ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.08.2011 р.

Справа N 9/5007/8/11

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого - Черкащенка М. М., суддів: Остапенка М. І., Студенця В. І. (за участю представників сторін позивача - Делідон І. М.; відповідача - Сінахова А. В.; третьої особи - не з'явився), розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ "Банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 та на рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2011 у справі N 9/5007/8/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" до Публічного акціонерного товариства "БМ "Банк", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" (далі ТОВ "Трансметалпродукт") звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (далі ПАТ "БМ Банк") про визнання виконавчого напису нотаріуса N 4160 від 12.11.2010 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.01.2011 порушено провадження у справі N 9/5007/8/11 за позовом ТОВ "Трансметалпродукт" до ПАТ "БМ Банк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.01.2011 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя Алексєєва М. В.) від 15.04.2011 позовні вимоги ТОВ "Трансметалпродукт" задоволено. Суд визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис (реєстраційний N 4160), вчинений 12.11.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про звернення стягнення на пакетувальний прес С-12, зав. N 1402, 1993 року випуску, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТОВ "Трансметалпродукт". Знято заборону здійснювати відчуження рухомого майна ТОВ "Трансметалпродукт", а саме з пакетувального пресу С-12, заводський N 1402, 1993 року випуску, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить позивачу на праві власності. Знято арешт з майна ТОВ "Трансметалпродукт", накладений постановою відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції, а саме з пакетувального пресу С-12, заводський N 1402, 1993 року випуску, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить позивачу на праві власності.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів: головуючий-суддя Мельник О. В., судді: Огороднік К. М., Коломис В. В.) від 21.06.2011 апеляційну скаргу ПАТ "БМ Банк" залишено без задоволення. Пункти 3 та 4 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2011 скасовано. В решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області від 15.04.2011 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2011, ПАТ "БМ Банк" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Трансметалпродукт" відмовити повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.08.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 23.08.2011.

Відповідно до розпорядження секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 22.08.2011 N 03.10-05/192 у зв'язку із відпусткою судді Кривди Д. С. для розгляду справи N 9/5007/8/11, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 23.08.2011 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М. М., судді Кривда Д. С., Студенець В. І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Черкащенко М. М., судді: Остапенко М. І., Студенець В. І.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Господарськими судами встановлено, що між ТОВ "БМ Банк" (правонаступником якого є ПАТ "БМ Банк") (банк) та ТОВ "Трансметалпродукт" (позичальник) 09.07.2008 укладено договір N 2008-009/DC-002 відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого позичальник отримує кредит в розмірі 2000000,00 грн., зі сплатою 20 % річних у період з 09.07.2008 по 08.07.2010.

У подальшому сторонами укладено договори, якими внесено зміни до договору N 2008-009/DC-002 відновлювальної кредитної лінії.

На забезпечення вимог ТОВ "БМ Банк", що випливають з договору відновлювальної кредитної лінії N 2008-009/DC-002 від 24.01.2008, між ТОВ "БМ Банк" (заставодержатель) та ТОВ "Трансметалпродукт" (заставодавець) 09.07.2008 укладено договір застави обладнання N 2008-009/DC-002/5, за умовами якого заставодавець надав в заставу рухоме майно - пакетувальний прес С-12, заводський N 1402, 1993 року випуску, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 6.4 договору сторони передбачили, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або в позасудовому порядку згідно чинного законодавства та цього договору.

Судами встановлено, що у зв'язку з невиконанням ТОВ "Трансметалпродукт" умов договору N 2008-009/DC-002 відновлювальної кредитної лінії, 01.06.2010 ПАТ "БМ Банк" за N 269 направлено позичальнику вимогу про дострокове повне погашення заборгованості в сумі 2787213,95 грн. в тридцятиденний строк з моменту отримання даної вимоги, яка ТОВ "Трансметалпродукт" отримана 03.06.2010 та залишена без реагування.

ПАТ "БМ Банк" 09.11.2010 звернулось з заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А. В. із заявою про вчинення виконавчого напису.

На підставі вказаної заяви 12.11.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, вчинено виконавчий напис (реєстр. N 4160), згідно якого запропоновано звернути стягнення на майно, а саме: пакетувальний прес С-12, заводський N 1402, 1993 року випуску, який розташований в Житомирській області, м. Новоград-Волинський, вул. Пархоменка, 130, що належить на праві власності Рихальському Павлу Вікторовичу, на підставі накладної N 28 від 05.07.2006 та довідки N 131 від 09.07.2008, який є майновим поручителем ТОВ "Трансметалпродукт", що передане в заставу згідно договору застави N 2008-009/DC-002/3, посвідченого 09.07.2008 приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_2 за реєстровим N 1130.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ) від 06.12.2010 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису N 4160 від 12.11.2010.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 ЦК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом договору застави визначено рухоме майно заставодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше, передбачене ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Верховним Судом України в постанові від 15.11.2010 у справі N 19/164, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. ст. 24, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ст. 20 Закону України "Про заставу" вказано, що Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України (ч. 1 ст. 11128 ГПК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження (ст. 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, визначено ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею не передбачено.

Отже, при вирішенні спору, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали оспорений виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено щодо рухомого майна, а ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Також, колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції приймаючи рішення про зняття заборони здійснювати відчуження рухомого майна ТОВ "Трансметал продукт" та зняття арешту з майна ТОВ "Трансметалпродукт", накладеного постановою ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ, вийшов за межі позовних вимог з порушенням п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України та обґрунтовано скасував пункти 3 та 4 резолютивної частини рішення суду.

Доводи ПАТ "БМ Банк", наведені в касаційній скарзі, стосовно того, що ст. 16 ЦК України, ст. 50 Закону України "Про нотаріат" не передбачено такого способу захисту прав, як визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України не містять вичерпного переліку способів захисту прав та інтересів осіб.

Разом з тим предметом спору у даній справі є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а згідно ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню розглядаються господарськими судами.

Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ "Банк" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 у справі N 9/5007/8/11 - без змін.

 

Головуючий, суддя

М. М. Черкащенко

Судді:

М. І. Остапенко

В. І. Студенець

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали