ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04.11.2010 р.

Cправа N 40/71

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді  Добролюбової Т. В., суддів - Гоголь Т. Г., Швеця В. О. (за участю представників сторін: позивача - Лавська Т. М., дов. від 22.10.2010 N 106, відповідача - Маліков С. В., дов. від 05.01.2010 N 1), розглянувши касаційну скаргу Науково-виробничого колективного підприємства "Машини інформаційні технології і системи" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 у справі N 40/71 господарського суду м. Києва за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Науково-виробничого колективного підприємства "Машини інформаційні технології і системи" про розірвання договору купівлі-продажу N 881 від 17.09.2002 та договору N 881/1 від 18.04.2008 та за зустрічним позовом Науково-виробничого колективного підприємства "Машини інформаційні технології і системи" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про внесення змін до умов договору купівлі-продажу.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Науково-виробничого колективного підприємства "Машини, інформаційні технології і системи" (МІТІС) про розірвання договору купівлі-продажу N 881 від 17.09.2002 та договору N 881/1 від 18.04.2008. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на адресу відповідача була надіслана пропозиція N 30-10/19119 від 08.12.2009 про розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта незавершеного будівництва - дитячий садок на 140 місць з басейном, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бахмацька,35 за актом приймання-передачі Регіональному відділенню ФДМУ по м. Києву у зв'язку з невиконанням відповідачем (покупцем) зобов'язань за договором.

Листом N 276 від 24.12.2009 відповідач повідомив позивача про свою відмову щодо розірвання договору купівлі-продажу N 881 від 17.09.2002. Науково-виробниче колективне підприємство "Машини інформаційні технології і системи" подало до суду зустрічну позовну заяву про внесення змін до умов договору купівлі-продажу незавершеного об'єкту від 17.09.2002. Зустрічна позовна заява вмотивована тим, що відповідно до п. 11.1 договору позивач за зустрічним позовом звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до вказаного договору та продовжити строк завершення будівництва до 17.09.2012, проте згоди відповідача не отримав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2010 (суддя Пукшин Л. Г.) первісний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України задоволено повністю. Розірвано договір N 881 від 17.09.2002 р. купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом викупу, та договір N 881/1 від 18.04.2008 р. про внесення змін до договору N 881 від 17.09.2002, які укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Науково-виробничим підприємством "Машини, інформаційні технології і системи". Зобов'язано Науково-виробниче підприємство "Машини, інформаційні технології і системи" повернути об'єкт незавершеного будівництва дитячий садок на 140 місць з басейном, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бахмацька, 35, передавши за актом приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву. У задоволенні зустрічного позову було відмовлено. Рішення суду вмотивовано приписами статей 530, 629 Цивільного кодексу України, статті 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва". Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом суд виходив з того, що відповідач за первісним позовом не виконав умови договору щодо завершення будівництва та введення його в експлуатацію протягом чотирьох років з моменту підписання договору (враховуючи зміни до договору) тобто до 17.09.2009. У задоволенні зустрічного позову суд відмовив. Рішення в цій частині вмотивовано тим, що позивач, за зустрічним позовом не надав доказів та належно не обгрунтовав необхідності внесення змін до спірного договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 (судді Корсак В. А., Авдеєв П. В., Коршун Н. М.) рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2010 залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось Науково-виробниче колективне підприємство "Машини інформаційні технології і системи" в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Скаргу вмотивовано порушеннями судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 614, 652 Цивільного кодексу України, статті 8 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Позивач не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т. Г., представників сторін, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.09.2002 між сторонами укладено договір купівлі продажу N 881. Предметом купівлі-продажу за договором є об'єкт незавершеного будівництва-дитячий садок на 140 місць з басейном, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бахмацька 13, яку надалі змінено - Бахмацька 35. Пунктом 5.3 договору передбачено обов'язок покупця завершити будівництво з можливою зміною його первісного призначення та ввести об'єкт в експлуатацію протягом чотирьох років з моменту підписання договору, тобто до 17.09.2006. В подальшому між продавцем та покупцем було укладено договір N 881/1 від 18.04.2008 про внесення змін до договору від 17.09.2002. щодо термінів завершення об'єкта будівництва та введення його в експлуатацію. Термін будівництва продовжено до 17.09.2009. Документом, який підтверджує закінчення будівництва є акт державної приймальної комісії. Відповідно до пункту 5.7 договору за N 881 від 17.09.2002 було передбачено обов'язок покупця на вимогу продавця надавати йому необхідні матеріали, відомості, документи, тощо, які свідчать про виконання умов договору. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач за первісним позовом повідо- мляв відповідача про необхідність надання відповідних документів, які стосуються введення об'єкта в експлуатацію (листи за N 30-11/10236 від 21.07.2009, N 30-11/13375 від 16.09.2009). Позивач 24.09.2009 здійснив перевірку дотримання відповідачем (за первісним позовом) виконання умов договору купівлі-продажу незавершеного будівництва. Як вбачається з акта перевірки від 24.09.2009 N 43 та встановлено судами попередніх інстанцій, покупець (відповідач за первісним позовом) умови договору купівлі-продажу незавершеного будівництва не виконав, об'єкт не був добудований та зданий в експлуатацію. Пунктом 7.3 договору за N 881 від 17.09.2002 сторони узгодили, що у разі невиконання покупцем умов цього договору, продавець має право у встановленому чинним законодавством порядку на його розірвання, стягнення збитків та повернення об'єкта продавцю. Таку пропозицію позивач (за первісним позовом) надіслав відповідачу 08.12.2009. Виконання зобов'язання унормовано главою 48 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтями 526, 629 вказаного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зазначені норми кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України. Так, за приписами зазначеної статті, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до приписів статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 611 зазначеного Кодексу, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Із зазначеною нормою кореспондується і стаття 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", за приписами якої у разі невиконання умов договору купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Оскільки судами встановлено факт невиконання відповідачем за первісним позовом умов договору, щодо закінчення строку його будівництва, приписи чинного законодавства, що регулюють ці правові відносини застосовані судами вірно.

Що ж до зустрічного позову слід зауважити наступне. Позивач за зустрічним позовом наводить серед обставин, що стали причиною невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу, затримку відведення земельної ділянки. Суди встановили, що зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу виникли 17.09.2002 та змінювались в частині строків виконання додатковою угодою N 881/1 від 18.04.2008, якою було продовжено строк завершення будівництва об'єкту до 17.09.2009. За умовами договору, питання про відведення, купівлю або оренду земельної ділянки, що знаходиться під об'єктом незавершеного будівництва, покупець (позивач за зустрічним позовом) повинен був вирішувати самостійно із землевласником. Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановили попередні судові інстанції, Київська міська рада 18.03.2004 прийняла рішення N 123/1333 про оформлення права довгострокової оренди НВКП "МІТІС", площею 0,49 га для завершення будівництва. Договір оренди земельної ділянки, на виконання вказаного рішення, не був нотаріально посвідчений з вини НВКП "МІТІС" (позивача за зустрічним позовом) через відмову сплатити кошти за нотаріальне посвідчення цього договору. Відтак, як встановили місцевий та апеляційний господарський суд, доводи скаржника про затримку відведення земельної ділянки, з вини Київської міської ради, не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи вимоги статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів визнає, що при вирішені спору суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, постановив:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 у справі N 40/71 - залишити без змін.

Касаційну скаргу Науково-виробничого колективного підприємства "Машини інформаційні технології і системи"- залишити без задоволення.

Повний текст складено 09.11.2010.

 

Головуючий, суддя

Т. Добролюбова

Судді:

Т. Гоголь

 

В. Швець

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали