ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 12 грудня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Барбари В. П., суддів: Балюка М. І., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" в особі відділення N 2 Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" м. Житомир про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року в справі N 12/5007/5/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" до публічного акціонерного товариства "БМ Банк", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, встановив:

До Верховного Суду України звернулося Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" в особі відділення N 2 Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" м. Житомир про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року в справі N 12/5007/5/11. В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано постанову Вищого господарського суду України від 22 квітня 2009 року у справі N 6/282/08, в якій висловлено правову позицію про те, що відповідно до статті 50 Закону України "Про нотаріат" у разі вчинення нотаріусом виконавчого напису всупереч приписам законодавства такі дії нотаріуса оскаржуються до суду і в такому випадку вчинений нотаріусом акт визнається недійсним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та перевіривши наведені заявником обставини, Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис N 4148 від 12 листопада 2010 року про звернення стягнення на рухоме майно позивача за договором застави обладнання N 2008-001/DC-002/3 від 24 січня 2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Банк" (правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство "БМ Банк") та товариством з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт", яким забезпечено виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" за Договором відновлювальної кредитної лінії N 2008-001/DC-002 від 24 січня 2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 статті 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинним з 1 січня 2004 року (в редакції, чинній на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису), який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями згаданого Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, спірні правовідносини сторін врегульовано Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яким не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вищий господарський суд України, залишаючи без зміни постанову Рівненського апеляційного господарського суду, дійшов правильного висновку про те, що виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, оскільки його вчинено щодо рухомого майна, а стаття 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачає звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Аналогічну правову позицію про те, що відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" підстав для звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису немає, викладено в постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2010 року у справі N 19/164.

За таких обставин відсутні підстави для скасування законної постанови Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі N 12/5007/5/11 та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" в особі відділення N 2 Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" м. Житомир слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11123, 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" в особі відділення N 2 Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" м. Житомир про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі N 12/5007/5/11 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.

 

Головуючий

В. П. Барбара

Судді:

М. І. Балюк

І. С. Берднік

С. М. Вус

Л. Ф. Глос

Т. В. Гошовська

Л. І. Григор'єва

М. І. Гриців

В. С. Гуль

В. І. Гуменюк

М. Б. Гусак

А. А. Ємець

Т. Є. Жайворонок

В. В. Заголдний

Г. В. Канигіна

М. Р. Кліменко

Є. І. Ковтюк

П. І. Колесник

М. Є. Короткевич

О. А. Коротких

В. І. Косарєв

О. В. Кривенда

В. В. Кривенко

Н. П. Лященко

В. Л. Маринченко

В. В. Онопенко

Л. І. Охрімчук

П. В. Панталієнко

М. В. Патрюк

В. Ф. Пивовар

О. І. Потильчак

Б. М. Пошва

О. Б. Прокопенко

А. І. Редька

Я. М. Романюк

Ю. Л. Сенін

А. М. Скотарь

Т. С. Таран

О. О. Терлецький

Ю. Г. Тітов

І. Б. Шицький

В. Ф. Школяров

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали