у тому числі реєструє об'єкт в Бюро технічної інвентаризації та оформлює довідку-характеристику для передачі об'єкту у власність інвестора. Вартість об'єкту, вказана у довідці-характеристиці, не може перевищувати розміру фактично внесеної інвестиції. Передача об'єкта у власність інвестора оформлюється шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкту; цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором та підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкту або акту приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництвом, у випадку розірвання договору.

Пунктом 8.4 договору інвестування будівництва сторони погодили можливість розірвання Договору на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором, а також за взаємною згодою сторін.

02.04.2008 року сторони уклали Угоду про розірвання договору інвестування будівництва, якою, у зв'язку з відсутністю у інвестора грошових коштів на закінчення будівництва зернового елеватору місткістю 35 тис. тон, розташованого за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6, інвестор і забудовник дійшли взаємної згоди про розірвання договору інвестування будівництва. Умовами наведеної угоди сторони також погодили, що результат будівництва - недобудований зерновий елеватор місткістю 35 тис. тон, який розташований за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6, залишається власністю ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот" і забудовник зобов'язується до 30.04.2008 року компенсувати інвестору грошові кошти у розмірі 3263208 грн. 09 коп., які були фактично внесені інвестором в інвестування будівництва елеватора шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок інвестора. Угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами. З моменту набрання чинності цієї угоди договір інвестування будівництва вважається розірваним за згодою сторін.

Оспорювана угода від 02.04.2008 року про розірвання договору інвестування будівництва підписана від імені інвестора гр. ОСОБА_5 як директором ТзОВ "ТПК Зерновик".

При цьому господарським судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Херсонської області від 14.09.2010 року у справі N 2/147-ПН-10, що набрало законної сили, визнано недійсним рішення загальних зборів ТзОВ "ТПК Зерновик", оформленого протоколом від 23.07.2007 року, в частині призначення ОСОБА_5 на посаду директора ТзОВ "ТПК "Зерновик" з 23.07.2007 року, тобто оспорювана угода про розірвання договору інвестування будівництва підписана неуповноваженою особою, оскільки ОСОБА_5 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності. За наведених підстав, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 не мав права укладати спірну угоду про розірвання договору інвестування будівництва N 02-25/103 від 23.11.2003 року від імені інвестора, у зв'язку з чим ця угода на підставі ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України є недійсною.

Апеляційний господарський суд, погодившись в цілому з висновком місцевого господарського суду, відзначив, що оспорювана угода про розірвання договору інвестування будівництва N 02-25/103 від 22.11.2003 року вчинена зі сторони позивача неуповноваженою особою і сторонами, зокрема відповідачем, не надано доказів наступного схвалення позивачем цієї угоди, і господарський суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що оспорювана Угода підлягає визнанню недійсною на підставі ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Інших підстав для задоволення позову господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для визнання угоди про розірвання договору інвестування будівництва позивачем визначено те, що укладаючи названу угоду керівником інвестора було порушено норму ч. 2 ст. 98 ЦК України, оскільки зборами учасників ТзОВ "ТПК Зерновик" рішення про розірвання, відчуження та передачу об'єкту зернового елеватору не приймалось, а отже повноважень на здійснення таких дій щодо майна керівнику ТзОВ "ТПК Зерновик" ОСОБА_5 не надавалось.

Проте, задовольняючи позов, місцевий та апеляційний господарські суди не надали оцінки обставинам, покладеним в обґрунтування заявлених позовних вимог, залишивши без належної оцінки положення ст. 98 ЦК України (яка стосується загальних зборів учасників товариства) - єдину підставу, на яку посилався позивач, та застосували при вирішенні спору положення ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, на які позивач у позові не посилався взагалі. Тобто господарські суди попередніх інстанцій, по суті, вийшли за межі позовних вимог, порушивши таким чином принцип диспозитивності учасників судового процесу, закріплений ст. 129 Конституції України.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає також за необхідне відзначити, що висновки, яких господарські суди попередніх інстанцій дійшли задовольняючи позовні вимоги, є такими, що суперечать покладеним в обґрунтування позову обставинам та унеможливлюють одне одного, оскільки, по-перше, про ці обставини не йшлося у позовній заяві і, по-друге, у позовній заяві позивач вказував про відсутність відповідного рішення загальних зборів ТзОВ "ТПК Зерновик" на укладення ОСОБА_5 спірної угоди, а не про відсутність у ОСОБА_5 необхідного обсягу цивільної дієздатності (повноважень директора ТзОВ "ТПК Зерновик") взагалі.

Згідно із статтею 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення (п. 2 ст. 1119 ГПК України).

Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, відсутність поданих позивачем змін або доповнень до позовної заяви, покладені в обґрунтування заявлених вимог підстави, дійшла висновку, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів не відповідають нормам як матеріального, так і процесуального права, а відтак не можуть залишатись в силі та підлягають скасуванню. Поряд з цим колегія суддів касаційної інстанції вважає за можливе прийняти нове судове рішення у справі, яким відмовляє у задоволенні позовних вимог ТзОВ "ТПК Зерновик" до ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот" про визнання недійсною угоди від 02.04.2008 року про розірвання договору інвестування будівництва N 02-25/103 від 22.11.2003 року.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5 липня 2011 року та рішення господарського суду Херсонської області від 24 травня 2011 року у справі N 5024/571/2011 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" про визнання недійсною угоди від 02.04.2008 року про розірвання договору інвестування будівництва N 02-25/103 від 22.11.2003 року відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Зерновик" (73000, м. Херсон, Одеська площа, 6, код ЄДРПОУ 32479241) на користь Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (73000, м. Херсон, Одеська площа, 6, код ЄДРПОУ 031502208) державне мито у сумі 85 грн. 00 коп., з яких 42 грн. 50 коп. - державне мито за подання апеляційної скарги та 42 грн. 50 коп. - державне мито за подання касаційної скарги.

5. Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

 

Головуючий, суддя

О. С. Удовиченко

Судді:

А. О. Заріцька

 

В. Ю. Поліщук

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали