НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

РІШЕННЯ

від 28 грудня 2017 року N 1531

Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо підготовки антикорупційних програм органів влади

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про запобігання корупції" (Закон N 1700-VII), абзацу третього підпункту "а" підпункту 1 пункту 14 Завдань і заходів з виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, наведених у додатку 2 до Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року N 265 (Постанова N 265), Національне агентство з питань запобігання корупції вирішило:

1. Внести до Методичних рекомендацій щодо підготовки антикорупційних програм органів влади, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 19 січня 2017 року N 31 (Методичні рекомендації N 31), такі зміни:

1) главу 3 розділу III доповнити абзацом восьмим такого змісту:

"Приклади корупційних ризиків, які є характерними для усіх органів влади, а також заходів щодо їх усунення (мінімізації), наведено у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.";

2) доповнити Методичні рекомендації новим додатком 2, що додається.

2. Відділу інформаційної політики Департаменту антикорупційної політики забезпечити розміщення змін, затверджених цим рішенням, на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Національного агентства з питань запобігання корупції Скопича О. Д.

 

Голова

Н. М. Корчак

 

Додаток 2
до Методичних рекомендацій щодо підготовки антикорупційних програм органів влади
(глава 3 розділу III)

Приклади корупційних ризиків, які є характерними для усіх органів влади, а також заходів щодо їх усунення (мінімізації)

N з/п

Приклади корупційних ризиків

Приклади чинників корупційного ризику1

Приклади заходів щодо його усунення (мінімізації)

1.

Робота з вхідною кореспонденцією

 

1. Недоброчесність посадових осіб під час опрацювання запитів на публічну інформацію, звернень громадян тощо.
2. Відсутність контролю за опрацюванням запитів, звернень громадян тощо.
3. Неврегульованість (або недостатня урегульованість - у разі якщо документ затверджено, але він містить прогалини, його застосування може призвести до вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень) процедури розгляду запитів, звернень громадян тощо.
4. Відсутність персональної відповідальності посадових осіб органу влади за порушення під час опрацювання запитів, звернень громадян тощо.

1. Відсутність автоматизованої системи реєстрації та опрацювання документів у органі влади (із можливістю аудиту роботи з кожним документом).
2. Невстановлення контролю (або недостатній контроль) з боку керівництва за опрацюванням запитів, звернень (у тому числі в частині своєчасності та повноти відповіді, а також достовірності даних, які у ній зазначаються).
3. Відсутність внутрішнього порядку роботи з запитами на інформацію, зверненнями, який серед іншого унормовуватиме питання запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у осіб, які працюють з відповідними документами, недопущення розголошення конфіденційної інформації про заявника та відповідальності за порушення законодавства з питань доступу до інформації, розгляду звернень громадян та антикорупційного законодавства.
4. Неповідомлення працівників про персональну відповідальність за якість, своєчасність та достовірність відповіді на запити, звернення.

1. Прийняття рішення про запровадження автоматизованої системи реєстрації кореспонденції з метою чого:
закупівля необхідного обладнання та програмного забезпечення, його встановлення;
внесення змін до інструкції з діловодства органу;
проведення навчань серед працівників органу влади;
визначення адміністратора, відповідального за здійснення періодичного аудиту системи.
2. Встановлення додаткового контролю2 за дотриманням спеціального та антикорупційного законодавства під час розгляду запитів на інформацію, звернень шляхом:
запровадження періодичного моніторингу (аудиту) з боку підрозділу документообігу та уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції органу відповідних запитів, звернень та листів-відповідей на них (у тому числі аудиту системи на предмет перегляду, скачування або друку документів сторонніми особами) та звітування перед керівництвом про результати такого моніторингу;
публікації на сайті статистичних даних щодо запитів, звернень і відповідей на них протягом певного періоду, а також питань, яких вони стосувалися.
3. Розробка та прийняття порядків роботи із запитами, зверненнями на інформацію у органі влади.
4. Попередження кожного працівника про персональну відповідальність за порушення законодавства щодо доступу до інформації, звернень громадян та антикорупційного законодавства із зазначенням статей нормативно-правових актів, якими така відповідальність встановлена, та санкцій, які вони передбачають.
5. Проведення навчань (тренінгів)3 із доведенням типових ситуацій порушення антикорупційного законодавства під час (за результатами) розгляду запитів, звернень (розгляд в умовах конфлікту інтересів, розголошення інформації з обмеженим доступом), а також ситуацій порушення спеціального законодавства, що можуть передувати або бути наслідками вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.
6. Розміщення на офіційному сайті органу (розповсюдження іншим шляхом) інформації про можливість оскарження дій посадових осіб4, які працюють з запитами (в тому числі зовнішнього) із зазначенням контактів, куди можна звернутися із означених питань.
7. Стандартизація внутрішніх процедур у рамках встановленого строку (зазначення переліку необхідних дій, які необхідно вчинити в рамках опрацювання запиту, звернення, строків їх вчинення та посадових осіб, з якими необхідно узгодити результат).
8. Забезпечення обов'язкового проведення перевірки за кожним повідомленням про порушення законодавства та розгляд (незалежно від результатів відповідних перевірок) таких повідомлень у рамках оцінки корупційних ризиків5 з метою встановлення причин і умов, що сприяють вчиненню корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.

2

Публічні закупівлі

1.

1. Дискреційні повноваження щодо визначення постачальників товарів, робіт та послуг при здійсненні допорогових закупівель.
2. Можливість поділу товару з метою здійснення закупівлі без застосування системи ProZorro.
3. Неврегульованість (або недостатня урегульованість - у разі якщо документ затверджено, але він містить прогалини, його застосування може призвести до вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень) процедури проведення допорогових закупівель у органі влади.

1. Приватний інтерес посадових осіб щодо надання переваг певним постачальникам товарів, робіт чи послуг.
2. Відсутність внутрішнього акту, який регулює процедуру проведення допорогових закупівель.
3. Відсутність критеріїв відбору постачальників, у разі непоширення на процедуру закупівлі вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (Закон N 922-VIII).

1. Прийняття рішення про проведення всіх закупівель (незалежно від суми) виключно через систему ProZorro.
2. Розробка та прийняття (внесення змін до) акта, який врегулює процедуру проведення допорогових закупівель - міститиме єдині підходи до організації проведення таких закупівель (включатиме критерії відбору постачальників товарів, робіт та послуг при здійсненні допорогових закупівель).
3. Запровадження процедури аналізу цінових пропозицій та затвердження порядку їх здійснення.
4. Оприлюднення інформації про проведення закупівлі зі встановленням розумних строків подання пропозицій постачальниками, критеріїв відбору (ціна, якість, час поставки тощо), а також публікація відомостей про постачальника, у якого здійснюватиметься закупівля.
5. Запровадження попереднього аналізу та візування уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції проектів договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг (наприклад, шляхом внесення змін до положення про ведення договірної роботи у органі влади).

2.

1. Недоброчесність посадових осіб, які входять до складу тендерного комітету.
2. Дискреційні повноваження під час підготовки тендерної документації щодо її формування під конкретного постачальника.
3. Відсутність належного контролю за проведенням процедур закупівель у органі влади.

1. Приватний інтерес посадових осіб щодо надання переваг певним постачальникам товарів, робіт чи послуг.
2. Відсутність у органі влади типової документації для кожного виду товарів робіт і послуг, розробленої із залученням фахівців чи експертів.

1. Використання примірної документації, затвердженої Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
2. Залучення третіх осіб (незалежних фахівців, представників громадськості) до підготовки тендерної документації.
3. Оприлюднення проектів відповідної документації на офіційному веб-сайті для обговорення.
4. Попередження кожного члена тендерного комітету за порушення законодавства щодо здійснення публічних закупівель та антикорупційного законодавства із зазначення статей нормативно-правових актів, якими така відповідальність встановлена, та санкцій, які вони передбачають.

3.

Управління персоналом

1.

1. Можливість впливу з боку посадових або інших осіб (членів конкурсної комісії) на результати другого етапу конкурсу на зайняття посад державної служби шляхом попереднього ознайомлення кандидатів з обраним варіантом ситуаційного завдання.
2. Можливість втручання у діяльність конкурсної комісії третіх осіб з метою впливу на прийняття нею рішень.
3. Можливість впливу члена конкурсної комісії (шляхом переконання інших членів) на прийняття того чи іншого рішення, зокрема у зв'язку з особистою зацікавленістю в результатах відбору.
4. Недоброчесність членів конкурсної комісії.

1. Невстановлення контролю (або недостатній контроль) з боку керівництва за діяльністю конкурсних комісій у органах влади.
2. Відсутність у документах, які регулюють проведення відбору, механізму повідомлення про конфлікт інтересів та дій члена комісії (іншої особи) у разі його виникнення.
3. Непроведення аналізу проектів актів органу влади щодо створення, внесення змін до конкурсних комісій на предмет виникнення конфлікту інтересів у окремих працівників у разі їх включення до складу комісії.
4. Прийняття немотивованих рішень конкурсною комісією.

1. Встановлення додаткового контролю (у тому числі зовнішнього) за дотриманням спеціального та антикорупційного законодавства під час проведення конкурсу на зайняття посад:
запровадження періодичного моніторингу з боку уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції органу документації щодо здійснення конкурсного відбору на кожну з посад (у тому числі в частині надання інформації про його проведення на запити на інформацію) та звітування перед керівництвом про результати такого моніторингу, а у разі якщо виявлені порушення стосуються керівника - повідомлення правоохоронних органів;
публікації на сайті інформації щодо кожного етапу конкурсного відбору - списків осіб, які беруть участь у конкурсі, із зазначенням інформації про їх допущення до наступного етапу відбору, а також - критерії відбору, які були застосовані комісією у кожному конкретному випадку;
залучення в установленому порядку третіх осіб (експертів, представників громадськості) до роботи конкурсних комісій.
2. Розробка внутрішнього механізму повідомлення членом конкурсної комісії про конфлікт інтересів та подальших дій у зв'язку з таким конфліктом інтересів. Ознайомлення членів комісії з таким механізмом та попередження про відповідальність у разі його порушення.
3. Встановлення процедури розкриття інформації про конфлікт інтересів членами конкурсної комісії та відмову у включенні до складу членів цієї комісії.
4. Здійснення аудіофіксації засідань конкурсної комісії та публікація їх на офіційних веб-сайтах з метою забезпечення максимальної прозорості проведення конкурсу на зайняття посад державної служби.
5. Здійснення заходів щодо запобігання залученню внутрішніх претендентів на посаду (осіб, які вже працюють в органі) до будь-яких заходів з організації чи проведення конкурсу (у тому числі якщо таким претендентом є член конкурсної комісії - повідомлення про це на першому засіданні комісії після подання документів до участі в конкурсі та не приймати участь у конкурсній процедурі на цю посаду; недопущення надання доступу таким особам до інформації про завдання, які вирішуватимуть претенденти, а у разі отримання такої інформації - зміна відповідних завдань тощо).
6. Обов'язкове відображення у документації за результатами проведення конкурсу мотиви (обґрунтування) прийнятого рішення.

2.

Прийняття на посади осіб, які не відповідають встановленим вимогам, або тих, які подали недостовірні відомості у зв'язку з відсутністю законодавчого обов'язку проведення спеціальної перевірки.

Відсутність внутрішньої перевірки відомостей про осіб, які призначаються на посади у органі влади, на які проведення спеціальної перевірки не є обов'язковим.

Забезпечення проведення перевірки достовірності наданих претендентом на посаду відомостей про себе з оригіналами або завіреними копіями відповідних документів (у тому числі шляхом пошуку відомостей про фізичну особу у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення), а також його відповідності кваліфікаційним вимогам (у випадку, якщо не проводиться спеціальна перевірка).

3.

Дискреційні повноваження щодо внесення змін до структури та штатного розпису органу влади.

1. Відсутність внутрішнього документа, який визначає порядок дій посадових осіб органу влади у разі необхідності внесення змін до структури або штатного розпису, а також випадки, за яких такі зміни можуть бути внесені (зміна повноважень органу влади, проведення функціонального аналізу тощо).
2. Невстановлення контролю (або недостатній контроль) за обґрунтованістю відповідних рішень.

1. Розробка внутрішнього акта із вказаних питань.
2. Введення обов'язкової вимоги щодо письмового обґрунтування створення нових посад або скорочення існуючих.
3. Попередній аналіз проектів рішень органу влади про зміну структури та штатного розпису уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції.

4.

Можливість впливу сторонніх осіб під час прийняття та оформлення документів щодо нагородження державними та урядовими нагородами.

Невстановлення контролю (або недостатній контроль) за обґрунтованістю відповідних рішень.

1. Додаткове опрацювання матеріалів уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції.
2. Запровадження періодичного зовнішнього контролю шляхом залучення третіх осіб (незалежних фахівців, представників громадськості) до роботи комісії з державних нагород.
3. Здійснення аудіофіксації засідань такої комісії.

5.

Зниження рівня відповідальності особи у зв'язку з наступним звільненням з посади.

Невстановлення контролю (або недостатній контроль) за виконанням повноважень особами, які звільняються з посад у органі влади.

1. Здійснення посиленого контролю з боку безпосереднього керівника за діяльністю працівників, які мають намір звільнитися.
2. Забезпечення звірки паперової кореспонденції та документів, що містяться на носіях інформації, а також матеріальних цінностей, відповідальним за які був працівник, який звільняється, та передачу іншому відповідальному працівнику, визначеному керівником.

4.

Юридична робота

1.

1. Недоброчесність посадових осіб органу влади під час представництва його інтересів в судах.
2. Ймовірність впливу зацікавлених осіб на представників юридичної служби органу влади в суді під час підготовки документів або безпосередньо представництва інтересів органу влади.
3. Неврегульованість (або недостатня урегульованість - у разі якщо документ затверджено, але він містить прогалини, його застосування може призвести до вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень) порядку ведення претензійно-позовної роботи в органі влади.

1. Занадто широкий перелік осіб, які уповноважені представити інтереси органу.
2. Нездійснення аналізу відповідності доброчесності особи, яка наділяється відповідним правом.
3. Закріплення у довіреностях усього переліку прав учасників процесу відповідно до процесуального законодавства.
4. Відсутність порядку ведення претензійно-позовної роботи в органі влади.

1. Перегляд переліків осіб, які уповноважені представляти інтереси органу влади в суді, скасування довіреностей особам, які звільнилися (припинили повноваження), щодо яких за результатами моніторингу (перевірки) було встановлено порушення ними антикорупційного або спеціального законодавства (необґрунтована відмова від позову, його визнання тощо).
2. Внесення змін у довіреності, видані органом влади, з метою встановлення обмежень щодо визнання та відмови від позовів.
3. Проведення періодичного моніторингу прийнятих судових рішень уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції на предмет виявлення особистої заінтересованості у результатах розгляду тієї чи іншої справи.
4. Розробка та затвердження (внесення змін до) порядку ведення претензійно-позовної роботи із встановленням вимог до осіб, які здійснюватимуть представництво інтересів органу в суді, механізму контролю за дотриманням законодавства такими працівниками органу влади.

2.

Неврегульованість (або недостатня урегульованість - у разі якщо документ затверджено, але він містить прогалини, його застосування може призвести до вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень) процедури погодження проектів нормативно-правових актів, які надходять до органу влади від інших органів.

Відсутність акта органу влади, який встановлює процедуру погодження проектів нормативно-правових актів (або ж недосконалість такого акта).

Розробка та затвердження (внесення змін до) акта органу влади, який визначить порядок дій його посадових осіб у разі надходження проекту нормативно-правового акта на погодження до органу влади (у тому числі критерії його погодження / із зауваженнями / непогодження).

5.

Організація роботи щодо запобігання та виявлення корупції

1.

1. Відсутність захищених від витоку інформації каналів для повідомлень про корупцію.
2. Неврегульованість (або недостатня урегульованість - у разі якщо документ затверджено, але він містить прогалини, його застосування може призвести до вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень) процедури опрацювання повідомлень осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачів).

1. Незапровадження органом влади системи подання повідомлень про корупцію.
2. Відсутність внутрішнього порядку обробки повідомлень про корупцію (або ж недосконалість такого порядку).

1. Прийняття рішення про запровадження системи подання повідомлень про корупцію з метою чого:
закупівля необхідного обладнання та програмного забезпечення, його встановлення;
розробка положення про опрацювання повідомлень про корупцію;
проведення навчань (інформування) серед працівників органу влади.
2. Розробка та затвердження внутрішнього організаційно-розпорядчого акта, що передбачатиме процедуру роботи з повідомленнями викривачів (обмеження доступу до інформації посадових осіб органу влади, порядок перевірки таких повідомлень, інформування про його порушення Національного агентства).

2.

1. Відсутність (недостатність) контролю за проведенням спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
2. Незнання спеціального законодавства.

1. Приватний інтерес посадових осіб щодо надання переваг певним претендентам на зайняття посад у органі влади.
2. Непроведення заходів із підвищення кваліфікації серед працівників, які проводять спеціальну перевірку.
3. Неповідомлення працівників про персональну відповідальність за якість та своєчасність проведення спеціальної перевірки, а також нерозголошення інформації, яка стала їм відома в ході (у зв'язку з) проведенням такої перевірки.

1. Встановлення додаткового контролю з боку уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції (у разі якщо проведення перевірки покладено на службу персоналу) або іншу визначену керівником особу (у разі якщо таку діяльність здійснює уповноважений підрозділ).
2. Проведення навчань (тренінгів) із доведенням типових ситуацій порушення антикорупційного законодавства під час проведення спеціальних перевірок (розгляд в умовах конфлікту інтересів, розголошення інформації з обмеженим доступом), а також ситуацій порушення спеціального законодавства, що можуть передувати або бути наслідками вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.
3. Попередження кожного працівника про персональну відповідальність за порушення законодавства із зазначенням статей нормативно-правових актів, якими така відповідальність встановлена, та санкцій, які вони передбачають.
4. Стандартизація внутрішніх процедур у рамках встановленого строку (зазначення переліку необхідних дій, які необхідно вчинити після отримання згоди на проведення спеціальної перевірки, строків їх вчинення та посадових осіб, з якими необхідно узгодити результат).

3.

1. Непрозоре проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності органу влади.
2. Залучення до оцінки ризиків (у тому числі до роботи комісії) некваліфікованих посадових осіб.
3. Недоброчесність посадових осіб, які здійснюють підготовку антикорупційної програми органу влади.

1. Приватний інтерес посадових осіб у приховуванні інформації про корупційні ризики.
2. Відсутність положення про комісію з оцінки корупційних ризиків (або прогалини у такому положенні).
3. Незнання антикорупційного законодавства в частині оцінки корупційних ризиків.
4. Розміщення інформації про початок оцінки ризиків або опитувальників у підрубриках на веб-сайті органу влади, непроведення інформаційних кампаній з цих питань.

1. Встановлення зовнішнього контролю за здійсненням роботи з підготовки антикорупційної програми органу влади (у тому числі оцінки корупційних ризиків) - залучення до вказаного процесу експертів та представників громадськості (зокрема, але не виключно, шляхом їх включення до складу комісій з оцінки корупційних ризиків).
2. Обов'язкове проведення опитувань, анкетувань серед працівників органу влади, а також представників громадськості, які взаємодіяли (взаємодіють) з органом влади, зокрема з використанням електронної пошти, мережі Інтернет, телефону.
3. Встановлення персональної відповідальності працівників органу влади, які беруть участь в комісії з оцінки корупційних ризиків (залучаються до її роботи) за надання недостовірної інформації.
4. Особисте залучення керівника органу влади (його заступника, у разі колегіальності - одного з членів) до роботи комісії з оцінки корупційних ризиків.
5. Проведення уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції аналізу роботи посадових осіб органу влади, які беруть участь в комісії з оцінки корупційних ризиків, у частині особистої заінтересованості в результаті такої оцінки; внесення змін до складу комісії з оцінки корупційних ризиків у разі встановлення інтересу посадової особи у негативному результаті її роботи (наприклад, нездійснення опрацювання усіх джерел інформації на предмет ідентифікації корупційних ризиків, пропозиція заходів з усунення корупційних ризиків, які не спрямовані на усунення чинників такого ризику).
6. Проведення навчань (тренінгів) із зазначених питань перед та в процесі здійснення оцінки корупційних ризиків.
7. Розміщення інформації про початок оцінки корупційних ризиків, проведення опитування з цих питань на головній сторінці веб-сайту органу влади, розповсюдження такої інформації серед громадськості та експертів.
8. У разі одноособової оцінки корупційних ризиків уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції - підготовка та подання на розгляд керівника інформації про усі нормативно-правові, інші акти, які було проаналізовано в рамках оцінки, а також застосованих механізмів щодо виявлення ризиків у процесах.

6.

Надання адміністративних послуг

 

1. Складність одержання адміністративних послуг, у зв'язку з невичерпним переліком документів, що подаються для їх одержання, затягуванням строків розгляду таких документів, недостатня регламентація підстав для відмови у їх одержанні.
2. Безпосередні контакти між суб'єктами одержання адміністративних послуг та посадовими особами органів влади та центрів надання таких послуг.
3. Наявність необґрунтованих дискреційних повноважень у посадових осіб, які приймають участь у наданні адміністративних послуг.
4. Недостатня прозорість діяльності органу влади в частині висвітлення інформації про адміністративні послуги.

1. Включення до нормативно-правового, іншого акта, який регулює надання адміністративних послуг, формулювань щодо:
можливості отримувати додаткові документи органом влади без встановлення чітких випадків, коли таке одержання можливе (наприклад, "у разі потреби", "якщо працівник вважає, що поданих документів недостатньо" тощо);
невичерпності переліку таких документів ("інші документи, подання яких необхідно для надання адміністративної послуги");
можливості відмови у наданні послуги без зазначення чітких підстав (у тому числі оскільки наявна можливість відмови з "інших підстав, встановлених законодавством").
2. Відсутність автоматизованої системи прийняття та обробки документів.
3. Відсутність можливості отримати адміністративну послугу через сайт органу влади.
4. Відсутність на сайті органу влади інформації про адміністративні послуги, які надаються, переліку документів, необхідних для її отримання, безоплатності/платності послуги, а також підстав відмови (залишення документів без розгляду).

1. Перегляд переліків документів, необхідних для одержання адміністративних послуг та внесення необхідних змін щодо затвердження вичерпних переліків таких документів.
2. Визначення чітких підстав (у тому числі шляхом внесення (ініціювання) змін до нормативно-правових актів) для відмови в одержанні адміністративних послуг, з одночасним роз'ясненням заявникам таких підстав.
3. Запровадження автоматизованих систем прийняття документів, їх розгляду та прийняття рішення про надання адміністративних послуг, а у разі якщо в автоматизованому режимі таке неможливо - забезпечення відеофіксації усіх контактів посадових осіб з одержувачами адміністративних послуг.
4. Перегляд нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів, що регулюють надання адміністративних послуг та внесення необхідних змін щодо усунення необґрунтованих дискреційних повноважень, конкретизації строків та порядку надання адміністративних послуг.

7.

Управління фінансовими та матеріальними ресурсами

1.

1. Відсутність належного контролю за використанням фінансових та матеріальних ресурсів.
2. Відсутність належного контролю, що призводить до штучного заниження характеристик матеріальних ресурсів з метою їх подальшого списання або зміни.

1. Невстановлення контролю (або недостатній контроль) за використанням фінансових та матеріальних ресурсів (у тому числі обсягами їх списання).
2. Відсутність внутрішнього положення щодо використання фінансових та матеріальних ресурсів (або ж недосконалість такого положення).

1. Затвердження інструкції про порядок здійснення контролю за використанням матеріальних ресурсів та державних коштів, що передбачатиме процедуру внутрішнього контролю з боку уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції за використанням (списанням) матеріальних цінностей.
2. Проведення перевірок (ревізій) відповідно до вказаної інструкції, строк виконання заходу.
3. Аналіз результатів перевірок, внесення змін до нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів (вказати конкретно до яких, та чого такі зміни мають стосуватися).

2.

Відсутність процедури замовлення матеріальних цінностей структурними підрозділами органу влади, що призводить до умисного завищення обсягів замовлення матеріальних цінностей з метою використання надлишків в особистих цілях.

Відсутність акта, який регулює питання здійснення замовлення матеріальних цінностей структурними підрозділами, контролю за вказаним, та встановлює максимальні обсяги такого замовлення (або ж недосконалість такого акта).

Розробка та затвердження внутрішнього організаційно-розпорядчого акта, що передбачатиме замовлення матеріальних цінностей виключно на підставі розроблених форм обґрунтування таких потреб, а також встановлюватиме процедуру перевірки їх достовірності та доцільності.

3.

1. Недостатня урегульованість процедур встановлення надбавок та вирішення питань щодо преміювання працівників.
2. Дискреційні повноваження щодо встановлення надбавок та премій.

1. Відсутність внутрішнього положення щодо встановлення надбавок та преміювання працівників (або ж недосконалість такого положення).
2. Одноособове прийняття рішення про встановлення премії (надбавки) працівникам.

1. Розробка та затвердження внутрішніх організаційно-розпорядчих актів, що передбачатимуть процедури встановлення надбавок та вирішення питань щодо преміювання працівників виключно на підставі відповідних письмових обґрунтувань щодо результатів діяльності кожного окремого працівника.
2. Прийняття рішення щодо комісійного розгляду вказаних питань із залученням до роботи таких комісій представників профспілок.


1 У рамках оцінки корупційних ризиків по кожному із запропонованих ризиків органами влади може бути визначено й інші чинники, ніж зазначені у таблиці.

2 Захід "Встановлення додаткового контролю" із конкретизацією шляхів його здійснення може бути запропоновано для усунення, зокрема, ідентифікованого ризику "Відсутність / недостатній контроль" у будь-якій сфері діяльності органу влади.

3 Захід "Проведення навчань (тренінгів)" із конкретизацією шляхів його здійснення у відповідному розділі антикорупційної програми може бути запропоновано для усунення, зокрема, ідентифікованого ризику "Недостатність рівня знань працівників" у будь-якій сфері діяльності органу влади.

4 Захід "Розміщення на офіційному сайті органу (розповсюдження іншим шляхом) інформації про можливість оскарження дій посадових осіб" може бути запропоновано для усунення, зокрема, ідентифікованого ризику "Недоброчесність посадових осіб" у будь-якій сфері діяльності органу влади.

5 Захід "Забезпечення обов'язкового проведення перевірки за кожним повідомленням про порушення законодавства та розгляд (незалежно від результатів відповідних перевірок) таких повідомлень в рамках оцінки корупційних ризиків" може бути запропоновано для усунення, зокрема, ідентифікованого ризику "Недоброчесність посадових осіб" у будь-якій сфері діяльності органу влади.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали